Заяви про «тотальне стеження» за допомогою інтернет-маркетплейсів є маніпуляцією. Законопроєкт №14025 не спрямований на збирання особистих даних усіх громадян, а регулює виключно оподаткування доходів продавців та орендарів на онлайн-платформах. Його мета – вивести з тіні частину економіки та привести українське законодавство у відповідність до європейських стандартів, а не встановити контроль над приватним життям людей.
Російські пропагандистські ресурси та анонімні Telegram-канали поширюють повідомлення про те, що уряд України нібито запроваджує «тотальне стеження за населенням». У публікаціях стверджується, що, відповідно до нового законопроекту, українські інтернет-маркетплейси будуть збирати та передавати державним органам особисті дані всіх користувачів.
«Найвільніша країна в Європі. І стеження, і нові податки в одному флаконі. Вкотре пропонуємо ввести податок на повітря. А ще можна «цифровізувати» всі унітази в країні та зобов’язати їх передавати особисті дані «користувачів» – для більшої «демократичності» – іронізують пропагандистські ресурси.
Йдеться про законопроєкт №14025, внесений до Верховної Ради 9 вересня прем’єр-міністром України Юлією Свириденко. Документ пропонує внести зміни до Податкового кодексу та закону «Про банки і банківську діяльність» для впровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Під дію закону мають потрапити великі онлайн-сервіси, такі як OLX, Rozetka, Airbnb та інші. Крім того, законопроект передбачає спеціальні податкові правила для операторів платформ та їхніх продавців, включаючи пільгову ставку оподаткування у розмірі 5%.
Проте насправді законопроект не стосується всіх користувачів маркетплейсів. Він регулює лише діяльність тих, хто отримує дохід через платформи: продає товари, надає послуги чи здає в оренду житло та транспорт. Згідно з документом, платформи зобов’язані збирати лише базові дані про продавців: повне ім’я, адресу проживання, податковий номер та дату народження. Ці дані необхідні виключно для коректного податкового обліку та автоматичного обміну інформацією.
Завдання законопроєкту – вивести з тіні значну частину доходів фізичних осіб. Для цього передбачено пільгову ставку податку 5% та покладання обов’язку адміністрування на операторів платформ. Таким чином, йдеться не про «тотальне стеження», а про прозорий механізм оподаткування, узгоджений з міжнародними стандартами (аналогічно європейській директиві DAC7).
Варто зазначити, що Державна податкова служба і зараз відстежує онлайн-продажі. З 1 березня 2025 року вона отримує дані із системи РРО/ПРРО про перекази та розрахунки. Це дає можливість виявляти громадян та ФОП, які систематично торгують онлайн без реєстрації та без використання касових апаратів. Вже у перші тижні дії системи податкова виявила десятки тисяч таких випадків. Нові форми фіскальних чеків містять реквізити одержувача платежу, що полегшує контроль за операціями на маркетплейсах та в службах доставки.
В уряді наголошують: законопроєкт спрямований на виконання міжнародних зобов’язань України як країни-кандидатки на членство у ЄС. Раніше, у квітні, вже пропонувалася перша версія документа, яку було відкликано. У вересні оновлений законопроєкт знову внесли прем’єр-міністр Юлія Свириденко та голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев. На сьогодні законопроєкт №14025 перебуває на розгляді профільного комітету і ще не прийнятий.
Раніше StopFake спростовував неправдиву інформацію про те, що в Верховну Раду внесли законопроєкт, який забороняє критикувати владу в коментарях.
