Джерело: Вікторія Пономарьова, для The Insider
На XIX Форумі творчої та наукової інтелігенції СНД у Бішкеку спеціальний представник президента Росії з міжнародного культурного співробітництва Михайло Швидкой заявив, що Росія завжди була гарантом незалежності Вірменії. Його слова наводить РІА «Новости»:
«„Росія завжди була гарантом вірменської незалежності. Я думаю, все це слід пам’ятати і враховувати, коли вірменське керівництво ухвалюватиме рішення про те, в якому союзі йому перебувати. Оскільки одночасно перебувати в ЄАЕС і ЄС практично неможливо”, — заявив спецпредставник на форумі творчої та наукової інтелігенції СНД у Бішкеку.
За словами Швидкого, між російським та вірменським народами існують глибокі історичні зв’язки. А Вірменія у її сучасному вигляді багато в чому сформувалася завдяки зусиллям Російської імперії та згодом Радянського Союзу.
“Ми не хочемо, щоб наші відносини мали такий однобічний характер. У будь-якому разі прагматизм однієї сторони визначатиме і прагматизм іншої. Ми жодною мірою не хочемо, щоб Росію використовували як просто носія дешевих вуглеводнів або як ринок збуту своєї продукції, яку не можна збувати в країнах Євросоюзу”, — уточнив Швидкой».
Незалежність сучасної Вірменії гарантована міжнародно-правовим визнанням її суверенітету. У березні 1992 року Республіка Вірменія була прийнята до членів ООН і є повноправним суб’єктом міжнародного права: підтримує дипломатичні відносини з більшістю держав світу і самостійно визначає свою внутрішню та зовнішню політику. За даними МЗС Вірменії, до кінця 2025 року країна встановила дипломатичні відносини вже зі 186 державами світу.
А у зовнішню політику Вірменії якраз постійно намагається втручатися Росія. Наприклад, перед виборами в Єревані у країні працювали представники СЗР, ГРУ і ФСБ, намагаючись реалізувати один із ключових проєктів Москви — просування проросійськи налаштованих політичних сил.
Втім, відносини між Вірменією та Росією почали псуватися ще з 2023 року, коли Єреван розчарувався в Москві як у союзнику, де-факто призупинив свою участь в ОДКБ і розпочав курс на зближення із Заходом. Відтоді Росія намагається тиснути на Вірменію, а Швидкой на тлі минулих виборів взявся розповідати про «історичні зв’язки» та «гаранти незалежності». І це після обмежень економічного співробітництва, погроз розірвати двосторонню угоду 2013 року, яка гарантує Вірменії безмитне постачання газу, нафти та дизельного палива, а також вимоги провести у Вірменії референдум про вихід з ЄАЕС, оскільки, згідно з позицією Кремля, євроінтеграція несумісна з членством.
Але повернімося до тези про Росію як «гаранта вірменської незалежності». Можливо, Швидкой мав на увазі історичну роль Росії на Південному Кавказі, однак і тут його формулювання виявляється вкрай спірним.
Російська імперія не могла бути гарантом вірменської незалежності хоча б тому, що незалежної вірменської державності у складі імперії не існувало. Після російсько-перських воєн ХІХ століття Східну Вірменію разом із Нахічеванню (Нахиджеваном) і Єреваном було включено до складу Російської імперії, причому Вірменська область і пізніше Еріванська губернія у складі Росії не мали жодних прав автономії. Перша Республіка Вірменія проголосила свою незалежність лише після розпаду Російської імперії, 28 травня 1918 року, ставши першою незалежною вірменською державою з часів середньовіччя.
У січні 1920 року існування Вірменії визнали країни Антанти, а в серпні того ж року — Османська імперія: згідно з Севрським мирним договором, вона офіційно визнала Вірменію вільною і незалежною державою. Проте вже восени 1920 року кемалістська Туреччина розпочала наступ на республіку. При цьому Радянська Росія (РРФСР) не виступила гарантом вірменської незалежності: навпаки, Москва у той період співпрацювала з урядом Мустафи Кемаля, надаючи йому фінансову та військову підтримку.
Паралельно з турецьким наступом до Вірменії увійшли частини 11-ї армії РСЧА, й у грудні 1920 року в Єревані було підписано угоду між урядом Вірменії та РРФСР. За цим договором Вірменія офіційно проголошувалась радянською республікою (АрмССР). Іншими словами, незалежна вірменська держава припинила своє існування після турецького вторгнення та встановлення радянської влади за участю Червоної армії.
Потім Вірменська РСР у березні 1922 року увійшла до складу Закавказької Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки (ЗСФСР), а в грудні того ж року стала однією з республік — засновниць СРСР. У 1936 році ЗСФСР була скасована і Вірменія стала союзною республікою, якою залишалася аж до розпаду СРСР 1991 року.
Отже, протягом більшої частини XX століття Вірменія входила спочатку до складу Російської імперії, а згодом — СРСР. Очевидно, це і є уявлення Швидкого про незалежність.
Джерело: Вікторія Пономарьова, для The Insider
