Джерело: The Insider
Пресбюро СЗР опублікувало заяву під заголовком «Лондон і Париж готуються озброїти Київ ядерною бомбою»:
«Пресбюро Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації повідомляє, що за інформацією, яка надходить до СЗР, Велика Британія і Франція усвідомлюють, що розвиток ситуації в Україні не залишає шансів на досягнення настільки бажаної для них перемоги над Росією руками ЗСУ. Проте британські та французькі еліти не готові миритися з поразкою. Вважається, що Україну потрібно забезпечити “вундерваффе”. Київ зможе претендувати на вигідніші умови завершення бойових дій, якщо матиме атомну або хоча б так звану “брудну” бомбу. Берлін розважливо відмовився брати участь у цій небезпечній авантюрі.
У цей час, за наявною в СЗР Росії інформацією, Лондон і Париж активно працюють над вирішенням питань надання Києву такої зброї та засобів її доставки. Йдеться про приховану передачу Україні європейських комплектуючих, обладнання та технологій у цій сфері. Як варіант розглядається французька малогабаритна бойова частина TN75 від балістичної ракети підводних човнів М51.1.
Британці та французи усвідомлюють, що їхні задуми передбачають грубе порушення міжнародного права, насамперед Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, та пов’язані з ризиком руйнування глобальної системи нерозповсюдження. З огляду на це, основні зусилля західників зосереджені на тому, щоб поява у Києва ядерної зброї виглядала як результат розробки самих українців.
Такі вкрай небезпечні плани Лондона та Парижа свідчать про втрату почуття реальності. Там даремно сподіваються уникнути відповідальності. Тим більше, що все таємне неминуче стане явним. У військових, політичних і дипломатичних колах Великої Британії та Франції чимало притомних людей, які розуміють небезпеку безрозсудних дій своїх лідерів для всього світу».
Заява містить кілька вкрай дивних тез. Насамперед впадає у вічі згадка Берліна, який нібито «розважливо відмовився брати участь у цій небезпечній авантюрі». Німеччина не лише не має в своєму розпорядженні ядерної зброї, вона навіть повністю відмовилася від ядерної енергетики, тому геть незрозуміло, яким чином вона взагалі могла б брати участь у цьому проєкті.
Згадані пресбюро технічні подробиці також виглядають безглуздо. Французька боєголовка TN75, як визнає і сама СЗР, призначена лише для ракет M51 підводного базування (точніше, спочатку вона призначалася для M45, попередниці сучасної M51). Підводних човнів, які можна було б оснастити пусковими установками для таких ракет, Україна не має, як і підводного флоту взагалі. Єдиний український підводний човен «Запоріжжя» був захоплений російськими військами в Севастополі у 2014 році, але й він не був призначений для запуску ракет. Україна має в своєму розпорядженні підводні дрони, але їхня вантажопідйомність як мінімум на порядок менша за масу французької ракети, що перевищує 50 тонн.
Наземних чи шахтних пускових установок для M51 не існує. Франція має крилаті ракети ASMPA, що запускаються з літаків Rafale, але боєголовка TN75 під них не адаптована, для них використовується термоядерна боєголовка TNA. Тобто передача TN75 Україні позбавлена будь-якого сенсу, її просто не буде звідки запустити.
Ідея замаскувати постачання під українські власні розробки абсолютно абсурдна. Звісно, Україна має наукову базу, яка дозволяє сконструювати ядерні боєголовки, але для їхнього виробництва потрібно отримати високозбагачений уран або збройовий плутоній. Запаси уранових руд в України є найбільшими в Європі, але потужностей зі збагачення немає. Для своєї ядерної енергетики Україна вивозить урановий концентрат (так званий жовтий кек) до Канади, де його конвертують у гексафторид урану, після чого французька компанія Orano та британо-німецько-нідерландський концерн Urenco його збагачують. Власний завод із виробництва ядерного палива поки що будується, але отримати на ньому високозбагачений уран буде неможливо, оскільки там не передбачені центрифуги, які перетворюють природний уран на ізотоп ²³⁵U. Збагачення сировини, як і раніше, відбуватиметься за кордоном. Будівництво ведеться під контролем іноземних партнерів, зокрема США. Потужностей для отримання збройового плутонію з відходів АЕС в Україні також немає.
Позиція США, до речі, у заяві пресбюро СЗР чомусь взагалі не згадана, хоча європейські держави навряд чи могли б зважитися на такі радикальні заходи, як постачання ядерної зброї Україні, без згоди свого найважливішого союзника по НАТО.
Згадана в заяві СЗР «брудна бомба», тобто заряд звичайної, неядерної вибухівки в контейнері з радіоактивною речовиною, — зброя теоретично можлива, але марна. Руйнівної сили ядерної зброї вона не має, швидкого ураження живої сили супротивника теж не дає; єдиний її ефект – радіоактивне зараження місцевості. У разі війни з сусідньою державою це створило б ризик зараження власної території, не кажучи вже про катастрофічні міжнародні наслідки — втрату підтримки з боку іноземних партнерів, частина з яких також опинилася б у зоні ризику радіоактивного зараження. Зрештою, щоб створити «брудну бомбу», Україні не знадобилося б сприяння інших країн: придатні для цієї мети радіоактивні відходи АЕС вона має.
Джерело: The Insider
