Джерело: Центр стратегічної комунікації та інформаційної безпеки України

Війна, яку росія веде проти України, активно супроводжується й агресивною інформаційною підтримкою. Оскільки Meta визнана у рф «екстремістською організацією», а її платформи Instagram та Facebook фактично заблоковані, Telegram став головним рупором розповсюдження ворожих наративів. 

Протягом 26-28 березня досліджено кілька прокремлівських Telegram-каналів і виділили чотири основні меседжі російської пропаганди:

  1. Поки українські «нацисти» знущаються з полонених та цивільними, «блокують» гуманітарні коридори та обстрілюють міста, російські «миротворці» допомагають «звільненому» населенню.  
  2. Пропаганда акцентує нібито «успішності» бойових дій російської армії на Київщині та Маріуполі.
  3. Ворожі канали дискредитують іноземців, які воюють за Україну. Поширюється меседж, начебто «багато «найманців повертаються додому через успішні дії російської армії» та у вкидах, нібито «в Україну прибула велика кількість шведських радикалів, серед яких є ісламісти».
  4. У  Telegram розповідають, що українці намагаються відвоювати Крим.

Також на прокремлівських Telegram-каналах триває і розробка «магістральних» тем: агресивність НАТО, західна русофобія, слабкість ЗСУ і цькування російських противників війни з Україною.

Від Коца в Гостомелі до сирійців у Маріуполі

Висвітлення цих та інших тем перестали робити «на колінці» і роблять це більш професійно.Так з’явились інтерв’ю з російськими військовими, які супроводжуються відповідними мотивуючими відеорядом та аудіодоріжкою. Окремі з них навіть стилізують під документалістику. Подібне спостерігалось під час висвітлення боїв в районі Гостомеля та на Сумщині, де навіть з’явився відомий пропагандист Олександр Коц.

Пов’язано це насамперед з успішністю українських сил на цих напрямках. Тому російській пропаганді негайно потрібно було підіймати бойовий дух.

Окремим інформаційним напрямком 26-28 березня був Маріуполь. Ворожі канали робили акцент на просуванні окупантів углиб міста та зменшенні периметра оборони, якій утримують ЗСУ та полк «Азов». Навіть, з’явилось відео, на якому Рамзан Кадиров начебто зустрівся в Маріуполі з вищим командуванням окупаційних військ на цьому напрямку. 

З’явився й інший аспект маріупольського напрямку – «міжнародно-гуманітарний». Йдеться про допомогу 22 сирійським морякам з судна SEA LORD, яке перебуває у місцевому порту. Пост про цю «гуманітарку» супроводжується фото, де окупанти та сирійські моряки позують з прапорами своїх країн. Подальше просування цієї портової історії ймовірно використають, щоб підбадьорити найманців Башара Асада, про перекидання яких до України багато говорилось.

Ракетна атака на Севастополь та Зеленський у Волгограді

Окремий кейс пов’язаний з окупованим Кримом. 26 березня з’явилось відео про начебто збиті українські ракети над Севастополем. Поява цього наративу насамперед спрямована на пересічних мешканців окупованого Криму, щоб оголосити вже не приховану, а офіційну мобілізацію.

Варте уваги й інтерв’ю, яке дав президент Володимир Зеленський представникам так званих ліберальних російських ЗМІ. Його обговорення подавалось через три основні наративи. 

Перший:  «Медуза», «Дождь», «Новая газета» (яка після цього призупинила свою діяльність) «зайняли бік ворога і остаточно стали іноземними агентами» хоча б тому, що  «проігнорували факт катування та знущань з російських полонених».

Другий: Зеленський – «засланець англосаксів, маріонетка НАТО, що грає роль президента». 

Третій: «якби путін не випередив, то 200-тисячне військо Зеленського пройшло б через Донбас і вже було б у Волгограді».

«Негуманні українці» – для Weibo та європейців 

Найбільш глибинний акцент у російських Telegram-каналах робили на публікації фото і відео (звичайно, неперевірених) понівечених людських тіл і нібито катування полонених російських солдатів українськими військовими. 

Ці картинки активно супроводжувались двома меседжами: а) про «нацистів», яких разом з керівництвом України треба знищити за злочини проти людства; б) росіяни ніколи не дозволяють собі такого, але будуть мститися.

Наратив про негуманних українців спрямований на:

–   росіян та їх підтримку дій армії, а також як моральну підготовку до вже згаданої загальної мобілізації. 

–   іноземців, про що свідчать посилання на аналогічні Telegram-пости мовами європейських країн. Також повідомляється, що через розповсюдження у соцмережі Weibo це «викликало в КНР вкрай негативну реакцію щодо ЗСУ».

Пшениця для Китаю, гроші для Орбана і вибори для Макрона

Окремого згадування варті і зовнішні геополітично- економічні наративи, які просуваються у прокремлівських Telegram-каналах, що працюють на аудиторії інших країн. 

У китайському сегменті, окрім вищезазначеного, є ще дві групи наративів: 

Перша: вірогідна продовольча криза у КНР через скорочення імпорту пшениці з України та необхідності його збільшення з рф та «нової України, яка теж буде частиною росії». 

Друга: У Пекіні Київ не підтримують тому, що «війна в Україні спровокована діями США».

Угорський сегмент.  Тут критикують заклики Володимира Зеленського до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо підтримки України. При цьому схвалюється позиція останнього, який на питання, на чиєму боці виступає Угорщина, відповідає виключно «на боці Угорщини». 

Крім цього, в угорському кейсі в черговий раз активно просувається наратив розколу  в Євросоюзі. Мовляв, Орбан просить виділити кошти, заплановані для прийняття українських біженців, а Єврокомісія їх не виплачує, бо Будапешт й досі не виконав рекомендацій Брюсселя щодо верховенства права.

У французькому сегменті один наратив – внутрішньополітичний і пов’язаний з майбутніми виборами президента. Він звучить просто: «Українці критикують Еммануеля Макрона за його недостатню підтримку, а сам президент використовує війну в Україні для залякування французів напередодні виборів». Подібні меседжі просуваються і через опонентів Макрона: Марін Ле Пен, Еріка Земмура та Жан-Люка Меланшона.

Таким чином, Telegram, з яким свого часу так пафосно, але безуспішно боролись в росії, зараз став її потужною інформаційною зброєю у війні не тільки з Україною, а й усім цивілізованим світом. 

Джерело: Центр стратегічної комунікації та інформаційної безпеки України