Інформаційні атаки проти українців, які виїхали за кордон з низки причин, не є новим явищем. Російська імперія та СРСР десятиліттями намагались представити українську діаспору як зрадників, «відщепенців» або «агентів світової буржуазії», створюючи підставні структури та розвиваючи власні осередки за кордоном. Із початком повномасштабного вторгнення атака наративами вийшла на новий рівень: коли мільйони українців були змушені шукати прихистку в інших країнах, російська пропаганда цинічно використала наслідки власної агресії проти самих же постраждалих.
StopFake від початку великої війни фіксує значне зростання кількості фейків, де головними героями стають українські біженці. Очевидно, що це цілеспрямована інформаційна кампанія РФ, яка має на меті кілька цілей: сформувати негативний образ українців в очах іноземців, знизити рівень міжнародної підтримки України та змістити акцент з українців як жертв агресії на «проблеми й незручності», які нібито створює ця міграція. У такий спосіб пропаганда намагається залишити в тіні першопричину переселення — воєнні злочини Росії.
Ми проаналізували спростування фейків про біженців, підготовлені командою StopFake за період повномасштабної війни (178 матеріалів), щоб простежити еволюцію цієї кампанії з 2022 року, визначити ключові наративи та формати дезінформації.
«Влаштовують сутички, спалюють поля і крадуть стільці»
Увесь масив фейків про українських біженців за період 2022-2025 рік можна умовно розділити на три категорії:
- біженці як злочинці: агресивні, небезпечні порушники громадського порядку;
- біженці як тягар: негативний вплив на економіку, систему охорони здоров’я та освіти європейських країн;
- біженці, яких хочуть позбутися: наративи про примусову депортацію, позбавлення захисту та відправку на фронт.
Аналіз заголовків показує викривлений образ українського біженця, яким його малює російська пропаганда: це або «дешева робоча сила», або маргінал, готовий продавати нирки, псувати майно чи красти. На початку повномасштабного вторгнення саме такі фейки масово наповнювали інформаційний простір інших країн. Це були повністю вигадані історії про те, як українці «побили до смерті російськомовного хлопчика», чи побили онуку російського поета Іосифа Бродського, чи викосили на полі свастику у Німеччині тощо. Для створення таких фейків пропагандисти використовували відео з інших подій, підробляли фотографії і вебсайти авторитетних закордонних медіа.
Власне, операція «Допельгангер» (Двійник) – створення клонів відомих європейських медіа – стала використовуватись активно і проти українських біженців. Наприклад, фейкова стаття у Bild стверджувала, що в Німеччині «в усіх бідах» звинувачують українців, або що біженці нібито спалили будинок німців, намагаючись спалити російський прапор. Фейк під брендом Reuters запевняв, що у США порушили понад 12 тисяч кримінальних справ проти українських біженців за псування Tesla. В усіх цих випадках використовується та сама технологія підробки сайтів, відео, фото з використанням символіки відомих західних медіа. Попри те, що такі підробки часто є грубими, їхня масовість створює необхідний Кремлю ефект: ці тези починають використовувати праворадикальні політики та лідери думок, що впливає на реальне ставлення суспільства до українців.
«Невдячні соціальні паразити»
Інша велика категорія фейків формує образ біженців як «соціального паразита», винного в інфляції, економічних негараздах країни, дефіциті пільг чи навіть поширенні хвороб. Іноді такі фейки першими поширювали локальні політики, надаючи їм більшої авторитетності. Втім, здебільшого такі фейки базувались на маніпуляціях, спотворенні реальних даних, реальної статистики, спотворенні контексту. Поширенням таких фейків займались і так звані «нішеві» медіа, сайти праворадикальних рухів, як, наприклад, сайт Mysl Polska, де зʼявився фейк про те, що українці начебто вбачають у Польщі «дійну корову». Потім статтю цього сайту із незначною аудиторією розкрутили за допомогою кремлівських медіа і соцмереж.
Окремо російські пропагандисти використовували і тему ВІЛ/СНІД, заявляючи, що саме через появу українців в Європі почало зростати поширення цих захворювань. Використовували і поточні теми, коли, наприклад, у Польщі сталась сильна повінь – у соцмережах стали поширювати публікації, що постраждалим громадянам надаються гірші умови ніж українцям, що, звісно, було неправдою. А в Ірландії поширювалась недостовірна інформація, що начебто пріоритетні місця у школах надаються теж в першу чергу українцям, а не ірландцям, що теж спровокувало появу низки агресивних публікацій в соцмережах.
«Всіх примусово депортують і повернуть на фронт»
Третя група фейків про українських біженців стосується саме примусового повернення чоловіків, депортації, припинення будь-якої допомоги тощо. Поширення таких фейків посилилось з 2023 року, практично синхронно із розгортанням російської кампанії проти мобілізації. Почали з’являтися фейкові відео, що в Польщі та Британії українцям стали роздавати повістки, що в Ірландії українці призовного віку отримують сповіщення про екстрадицію, що посольства України в різних країнах стали збирати дані про тих, хто виходить на мітинги, що стали вербувати чоловіків в ЗСУ в обмін на громадянство в Німеччині, чи навіть поширювалась інформація, що Канада начебто депортує «українців-ухилянтів» і замінить їх на «дешевих індусів».
Подібні фейки, які базувались на підроблених фото й відео, перекручених цитатах та спотворенні даних, не тільки підважували довіру як до України, так і до приймаючих сторін, але й стимулювали паніку, спонукали появі різноманітних відео-пояснень від «адвокатів», які теж поширювали чимало фейків і перекручень національного законодавства.
Загальна картина, країни і еволюція кампанії 2022-2025
Завдяки аналізу усіх відібраних спростувань StopFake про українських біженців ми побачили, що найчастіше фігурують у таких статтях саме ті країни, які прийняли найбільшу кількість українців, приймають активну участь у допомозі України під час повномасштабної війни – Польща та Німеччина.
Політичні реалії у цих двох країнах свідчать про те, що ці таргетовані інформаційні кампаніх таки були успішними. Як у Польщі, так і в Німеччині українські біженці були однією із популярних тем під час виборчих кампаній. Урядові та опозиційні партії обох країн маніпулювали цією темою, часто адаптуючи свої гасла під впливом російських дезінформаційних наративів про «втому» та «загрозу». Так, «Конфедерація» в Польщі відкрито виступала проти надання біженцям соціальних пільг, а «Альтернатива для Німеччини» (AfD) використовувала фейки про українських біженців, щоб довести неспроможність уряду Шольца контролювати міграцію. Альянс Сари Вагенкнехт (BSW) в Німеччині просував тезу, що біженці забирають ресурси у бідних німців, а підтримка України лише затягує конфлікт.
Крім Німеччини й Польщі таргетовані інформаційні операції ведуться і в цілому проти біженців в європейських країнах, зокрема, у Франції, Великій Британії, Італії, Іспанії, і т.д. Також Кремль не припиняє просувати наратив про те, що більшість українців добровільно виїжджають саме у Росію, і що саме там ім набагато краще, ніж у Європі.
За три роки безумовно акценти фейків змістились: якщо у 2022 році українських біженців «звинувачували» переважно у дрібному криміналі та неадекватній поведінці, то у 2023 вже почались наративи про втому від війни, біженців та економічний тягар, а у 2024–2025 роках біженці стали інструментом геополітичного тиску на ЄС та маніпуляцій темою мобілізації.
Головною ж небезпекою цієї кампанії залишається те, що й є основною причиною цієї війни – дегуманізувати мільйони українців, перетворити жертв агресії на «злочинців» чи «тягар».
Авторка: Олена Чуранова
Матеріал створено в межах навчального курсу “Disinformation Booster Academy”, організованого ГО Common Sense Communications у співпраці з Deutsche Gesellschaft e. V. за сприяння Міністерства закордонних справ Німеччини.
