Джерело: Сергій Мокрушин, для Крым.Реалии

«Вікіпедія» – всесвітній волонтерський проект, статті якого нерідко стають вирішальним аргументом в суперечках на кухні. У січні 2021 року проекту виповнилося 20 років. Україномовна «Вікіпедія» створена в 2004 році й сьогодні за чисельністю статей посідає 17 місце серед усіх мовних розділів енциклопедії. «Вікіпедія» стабільно входить до четврки найбільш популярних сайтів в Україні, поступаючись своїм місцем хіба що Google, YouTube і Facebook. Однак більшість українців усе ще звертається до джерел російськомовної «Вікіпедії», де формується відмінна від українського сегменту реальність. Наприклад, події 2014 року в Криму в україномовному розділі «Вікіпедії» названі окупацією української території, а в російськомовному – «приєднанням».

Як мовні розділи енциклопедії формують різні інформаційні картини світу? І де вирують найяскравіші «війни правок»? Про це в студії Радио Крым.Реалии в ток-шоу «Доброе утро, Крым» (укр. – «Доброго ранку, Крим») говорили Сергій Мокрушин і його гості.

Десятки мільйонів статей, понад 300 мовних розділів і одна з найбільших веб-аудиторій у світі – такі показники роботи «Вікіпедії» за 20 років роботи. При цьому ані модераторам ресурсу, ані його редакторам і авторам не вдається досягти єдності з деяких умовно політичних питань у різних мовних сегментах.

Коли немає єдності в термінології

Взяти хоча б статті про події 2014 року в Криму. В україномовному розділі Вікіпедії ця подія називається «анексією української території», в російськомовному – «приєднанням». А якщо в російськомовному сегменті «Вікіпедії» ввести в пошук слова «окупація Криму», вам запропонують ознайомитися зі статтями під такими заголовками:

• Російська окупація Криму в період з 1771 по 1783 рік;

Окупація Криму Центральними державами в 1918 році;

Окупація Криму Німеччиною в 1941-1944 роках.

І тільки внизу, через виноску, будуть згадані події 2014 року: «Приєднання Криму до  Російської Федерації розглядається Україною та Генеральною Асамблеєю ООН як окупація української території».

В україномовному розділі теж немає єдності щодо термінології опису подій у Криму. Редактори сперечаються, який заголовок краще використовувати для статті: «Анексія Криму (2014 рік)» – як насильницьке приєднання території в односторонньому порядку чи «Окупація Криму (з 2014 року)» – як воєнне захоплення територій.

З кожним роком дедалі більша кількість українців відмовляється від вивчення російськомовної «Вікіпедії», віддаючи перевагу українському сегменту проекту, зауважує в минулому патрульний україномовного розділу «Вікіпедії», нині редактор Левон Азізян в ефірі Радио Крым.Реалии.

ЯК ОДИН ІЗ ПРИКЛАДІВ «ВОЄН ПРАВОК» У «ВІКІПЕДІЇ» МОЖНА НАЗВАТИ ПИТАННЯ ПРО ПРАВИЛЬНІСТЬ НАПИСАННЯ В / НА УКРАЇНІ

Левон Азізян

– Звісно, політичні статті мають різний зміст в російськомовній та україномовній «Вікіпедії». Електронна енциклопедія – це демократичний інструмент, розробники дали можливість кожному мовному розділу розвиватися самостійно. Тут немає прив’язки до країн – «Вікіпедія» орієнтована на мови їхніх носіїв. Тобто інформаційну політику формують носії мови. Якщо шукати більш об’єктивний виклад, рекомендую почитати англомовну версію, зазвичай саме там стикаються обидві сторони, і там є відносно нейтральне модерування. Як один із прикладів «воєн правок» в «Вікіпедії» можна назвати питання про правильність написання в/на Україні. У російськомовній «Вікіпедії» було створено бот, який забороняє змінювати написання «на Україні». Це питання можна винести на обговорення, але шанси невисокі, таке рішення дещо політичне.

Одним з порівняно молодих розділів «Вікіпедія» поповнилася в 2008 році. В кримськотатарській «Вікіпедії»  на сьогодні 8633 статті. Для порівняння: український розділ має майже 1 мільйон 70 тисяч статей. Носіїв кримськотатарської мови, які їх редагують, не так багато, переважно створюють статті навіть не кримські татари, а люди, які цікавляться цією мовою і хочуть підтримати свої навички.

«Вікіпедія» і події 2014 року в Криму​

Цікаво подивитися, яка термінологія використовується і як викладаються причини події в Криму в 2014 році в різних сегментах «Вікіпедії». Ось цитата з російськомовного варіанта: «Приєднання Криму до Російської Федерації – не визнане більшістю міжнародного співтовариства включення до складу Російської Федерації на початку 2014 року частини Кримського півострова, розташованого в межах адміністративних кордонів регіонів України – Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Цій події безпосередньо передували багатомісячні антипрезидентські й антиурядові акції на Україні (Євромайдан), що завершилися в лютому 2014 року зміщенням Віктора Януковича з поста президента країни, що багатьма у Криму було сприйнято як державний переворот». БІЛЬШЕ З ТЕМИ: Турчинов: «Я доручив вибити російський спецназ у Сімферополі»

Далі інформація про причини сформованої ситуації зводиться до дій української влади, які нібито призвели до активізації російських громадських організацій на території Криму. Окремо в російськомовному розділі «Вікіпедії» сказано про позицію Меджлісу кримськотатарського народу, який виступив на підтримку української влади.

Звертаємося до україномовного сегменту енциклопедії: «Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим і Севастополя Росією – насильницьке протиправне тимчасове відторгнення більшої частини Кримського півострова, розташованого в межах українських адміністративних одиниць – Автономної Республіки Крим і міста Севастополя від України і одностороннє незаконне включення їх до складу Російської Федерації  на правах суб’єктів федерації – «Республіки Крим» і «міста федерального значення Севастополь», що було проголошено Російською Федерацією 18 березня 2014 роки (нібито в результаті так званого «референдуму про  статус Криму»  16 березня 2014 року)».

Далі, як наслідки і складову частину російської воєнної агресії проти України, в українській «Вікіпедії» згадують антиукраїнські мітинги в Криму, блокаду та захоплення стратегічних об’єктів і військових частин підрозділами російської армії, що стало початком окупації Криму.

При очевидній різниці в наданій інформації, переважна частина українського населення все ще шукає дані в пошукових системах російською мовою, зауважує в ефірі Радио Крым.Реалии  експертка Інституту масової інформації Олена Голуб.

РОСІЙСЬКОМОВНА «ВІКІПЕДІЯ» НЕ ВИКОРИСТОВУЄ ТАКУ ЛЕКСИКУ, ЯК «БОЙОВИКИ», «ОКУПАЦІЯ», «АНЕКСІЯ» І НАМАГАЄТЬСЯ ПОДАВАТИ ПОДІЇ БІЛЬШ ЗГЛАДЖЕНО

Олена Голуб

–Така різниця в риториці україномовних і російськомовних ресурсів може викликати дисонанс у читача. І це стосується не тільки питання Криму, а й, наприклад, ситуації на Донбасі. Російськомовна «Вікіпедія» не використовує таку лексику, як «бойовики», «окупація», «анексія» і намагається подавати події більш згладжено. Але це проблема не тільки «Вікіпедії» – в міжнародних організаціях також намагаються уникати слів «сепаратисти», «бойовики» тощо. Я моніторю щомісяця понад 20 українських ЗМІ і бачу, що на «Вікіпедію» журналісти практично не посилаються, за рідкісним винятком.

Часто журналісти дають посилання на наукові англомовні видання або ж на офіційні українські джерела. Рідко трапляються посилання на російські ЗМІ, це, як правило, заяви російських політиків, які стосуються України. Якщо говорити про ЗМІ, то в україномовному сегменті видань також є проросійськи налаштовані медіа, вони можуть використовувати кремлівську риторику, і на них потім посилаються російські ЗМІ. У свою чергу, ця інформація з російських ЗМІ потрапляє до громадян на окупованій території, і в цьому є проблема, оскільки проросійські наративи переходять від медіа до медіа. Водночас в Україні є достатньо видань, які мають кілька мовних сторінок, і там можна отримувати збалансовану інформацію.

Елена Голуб
Олена Голуб

Крым.Реалии  намагалися зв’язатися з представниками некомерційного партнерства «Викимедиа РУ», але відповідей на момент виходу ефіру не отримали.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків захопили будівлю Верховної Ради АРК, Ради міністрів АРК, а також сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялися визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму та Севастополя пройшов не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу ввели економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Джерело: Сергій Мокрушин, для Крым.Реалии

Текст підготувала Інна Аннітова.