Репортерка: Хо Хуей-ань
Редактор: Чень Вей-тін
Оригінал публікації можна прочитати тут.
3 червня Південна Корея провела місцеві вибори. Через те, що на деяких виборчих дільницях забракло бюлетенів, голосування було перерване, і громадяни не змогли безперешкодно проголосувати, що спричинило кілька днів протестів у південнокорейському суспільстві та заклики до повторного голосування. Цей виборчий скандал швидко потрапив і на тайванські платформи соціальних мереж, де він злився з наявними в Тайвані антикитайськими настроями, тривогами щодо національної безпеки та дискусіями про втручання Китаю у вибори — і навіть породив політичну риторику, що виправдовує воєнний стан.
Станом на 22 червня Тайванський центр перевірки фактів (Taiwan FactCheck Center) та MyGoPen спільно опублікували 12 відповідних звітів із перевірки фактів, у яких перевірялися такі чутки, як «китайські громадяни видають себе за південнокорейських поліцейських», «явка в Південній Кореї сягнула аж 130%» та «бюлетені викидали у смітник», а також відеозаписи, які нібито зображували сцени протестів у Південній Кореї. Результати перевірки показують, що хоча в Південній Кореї справді сталися нестача бюлетенів і протести, багато тверджень, що циркулюють у тайванських соцмережах, розходяться з тим, що відбулося насправді. Деякі навіть використовують старі відеозаписи чи неперевірені теорії змови, подаючи південнокорейський виборчий скандал як «доказ» китайського проникнення — знаходячи відгук у громадян, стурбованих китайською загрозою.
Нестача бюлетенів на деяких дільницях спричинила серйозний виборчий скандал у Південній Кореї
3 червня Південна Корея провела вибори голів місцевих органів влади та радників, а також довибори до Національних зборів. Однак у день голосування на деяких виборчих дільницях виникли нестача бюлетенів та інші проблеми. За даними Національної виборчої комісії Південної Кореї (NEC), на 50-ти з приблизно 14 300 виборчих дільниць по всій країні сталася нестача бюлетенів, а на 22-х голосування було тимчасово призупинено. Деякі виборці не змогли безперешкодно проголосувати через тривале очікування або неможливість отримати бюлетень.
Інцидент викликав у південнокорейському суспільстві запитання щодо організації виборів. Голова Національної виборчої комісії вже подав у відставку, взявши на себе відповідальність, а президент Лі Чже Мьон розпорядився провести ретельне розслідування обставин інциденту та закликав до проведення виборчої реформи.
Проте суперечка й далі назрівала в південнокорейському суспільстві. Хоча уряд Південної Кореї наголошував, що інцидент був адміністративною помилкою в організації виборів і поки що не виявлено доказів фальсифікації бюлетенів чи систематичних маніпуляцій, деякі громадяни та політичні групи вважають, що інцидент уже підірвав чесність виборів, і вимагають повторного голосування; на вулицях Сеула та інших міст відбулися протести.
Як риторика про «нечесні вибори» в Південній Кореї та протести набули форми в Тайвані
Немає нічого нового в тому, що в Тайвані поширюються інформація та чутки, коли в сусідній Південній Кореї виникає виборчий скандал. Але після потрапляння в Тайвань це вже не було просто новиною про організаційні помилки на південнокорейських виборах. За даними моніторингу Центру перевірки фактів, чутки про південнокорейські вибори, що циркулюють у тайванських соцмережах, можна умовно поділити на чотири типи:
Виборчий скандал і «докази» фальсифікацій: Ці чутки здебільшого супроводжуються фрагментарними кадрами з місця подій, у яких стверджується про виборчі фальсифікації, але бракує повного контексту та результатів подальших розслідувань. Приклади включають твердження, що бюлетені були проштамповані, але не мали згину, що бюлетені викидали у смітник, а також що печатки на скриньках для голосування зривали, а потім вкидали велику кількість бюлетенів.
Протести та суспільна мобілізація: Цей контент здебільшого використовує кадри протестів як матеріал, але частина його переінакшує старі відеозаписи або згенеровані ШІ зображення — наприклад, десятки тисяч людей протестують проти виборчих фальсифікацій біля Кванхвамуна, або оточення Олімпійського залу для гандболу.
Втручання Китаю у вибори та проникнення: Цей тип пов’язує південнокорейський виборчий скандал із «китайським фактором», посилюючи враження, що зовнішні сили маніпулюють демократичною системою. Твердження включають те, що заочне голосування або вкидання бюлетенів китайськими громадянами підняло явку в Південній Кореї аж до 130%, що китайські громадяни вплинули на вибори після отримання посвідки на проживання, а також що китайські журналісти чи співробітники органів громадської безпеки видавали себе за південнокорейських поліцейських або що південнокорейську поліцію інфільтрував Китай.
Провал демократії та виправдання воєнного стану: Спираючись на вищезгадане, цей тип використовує південнокорейський виборчий скандал як доказ китайського проникнення, ідучи далі до виправдання запровадження воєнного стану колишнім президентом Юн Сок Йолем — наприклад: Юн мав рацію, оголосивши воєнний стан, і лише жорсткі заходи можуть вирішити проблему виборів/Китаю.
| Риторична тема | Приклади |
|---|---|
| Докази виборчих фальсифікацій | Бюлетені проштамповані, але без згину; бюлетені зроблені з «паперу з пам’яттю форми»; бюлетені викинуті у смітник; печатки на скриньках зірвані та вкинуто велику кількість бюлетенів |
| Протести та суспільна мобілізація | Кадри десятків тисяч людей, що протестують проти виборчих фальсифікацій біля Кванхвамуна; аерозйомка південнокорейських громадян, що оточують спортивну арену на знак протесту |
| Втручання Китаю у вибори та проникнення | Південнокорейські протестувальники вигукують «Геть КПК»; явка в Південній Кореї сягнула 130% / китайські громадяни вкидають бюлетені / китайські громадяни впливають на вибори після отримання посвідки на проживання / південнокорейський інцидент демонструє наслідки «заочного голосування»; Південна Корея поступово стає другим Гонконгом; китайські журналісти видають себе за південнокорейських поліцейських / південнокорейська поліція інфільтрована |
| Воєнний стан виправданий | Юн Сок Йоль мав рацію, оголосивши воєнний стан; лише жорсткі заходи можуть вирішити проблему виборів |
Південнокорейський виборчий скандал підживлює тривогу щодо законодавства про заочне голосування в Тайвані
Значна частина риторики в Тайвані зосереджена на втручанні Китаю у вибори та проникненні. Наприклад, починаючи з ранніх годин 4 червня, на тайванських платформах соцмереж почало з’являтися твердження, що «явка в Південній Кореї сягнула навіть 130%», яке супроводжувалося таким контентом, як «вкидали бюлетені закордонних китайських корейців», «Південна Корея стає другим Гонконгом» та «Південна Корея демонструє Тайваню наслідки прокитайської позиції» — натякаючи на те, що причиною було пов’язане з Китаєм заочне голосування або «мертві душі» серед виборців.
Однак чутки, що поширювалися, не наводили жодних доказів. За результатами перевірки Центру перевірки фактів, згідно з даними, оприлюдненими Національною виборчою комісією Південної Кореї, загальнонаціональна явка цього разу становила 61,0%. Найвища явка серед округів була в провінції Канвондо — 64,5%, а не 130%, як стверджували в інтернеті.
Ця чутка, ймовірно, походить із південнокорейської теорії змови. Ще перед виборами в Південній Кореї почали поширюватися твердження про явку понад 100%. Насправді це було через те, що дострокове голосування в Південній Кореї дозволяє голосувати за межами свого округу, що може призводити до ситуації, коли в невеликому адміністративному районі кількість бюлетенів перевищує чисельність населення. Але зрештою вони зараховуються до більшого адміністративного району, і остаточна кількість бюлетенів не перевищує чисельності населення. Південнокорейська влада вже роз’яснила це.
Щодо твердження, що «китайські громадяни впливають на вибори після отримання посвідки на проживання», то, за розслідуванням MyGoPen, насправді південнокорейське законодавство надає право голосу на місцевих виборах іноземним громадянам віком від 18 років, які мають візу на постійне проживання щонайменше три роки. Згідно з травневим репортажем південнокорейського телеканалу MBN за 2026 рік, на цих місцевих виборах право голосу мали 150 000 іноземців, серед яких найбільшу частку становили громадяни Китаю.
Після поширення в Тайвані ця теорія змови знову була пов’язана з наративами на кшталт «китайські громадяни вкидають бюлетені» та «заочне голосування може підвищити ризик фальсифікацій». У деяких обговореннях у соцмережах також висловлювали стурбованість щодо майбутньої реформи законодавства про заочне голосування в Тайвані.
Китайські журналісти видають себе за південнокорейських поліцейських? Синофобський наратив на тлі південнокорейського виборчого скандалу
Ще одним твердженням, що широко поширилося в тайванських соцмережах, було те, що «південнокорейську поліцію інфільтрував Китай», яке супроводжувалося різними «доказами» у вигляді зображень: на одному фото стверджувалося, що китайський журналіст, акредитований у Південній Кореї, з’явився на місці протесту в південнокорейській поліцейській формі; в іншій чутці стверджувалося, що імена південнокорейських поліцейських — «здебільшого китайські транслітерації»; а також було відео, яке нібито показувало, що «спіймали китайського громадянина, переодягненого в південнокорейського поліцейського», та що «китайська влада відрядила велику кількість поліцейських-етнічних корейців із Китаю, щоб вони маскувалися під південнокорейських поліцейських».
Однак усі ці чутки були одна за одною спростовані або роз’яснені. Після перевірки фото нібито китайського журналіста в південнокорейській поліцейській формі Центр перевірки фактів виявив, що жінка на зображенні насправді була репортеркою південнокорейського телеканалу JTBC, а не китайською громадянкою, і не видавала себе за поліцейську. Те, що видавалося поліцейським кашкетом на голові репортерки, насправді було кашкетом поліцейського, який стояв поруч; на фото, що поширювалося, поліцейського обрізали, і через зміщення зображення склалося враження, ніби репортерка вдягла поліцейський кашкет.
Що ж до іншого відео, яке нібито показувало, що «спіймали китайського громадянина, переодягненого в поліцейського», то, за розслідуванням організації з перевірки фактів MyGoPen, південнокорейський користувач мережі, який першим оприлюднив це відео, згодом видалив його та зробив заяву, що чоловік на відео був справжнім поліцейським. Однак це відео вже потрапило в тайванські соцмережі, і тайванські користувачі, які бачили відповідні повідомлення, не обов’язково знали, що першоджерело вже видалило допис і надали роз’яснення.
Наратив про втручання Китаю поширюється не лише в Тайвані, а й побутує в самій Південній Кореї
Варто зазначити, що теорії змови про втручання Китаю у вибори останніми роками набирають обертів і в Південній Кореї.
8 червня Національне поліцейське агентство Кореї оприлюднило заяву, в якій роз’яснило, що в інтернеті з’явилися різноманітні звинувачення про «фальшивих поліцейських» та «китайських поліцейських», але після перевірки всіх сумнівних випадків усі вони підтвердилися як південнокорейські поліцейські, а звинувачення в мережі не відповідають дійсності.
Команда перевірки фактів південнокорейського телеканалу JTBC нещодавно опублікувала звіт, у якому спростувала ще одну теорію змови про втручання Китаю у вибори. Один політик стверджував, що китайські громадяни завчасно перевозили скриньки для голосування, звинувачуючи уряд у тому, що той віддає суверенітет Південної Кореї Китаю. Насправді взявши інтерв’ю у водія, на якого натякали, JTBC виявив, що ця особа була натуралізованим громадянином Південної Кореї китайського походження, що перевезення скриньок для голосування весь час перебувало під наглядом виборчих працівників, спостерігачів і поліції, і що для нього було неможливо мати одноосібний доступ до скриньок або вплинути на результати виборів.
За повідомленням Ян Цянь-хао, незалежного журналіста, що базується в Південній Кореї, південнокорейські ультраправі вважають, що втручання «китайського фактора» та маніпуляції з виборами неодноразово приносили користь Лі Чже Мьону та Демократичній партії, і тому вони обстоюють легітимність оголошення воєнного стану Юн Сок Йолем. Але насправді, відколи вперше з’явилися твердження про виборчі фальсифікації, за п’ять років було подано загалом 126 відповідних судових позовів, усі з яких суди відхилили. Після скандалу з воєнним станом Конституційний суд також ухвалив, що «виборчих фальсифікацій не існує», визнавши ці твердження безпідставними. Як обґрунтування, так і процедура оголошення воєнного стану Юном були незаконними.
Південнокорейський виборчий скандал справді виник через реальний адміністративний недогляд, що, своєю чергою, спричинив суспільне невдоволення та політичні суперечки. Однак щойно відповідна інформація перетнула кордони й потрапила в тайванські соцмережі, значна частина обговорень уже не зосереджувалася на самих проблемах організації виборів у Південній Кореї, а була переінтерпретована як доказ втручання Китаю у вибори, провалу демократії та навіть легітимності воєнного стану. Деякі неперевірені теорії змови, переінакшені відеозаписи та дезінформація також знайшли простір для поширення на тлі наявних політичних позицій і тривог щодо безпеки.
Перепубліковано з вебсайту TFC у співпраці зі StopFake в межах Ukraine–Taiwan Initiative for Election Information Resilience.
