Телевізійний штурм: «говорить і показує анексований Крим»

Втрати, надбання та національна безпека

Міжнародне консалтингове агентство iKS-consulting оцінило ринок телекомунікацій Криму в 2013 році у 400 млн доларів США. Багато телецентрів з передавачами та антенами, захоплені «зеленими чоловічками», належали українському приватному бізнесу, а не державі.

Згідно зі звітом Національної ради телерадіомовлення України, загальні втрати приватних мовників і державних компаній склали не менше 25 млн американських доларів на момент анексії. «Тут ми говоримо, переважно, про обладнання. Збитки недоотриманого прибутку – інші, значно більші цифри, – говорить член Нацради Сергій Костинський. До того ж, не всі мовники надали інформацію щодо фінансових втрат, оскільки знаходяться в процесі арбітражних розглядів проти Росії. Наприклад, «1 + 1 Студія», «Жиса» або «ТЕТ». Група «1 + 1 media» відмовилася прокоментувати Крим.Реалії цю ситуацію.

Національна рада телерадіомовлення України звернувся до Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ і Міністерства з питань тимчасово окупованих територій України (МінТОТ, зараз знаходиться в процесі реорганізації в Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України) з детальним звітом про численні злочини Росії щодо українського інформаційного простору в Криму.

У свою чергу, МінТОТ підготував санкційні списки, які чекають розгляду Ради національної безпеки і оборони України.

«Міністерство окупованих територій на підставі матеріалів Нацради підготувало великий пакет санкцій в галузі телекомунікацій щодо російських компаній», – розповідає начальник управління з питань АРК і Севастополя Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Сергій Мокренюк, – «Документ пройшов «усі кола пекла» і тепер головним завданням залишається зберегти спадкоємність влади, тобто, домогтися остаточного ухвалення документа новим Кабміном».

Київський юрист, експерт у галузі медіа та телекомунікацій Андрій Соломаха говорить, що розрахувати загальний збиток України в телеком-сфері не просто.

«Державний Концерн РРТ володів електромережами, землею. Решта учасників ринку втратили в межах п’яти мільйонів доларів сукупно. Наприклад, «Зеонбуд» володів 72 передавачів Rohde & Schwarz, вартість кожного близько 50 тис. євро», – розповів Соломаха. «1 + 1 Студія», «Жиса» і «ТЕТ», швидше за все, фігурували в арбітражному позові Ігоря Коломойського до Росії як частина загальної претензії на майно в Криму. Щодо інших компаній, що висувають майнові претензії, я не чув. І не дарма ‒ вести міжнародний розгляд значно дорожче ніж можливі компенсації», ‒ сказав юрист.

У 2018 році у Львові під егідою ОБСЄ пройшов міжнародний науково-практичний семінар щодо захисту критичної інфраструктури. Учасники семінару дійшли висновку, що в Україні відсутній законодавчий та інституційний інструментарій захисту в цій царині.

Колишній очільник українського Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (РРТ) і експерт в області телекомунікацій Валерій Юрченко пояснює, що Росія на відміну від України має чітку послідовну структуру управління і фінансування у цій галузі.

«В Україні всі відомства розрізнені, недофінансовані та страшно корумповані. Багато топ-менеджерів у цій галузі – агенти Кремля, які виконують вказівки з Москви і довгі роки руйнують інфраструктуру та інформаційну політику України. У нас немає відомства, яке взагалі здатне регулювати цю важливу сферу, тим більше в умовах інформаційної війни», – вважає експерт.

З цим також згоден і віце-президент шведської супутникової компанії «SES Astra AB» Онно Зонневельд : «В Україні немає відомства, яке б займалося безпекою критичної інфраструктури».

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, одним із завдань якої є захист інформаційної безпеки України, не відповіла на запитання журналістів Крим.Реалії.

Уряд України поклав на Міністерство економічного розвитку завдання опікуватися законодавством у галузі захисту критичної інфраструктури. Упродовж останніх двох років міністерство залучило фахівців з 17 держорганів для створення робочої групи. Розроблений документ вже був у Верховній Раді, але через зміну уряду тепер відкликаний і його подальша доля «залежить від політичної волі», – повідомили у відомстві. В офіційній відповіді Мінекономрозвитку також повідомляється, що в Україні відсутній єдиний держорган, який координує безпеку в цій сфері, немає критеріїв ідентифікації критичної інфраструктури і немає критеріїв оцінки загроз для неї.

Заступник помічника Держскретаря США з питань Європи та Азії Джордж Кент рекомендує Україні звертати увагу на досвід і ресурси США в цьому питанні.

«США ділиться досвідом з Україною. USAID також допомагає коштами на реалізацію українського мовлення в прикордонних до окупованих територій. Також ми позитивно оцінюємо ідею створення російськомовного телеканалу, однак це дуже ресурсно витратний проект, і не з точки зору засобів, а кадрів», – повідомив Джордж Кент.

Телекомунікаційна інфраструктура України створювалася ще за радянських часів. Передбачалося, що охоплення сигналом частини Херсонської області буде відбуватися з території Криму. Відповідно, коли Росія увімкнула свої канали в Криму, мовлення розпочалося й у південних районах Херсонської області. За останні п’ять років Міністерство інформаційної політики України (зараз перебуває в процесі реорганізації у Міністерство культури, молоді та спорту України) та Національна рада телерадіомовлення України, в рамках спеціальної комісії, спільно з Концерном РРТ і Українським державним центром радіочастот (УДЦР) розробляють і координують дії з розвитку мереж українського телерадіомовлення в Криму і Херсонській області.

Разом з тим, національний український регулятор повідомляє, що ця система мовлення спрямована, скоріше, на підконтрольні території і прикордонні до непідконтрольних, оскільки ефірне мовлення, як правило, локальне.

За словами члена Нацради Сергія Костинського, найбільшу складність в цьому процесі являє собою розрахунок і координація частот, оскільки їх затвердження залежить від усіх країн Чорноморського басейну, окрім держави-агресора. «Зараз вже 90% необхідних частот прораховано і видано мовникам», – повідомляє Костинський.

Міжнародний союз електрозв’язку (МСЕ) розподіляє частотний ресурс в державах і поміж ними, він також регулює дію Європейської конвенції про транскордонне телебачення. В офіційному коментарі Крим.Реалії МСЕ повідомили, що, відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН, не визнають анексії Криму та засуджують цей міжнародний злочин. Але юристи в галузі медіа одноголосно стверджують, що МСЕ не має жодних важелів впливу на державу-порушника і залишається пасивним спостерігачем розвитку подій.

«Радіочастотний ресурс України, як і будь-які інші обмежені ресурси, є власністю української держави і, відповідно, народу України. Саме тому радіочастоти необхідно раціонально розподіляти між користувачами не тільки в конкретній країні, але й у всьому світі», – розповідає директор з питань радіочастотних присвоєнь Українського державного центру радіочастот (УДЦР) Євген Мирзаков.

«МСЕ, так само як і УДЦР констатують, що українські частоти в Криму належать Україні і експлуатуються вони без технічних порушень. А те, що частоти буквально були вкрадені, і експлуатуються незаконно, на жаль, ніяк не оцінюється технічними фахівцями в галузі телерадіокомунікацій ні в Україні, ні на міжнародному майданчику. Іншими словами, ніхто не уповноважений займатися такими питаннями, притягувати до відповідальності порушника. Міжнародний юридичний досвід в цьому питанні слабкий і не опрацьовується фахівцями в Україні», – розповіла співробітниця одного з державних агентств України у сфері телекому, яка просила не називати її імені «з міркувань безпеки».

Експерт у галузі телекомунікацій Валерій Юрченко розповів, що вкрадений на окупованих територіях радіочастотний ресурс України фігурує в загальній позовній заяві України проти Росії в міжнародному суді ООН. Джерело Крим.Реалії в Міністерстві юстиції України підтвердило цю інформацію.

У 2010 році президент Росії Володимир Путін затвердив державну програму «Інформаційне суспільство» (2011-2020 роки) з бюджетом у 40,6 млрд американських доларів. Кінцевою метою програми є стовідсоткове покриття російськомовного населення планети безкоштовними ЗМІ Росії. Ці кошти Росія вкладає у формування порядку денного іноземних аудиторій, вплив на думки людей через телебачення.

Тим часом, з 2020 року найбільші українські медіахолдинги планують закодувати сигнал найпопулярніших телеканалів України на супутнику. Це означає, що ті кримчани, тюнери яких все ще налаштовані на супутники з українськими телеканалами, більше не зможуть безкоштовно дивитися рейтинговий український контент.

«Крим залишиться без найпопулярніших українських каналів – каналів із розважальним контентом. Купити послугу платного супутникового ТБ кримчани не зможуть, навіть якщо захочуть, адже для оплати послуг українського оператора необхідно виїжджати в Херсонську область. Та й хто захоче платити гроші за нечисленні телеканали України, коли Росія пропонує 30 безкоштовних телеканалів з найширшим спектром контенту і більше 200 платних – за ті ж або менші гроші? »- вважає Сергій Костинський.

Він підкреслив, що сама концепція того, що українці, які мешкають на тимчасово окупованих територіях, повинні платити за доступ до популярних українських телеканалів, є хибною.

«Крым24»

Телеканал «Крим24» запустили в ефір у жовтні 2014 року. Формально це ЗМІ заснувала зареєстрована в Криму Автономна некомерційна організація «Телерадіокомпанія Крим» (АНО ТРК «Крим»), яку, в свою чергу, заснувало російське Міністерство інформації і зв’язку Криму. Фактично «Крым24» – це федеральний телеканал, який належить «сім’ї» ВДТРК. Про це також свідчить стилістична схожість, загальний контент та ідентична позиція співробітників телеканалу й кремлівських інформаційних ЗМІ. Продукти телеканалу фінансуються з федерального бюджету – це сотні мільйонів рублів на рік.

Телепрограми, новини і документальні фільми для «Крым24» від самого початку створювали безпосередньо на півострові. В аналоговому ефірі телеканал був доступний лише кримчанам. З 2016 телеканал почав наземне цифрове мовлення у складі третього російського мультиплекса в Криму. У тому ж році «Крым 24» підняли на супутник. Готовий контент надсилали до Росії кабелем, прокладеним через Керченську протоку для формування його в мультиплекс і підняття на супутник з Московської області. Далі кримчанин або будь-який власник техніки, налаштованої на супутник, приймає супутниковий «Крым 24» вже в пакеті обов’язкового федерального мультиплексу.

У лютому 2016 року міністр внутрішньої політики, інформації та зв’язку російського уряду Криму Дмитро Полонський повідомив, що «Крым24» можуть дивитися в Україні. Дійсно, STV підняла сигнал «Крым 24» на іноземний супутник АВS-2. І з території України, і з території інших країн у зоні покриття АВS став доступний перегляд безкоштовного кримського телеканалу.

Редакторка російського нішевого ресурсу «Кабельщик.ру» Яна Бєльська в листуванні з кореспондентом Крим.Реалії наполягала, що підприємства, які здійснюють доставку сигналу на супутник, не несуть відповідальності за контент. На її думку, в цьому випадку російські підприємства «скуті російським законодавством, яке визнає приналежність Криму Росії». Проте компанія STV співпрацює з низкою іноземних партнерів, наприклад, із Fox International Channels, яка входить в The Walt Disney Company. При цьому STV є прямим партнером кримських юридичних осіб, які виробляють контент на окупованому півострові.

Примітно, що на веб-сайті телеканалу «Крым24» повідомляється про захист авторських прав на контент «відповідно до російського і міжнародного законодавства про інтелектуальну власність».

«Технічно цей контент є виробленим в окупованому Криму. З точки зору американського санкційного законодавства, операції з таким продуктом або компаніями, що оперують із таким продуктом, токсичні для бізнесу. З точки зору України, телеканал в принципі не може перебувати в радіочастотному просторі країни, оскільки не має дозволу від Нацради. А ось авторське право в решті решт там буде належати авторам, тобто, фізичним особам, а не організації, як заявлено на сайті «Крым24», – вважає адвокат Віталій Пацюк.

Згодом, супутникове мовлення кримського телеканалу перевели на російські супутники – «Експреси».

Що дивляться кримчани і чого бояться російські медіахолдинги

Згідно з інформацією Нацради з телерадіомовлення України, станом на вересень 2019 року, сукупне аналогове і цифрове покриття українськими каналами в Криму (північна частина) охоплює більше ніж 250 тис чоловік. На півострів мовлять UA | TV, ПРЯМИЙ, ICTV, СТБ, ATR та інші українські телеканали. Покриття охоплює Джанкой, Красноперекопськ, Первомайське, Гвардійське, Вільне, Азовське та інші населені пункти північного Криму.

Кореспонденти Крим.Реалії запитували у мешканців Красноперекопська, чи є у них можливість дивитися українські телеканали. Багато опитаних повідомили, що українських каналів в цифровому або аналоговому сигналі у них немає.

Інженер одного з державних підприємств у сфері телекомунікацій, який просив не називати його імені «з міркувань безпеки», висловив сумніви щодо ефективності зусиль покрити Крим українським сигналом. За словами співрозмовника, радіоелектронна боротьба – не український «коник», оскільки потужності, розташовані на території Криму, сильніші від херсонських, рельєф півострова значно ускладнює ситуацію, а «білі» плями зіткнення двох (російського і українського) сигналів створюють вакуум взагалі будь-якого сигналу.

Директор з питань радіочастотних присвоєнь Українського державного центру радіочастот (УДЦР) Євген Мирзаков пояснив Крим.Реалії , що покриття залежить від багатьох параметрів: висота антени, потужність передавача, коефіцієнт посилення тощо. «Для цифрового ТБ таких параметрів ще більше. Кожну вежу та її ефективність потрібно розглядати окремо», – пояснив експерт.

Після російської анексії Криму Нацрада почала поповнювати список заборонених в Україні російських телеканалів. Серед них – «Первый канал», «Россия 24», «Россия 1», «НТВ», «Дождь», загалом понад 80-ти найменувань у переліці. Заборони національного регулятора продиктовані Європейською конвенцією про транскордонне телебачення. Цей документ так і не був ратифікований Росією. На думку національного українського регулятора, заборона на трансляцію в Україні певних російських телеканалів обумовлена наявністю в їх контенті закликів до насильницької зміни конституційного ладу України, розв’язання війни, агресивних дій, їх пропаганди, твердження, спрямовані на посягання на територіальну цілісність України, заклики до порушення громадського порядку і масових заворушень. Російські телеканали, які не увійшли до списку заборонених, наприклад «Пятниця взагалі не можуть бути присутніми в Україні, адже ніколи не ліцензувалися на її території.

Багато з 20 обов’язкових у Росії безкоштовних телеканалів федеральних мультиплексів транслюють іноземний продукт: серіали, розважальні шоу і пізнавальні програми, кінофільми тощо. За словами члена Нацради Сергія Костинського, в договорах з правовласниками у цих телеканалів позначена трансляція на всій території Росії.

«Однак це не звільняє від відповідальності правовласників зі США, яким прямо заборонено постачати товари і послуги на окупований Росією півострів через будь-які юрисдикції або посередників. Правовласник повинен сам припиняти факт потрапляння їхньої продукції в Крим, якщо хоче уникнути санкцій, адже, як не крути, а телепродукт в Криму не є піратським або вкраденим. Більш того, деякі телеканали навіть мають плашку Роскомнагляду», – пояснює Сергій Костинський.

«Спіратити», тобто вкрасти канал мовлення або якийсь окремий телевізійний продукт в Росії і тиражувати цей процес глобально – неможливо. Знаючи нюанси технічних і юридичних аспектів мовлення, а також беручи до уваги факт жорсткого регулювання мовлення в Росії держорганами, я твердо впевнений, що «відписки» правовласників – ще один аргумент для України у складанні позову в міжнародні суди до правовласників», – вважає медіаексперт, член громадської ради при Нацраді Олександр Глущенко.

ЗМІ для реінтеграції Криму: обрис проблеми

Усі заборонені в Україні телеканали ведуть мовлення в Криму, у цифровому Т2, через кабель, супутник або за допомогою інтернет-з’єднання IPTV. Їх можна дивитися на півострові через супутникові тюнери всеросійських супутникових платформ. Найбільші – «НТВ-плюс» і «Триколор ТВ».

Джерело Крим.Реалії, знайоме з технологіями роботи підконтрольних уряду медіа, стверджує, що кінцеві власники та куратори обох компаній – особи, пов’язані з ФСБ і російською владою. «Медіа і телеком в Росії – найважливіший інструмент путінського режиму, неодооцінена багатьма аналітиками зброя масового ураження, можливо, більш потужна, ніж армія чи атомний арсенал. Усі великі учасники ринку або були друзями Путіна, або ними стали. У Росії не існує непідконтрольних Кремлю елементів критичної інфраструктури. Увесь медіабізнес – фактор спецоперації з утримання контролю над населенням, тактика медіасфери підпорядкована спецслужбістський логіці, у якій мета виправдовує засоби», – повідомив він.

Багато експертів, які консультували Крим.Реалії, неодноразово заявляли про юридичну «витонченість» російських компаній і уряду у прагненні «замести сліди» постачання товарів і послуг до анексованого Криму.

«Не варто забувати, що з 2017 року всі іноземні представництва ЗМІ (телеканалів) в Росії, згідно з указом Путіна, були реструктуризовані. Тепер частка іноземної участі в будь-якому ЗМІ Росії не перевищує 20%. Тобто, коли ми говоримо про іноземний контент, припустімо, сімейства Discovery, то юридично, російські компанії поширюють продукт з російським авторським правом, а не, наприклад, американським або британським», – вважає юрист Андрій Соломаха.

Але цій логіці не завжди відповідає поведінка великих медіа-холдингів і телеканалів у Росії.

На відміну від «НТВ-плюс»,  що належить «Газпром-медіа», «Триколор ТВ» ігнорує Крим на своїх офіційних веб-сайтах, і не позначає цей регіон. Для півострова створили окремий веб-сайт, він представлений як «дилер» оператора, але є офіційнлю філією супутникового оператора в Криму.

У платних і абонентських пакетах «Триколор ТВ» пропонує кримчанам великий вибір зарубіжного контенту: MTV, VH-1, Eurosport 4K, CNN International, France 24, Deutsche Welle, Disney, Nick Jr., Nickelodeon та 12 кіноканалів власного виробництва.

Клієнти «Триколор ТВ» в Криму стикаються з проблемами під час оплати, зміни тарифів або перенесення обладнання (у разі переїзду) в особистому кабінеті «Триколор ТВ». Реєструватися в системі супутникового оператора необхідно на сайті, де Криму немає. Тому кримчанин повинен обирати будь-який регіон Росії, а наступні кроки відбуваються під керівництвом операторів компанії телефоном. Кримська адреса, на яку оформлюється покупка у «Триколор ТВ», фігурує в документах з офіційним «дилером» і в усній розмові телефоном. Надалі кримську адресу неможливо ідентифікувати через офіційну електронну систему «Триколор ТВ».

«НТВ-плюс» доповнює асортимент платного телебачення американськими CBS Reality, сімейством Discovery (7 телеканалів), National Geographic, FOX, Sony, Viacom та іншими. Оплачують послуги телебачення кримчани в офісах компаній (дилерів) і в численних терміналах півострова.

При підготовці Нацрадою аналітичного звіту про втрати в Криму, український регулятор звертався до іноземних правовласників з вимогою пояснити правові підстави присутності їх контенту на анексованому півострові.

Американська Discovery, Inc. не відповіла на запит Нацради. У той же час, телеканал Eurosport, який є підрозділом Discovery, Inc повідомив, що «договір на поширення телеканалів у Криму місцевою компанією «Телесистеми» (колишня «Воля») був розірваний в односторонньому порядку, а сигнал вимкнений з 1 квітня 2018 року». У Eurosport також відзначили, що «трансляція телеканалу (на території Криму не українськими провайдерами) може і буде розцінюватися як акт піратства».

У тому ж листі Eurosport зазначив, що «якщо компанія захоче постачати свій продукт на територію АРК в майбутньому, то ця діяльність буде підпадати під поправку Бермана».

Зазначена поправка від 1989 року забороняє президенту США обмежувати обмін інформаційними продуктами між США та державами, які перебувають під санкціями. Поправку Бермана застосовували для регулювання деяких аспектів в економічній діяльності США з Кубою, Іраном, Суданом. Однак ця поправка не працює сама по собі, і для її практичного застосування потрібна окрема ліцензія від спеціального департаменту Міністерства фінансів США (OFAC). У переліку винятків із санкцій від OFAC, щодо заборони поставки американського контенту на анексуваний півострів, безпосередньо телеканалів немає. Винятки в галузі телекомунікацій стосуються тільки обладнання, але не контенту. Опублікованих ліцензій для роботи в Криму для Discovery, Inc. і Eurosport немає. У Нацраді вважають, що західні телеканали «часто маніпулюють заплутаними юридичними конструкціями, щоб максимально уникнути очевидної відповідальності».

Крим.Реаліі зверталися до західних правовласників із запитами, які залишилися без відповіді.

Водночас, згідно з офіційним роз’ясненням санкцій відповідальності OFAC, навмисне порушення наказу президента США № 13685 від 19.12.14 (та інших санкцій щодо України і Росії) про поставку американських продуктів на територію анексованого Криму тягне за собою штрафи до 1 млн американських доларів і позбавлення волі на строк до 20 років.

Тим часом, будь-який охочий кримчанин за 499 рублів може офіційно придбати можливість дивитися Eurosport в пакеті «Суперспорт» платформи «НТВ-плюс».

«У такому випадку сигнал телеканалу буде автентичним, а не піратським або викраденим. Частина коштів, сплачених мешканцем Криму, через російського представника вирушить правовласнику в США. Ці дві умови – порушення указу президента США № 13685 «Про Крим» і може тягти дуже серйозну відповідальність для американської компанії »- вважає адвокат з міжнародного інвестиційного права Віталій Пацюк.

Чи може відповідь дочірньої компанії бути застосовною до головної? Відповідно до російського законодавства Discovery, Inc. і російська «Національна медіагрупа» створили спільну російську компанію ТОВ «Медіа Альянс», яка поширює портфоліо Discovery Networks, Eurosport та інші телеканали в Росії.

«Я вважаю, якась частка іноземної власності та авторських прав у кінцевому продукті в Криму напевно присутня. Чималу підозру викликають і відповіді американських правовласників, і поведінка російських компаній», – зазначив Пацюк.

Інша американська компанія – HBO – поставляє в Крим найвідоміші серіали у світі: «Гра Престолів», «Чорнобиль», «Світ дикого заходу» та інші. Лінійка світових бестселерів доступна в Криму від «НТВ-плюс» і кримської компанії «Телесистеми».

Офіційний і ексклюзивний партнер НВО в Росії AMEDIA TV не згадує кримську компанію серед своїх партнерів-операторів, але водночас «НТВ-плюс» в цьому списку є. AMEDIA TV також виступає й ексклюзивним партнером американського телеканалу Showtime (CBS Corporation), пропонуючи глядачеві в Криму такі хіти як «Втеча із в’язниці Даннемора», «Найгучніший голос у кімнаті» тощо.

Кореспондент Крим.Реалії зателефонував до кримської компанії «Телевізійна система» (колишня «Воля»), але її співробітники ухилилися від відповідей на питання щодо джерела контенту, який вони перепродують.

«По-перше, НВО в принципі не може бути присутнім у Криму, оскільки компанія не представлена в Україні. По-друге, абсолютно точно, що «Телесистеми» не крадуть контент у AMEDIA TV, а є їх партнерами і просто не афішують цього факту. Таким чином, російський партнер американців AMEDIA TV навмисне передає контент НВО (телеканали і фільмотека) для реалізації на окупований півострів під санкціями. Нацрада має звернути увагу на цей факт і звернутися з претензією до правовласника», – вважає експерт Олександр Глущенко.

При цьому НВО не вказав Росію на офіційному сайті серед країн, де доступний продукт. НВО і AMEDIA TV не відповіли на запити Крим.Реалії.

Російський «Первый канал» проявив «санкційну обачність». Під час моніторингу ефіру «Первого каналу» в Криму, з’ясувалося, що іноземні фільми, які в телеефірі зазвичай транслюють ввечері у вихідні, на півострові замінюють на контент радянського або російського виробництва. При цьому програма передач на веб-сайті каналу і в друкованих телепрограмах не відображає цих змін.

Наприклад, 11 серпня 2019 року в телеефірі «Первого каналу» о 23:40 транслювали американський фільм «Повстання планети мавп» (2011 рік). В цей час у Севастополі почалася трансляція «Діамантової руки». О 01.45 в програмі телепередач було вказано фільм американо-канадського виробництва «Судове звинувачення Кейсі Ентоні» (2013 рік). Замість нього в Криму транслювали радянський фільм «Формула любові».

Юрист медіаправа Ігор Розкладай вважає, що факти присутності в Криму автентичного сигналу американських телеканалів необхідно надавати правоохоронним органам США.

«Якщо цього не робить СБУ або СЗР України, то журналісти можуть зіграти важливу роль у висвітленні порушень законодавства України та міжнародних норм в галузі авторського права, а також Конвенції про транскордонне телебачення. Громадськість повинна захищати національні інтереси, якщо з цим завданням не здатні впоратися компетентні органи», – вважає Ігор Розкладай.

Всупереч міжнародним законам і санкціям, Крим залишається частиною світового ринку телекомунікаційних послуг. Але чи зможе Росія утримати контроль над регіоном у цій галузі, залишається предметом суперечок і дискусій.

Першу частину розслідування читайте в матеріалі «Майже в прямому ефірі: телештурм Криму» на сайті Крим.Реалії.

Джерело: Вікторія Новікова, для Крим.Реалії