Джерело: Сергій Мокрушин, для Крым.Реалии
Крим сьогодні ніби списаний із роману Джорджа Орвелла «1984». Плакатів «війна — це мир» і «свобода — це рабство» на півострові помічено поки не було, проте в Криму вдосталь білбордів зі світлинами російського президента Володимира Путіна. З них Великий Брат (закреслено) президент Росії переконує кримчан у тому, що війна Росії проти України – це «спецоперація», мета якої – «демілітаризація» та «денацифікація» України.
Вочевидь, не всі в Криму згодні з Путіним:
«Ті, хто за Путіна, кажуть, що війни нема, а вони – за мир. Ще варіант – це його змусили так зробити», – переказує розмови оточення мешканка Криму Руслана (ім’я співрозмовниці змінено з міркувань безпеки – КР ). – Тепер про війну говорять уже постійно. Так чи інакше її називають, але дивляться відео, слухають російські новини, дехто дивиться українські. Засуджують Галкіна (у російських ЗМІ розгорнуто кампанію цькування за антивоєнну позицію артиста – КР ), повторюють тв-штампи. Не масово, але активно, особливо серед своїх, на роботі. У транспорті про це говорять менше».
Судити про настрої на півострові за інформацією в публічній площині дуже складно. Бодай тому, що її практично немає. У Криму з 24 лютого де-факто встановлено військову цензуру: локальні кримські ЗМІ, аби раптом чого не вийшло, взагалі воліють мовчати як про війну, так і про настрої в суспільстві, а центральні кримські та російські медіа фактично перетворено на рупори російського Міноборони. Підконтрольний російському режиму в Криму телеканал «Крым24» стилізував свій логотип під латинську Z, якою маркована російська військова техніка, що перекидається на війну через територію Криму.
Але війна на те й війна, що її присутність помітна навіть за умов жорсткої військової цензури. І хоча слово таке в Криму заборонено, війна все одно присутня в публікаціях ЗМІ та кримських пабліках у соцмережах: крім репостів пропагандистських ЗМІ, там пишуть і про курс валют та постійний перерахунок цін, дефіцит продуктів (цукор і деякі крупи відпускають по 2 — 5 кг в одні руки), велику кількості в Криму солдатів і військової техніки, переповнених військових госпіталях.
На тлі фактично встановленої цензури та лобової пропаганди від першого дня нового етапу російського вторгнення в Україну, з Криму лунають голоси антивоєнного протесту. І з того ж дня кримчан почали лякати статтями про держзраду та фейкову інформацію за будь-який антивоєнний допис чи публікацію інформації, яка відрізняється від пропаганди російського Міноборони..
І не лише лякати. 4 березня російська Рада Федерації схвалила новий закон, що передбачає відповідальність за «дискредитацію використання збройних сил РФ», а вже 7 березня кримське управління російської поліції відзвітувало: за один день, 6 березня, поліцейські виявили 4 випадки такої «дискредитації». За визначенням спікера кримського управління російського МВС Наталії Кашкарової, зміст плакатів на одиночних пікетах кримчан «дискредитував використання збройних сил Російської Федерації».
На відеоролику російської поліції ці плакати заретушовані, але не дуже ретельно: на одному з кадрів можна побачити частину плакату – “***Е!” що дозволяє з високим ступенем достовірності вгадати весь недовгий і нехитрий текст. Інформація, яка дискредитує, на думку поліцейських, російську армію – це гасло «Нет войне!».
Підконтрольні Росії суди Криму оперативно винесли рішення: неназваному жителю Ялти призначили штраф у розмірі 50 тисяч рублів, «особам із Сімферополя» – 35 тисяч, а мешканця Феодосії за антивоєнний протест оштрафували на 30 тисяч рублів. Чи мали вони можливість захищатися в суді і чи будуть оскаржені ці рішення, наразі невідомо.
Того ж дня російська поліція Криму відзвітувала про затримання 17-річного кримчанина, який за версією слідства облив фарбою пам’ятник «ввічливим людям», тобто російським загарбникам у Сімферополі. До затримання підлітка підключали ФСБ, зараз він залишається під підпискою про невиїзд.
Крым.Реалии наразі не змогли зв’язатися з кримчанами, які постраждали за антивоєнні гасла, чи з їхніми адвокатами. Якщо вони матимуть бажання висвітлити свою позицію на сторінках сайту Крым.Реалии, ми таку можливість надамо.
4 березня в Бахчисараї було здійснено обшук у кримського татарина Еміля Емірова, його заарештували за звинуваченнями у «державній зраді». У Сімферопольському районі був заарештований Насрулла Сейдалієв. Його звинувачують у причетності до «незаконних збройних формувань» – батальйону Номана Челебіджіхана, відомого у зв’язку з цивільною блокадою Криму.
Крім того, кримськотатарські активісти отримують від російської поліції застереження щодо неприпустимості участі у акціях протесту.
Попри те, що покарання за солідарність із народом України в Криму вже поставлено на потік, кримчани знаходять можливість її висловити. 9 березня, у день народження Тараса Шевченка, кримчани принесли квіти до його пам’ятника у Шевченківському парку. Російська поліція прозвітувала про ще один протокол за антивоєнний плакат.
Заступник Постійного представника Президента України в АР Крим Таміла Ташева вважає, що звинувачені у співпраці з «правим сектором» та батальйоном Челебіджіхана кримчани також могли постраждати в такий спосіб за антивоєнну позицію. «Ми чудово розуміємо, що це, швидше за все, антивоєнні активісти. Зараз складно перевірити інформацію про те, що відбувається в Криму, але я більш ніж переконана, що ці люди, швидше за все, брали участь у цьому (антивоєнному протесті – КР ), але їх звинувачують у підготовці диверсій. Ми спостерігаємо це у Криму протягом останніх 8 років», – каже Ташева.
Говорячи про масову пропаганду російської «спецоперації» та заборону слова «війна», Таміла Ташева зазначає, що об’єктивна реальність змушує багатьох сумніватися у тих наративах, які вибудовують в Криму кремлівські медіа.
Сама реальність, яку російська влада намагалася приховати, проривається назовні.
Таміла Ташева
«Частина населення, я думаю, вірить. Але серед більшості населення посіяно сумніви. Бо коли їм кажуть «наших військових не вбивають, наші військові не потрапляють у полон», вони бачать, що до Криму з материкової України повертаються трупи, а у цивільних лікарнях організовуються військові шпиталі. Звичайно ж, це тисячі медиків, які працюють із цими справами, у них є сім’ї, вони поширюють цю інформацію. Коли приходять повістки, стає зрозуміло, що це мобілізація великої частини населення чоловічої статі, звичайно, це поширюється і обговорюється. Півострів не такий великий, хоча там багато прийшлого населення, як кажуть кримчани, «понаєхавших». Сама реальність, яку російська влада намагалася приховати, проривається назовні».
Джерело: Сергій Мокрушин, для Крым.Реалии
