Джерело: Вікторія Пономарьова, для The Insider
Представниця МЗС РФ Марія Захарова у своїй авторській програмі на радіостанції «Спутник», яка веде мовлення на частотах ліквідованого «Эхо Москвы», прокоментувала ситуацію щодо українських біженців. За її словами, країни ЄС «втомилися» від напливу українців і обговорюють можливість відправити їх назад до України, причому одразу на передову. Її цитує РІА «Новости»:
«Європейські країни втомилися від українських переселенців і позбавляються їх, серед іншого розглядаючи їхнє відправлення прямо на фронт, розповіла офіційна представниця МЗС Марія Захарова.
„То тут, то там розмови, а то й не розмови про списки тих, кого можна офіційно одразу відправляти на фронт”, — сказала вона.
За її словами, Західна Європа приймала українців у себе, приманюючи їх на права людини та на можливість стати частиною русофобського суспільства, а тепер, використавши, кинула».
Насправді українці у країнах Євросоюзу перебувають під тимчасовим захистом, запровадженим після початку повномасштабного вторгнення. У червні 2025 року ЄС продовжив дію цього механізму до 4 березня 2027 року.
«Поки Росія продовжує тероризувати українське цивільне населення невибірковими авіаударами, ЄС продовжує демонструвати свою солідарність з українським народом.
Ми продовжимо дію захисту мільйонів українських біженців ще на один рік. Польське головування також ініціювало обговорення стратегії поступового припинення режиму тимчасового захисту після досягнення справедливого миру.
Найближчим часом ми працюватимемо над виробленням спільних рішень на рівні всього ЄС у цій сфері, зокрема з питань повернення людей в Україну», — заявив тоді міністр внутрішніх справ Польщі Томаш Семоняк.
Водночас у ЄС справді розпочалася дискусія про те, яким має бути режим тимчасового захисту для українців, але вже після 2027 року. 4 червня це питання обговорювалося на засіданні Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ (Justice and Home Affairs Council) у Люксембурзі. Під час пресконференції за підсумками засідання комісар ЄС із внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер, відповідаючи на запитання щодо українських біженців, заявив наступне:
Журналіст:
— Добрий вечір, Ніколасе! Агентство новин DPA. Питання також до комісара Бруннера. Щодо тимчасового захисту українців — що обговорювалося сьогодні і який сигнал ви отримали від держав-членів, особливо щодо того, що вони хочуть. <…> Чи правда, що більшість хоче виключити чоловіків віком від 23 до 60 років із тимчасового захисту? Дякую.
Бруннер:
— Насамперед була повна, стовідсоткова солідарність з Україною. Це ми почули під час обговорення. Звісно, усі на цьому наголосили. І ми, зрозуміло, цього дотримуватимемося. Ми на 100% підтримуємо Україну.
Крім того, оскільки ми бачимо, що жорстока війна Росії проти України виходить на новий рівень, ми справді обговорювали подальші кроки. Так, нам це потрібно. Минув рік відколи ми ухвалили рішення про продовження тимчасового захисту, який діє до березня 2027 року. І, звичайно, ми обговорювали це сьогодні, і, наскільки я правильно зрозумів (виправте мене, якщо ні), думка була такою: тимчасовий захист слід продовжити.
І, звичайно, ми маємо обговорювати це також із українцями, бо для нас важливо чути думку українців: чого хочуть вони. Тому продовження тимчасового захисту – це ключовий момент.
Далі є різні підходи. Один із них, як ви згадали, — виключити чоловіків віком від 23 до 60 років, тобто призовного віку. І це також те, чого хочуть українці. Це також обговорювалося разом із іншими питаннями.
Ми представимо пропозицію. Ми дуже уважно вислухали міністрів сьогодні та держави-члени, особливо тих, кого це зачіпає найбільше. Це був наш підхід — вислухати тих, кого це найбільше стосується: Чехію, країни Балтії, Польщу, Німеччину, Австрію. Ми дійсно повинні їх слухати та враховувати їхню думку.
І найближчими тижнями представимо нову пропозицію про те, як рухатися далі і яким буде подальший шлях у рамках тимчасового захисту. Але обговорення йшло про продовження і, можливо, певні зміни в його охопленні.
Зі слів Бруннера випливає кілька важливих висновків. По-перше, на засіданні обговорювалося саме продовження тимчасового захисту, а не його скасування. По-друге, питання про обмеження для чоловіків призовного віку розглядалося лише як один із можливих варіантів майбутніх змін і на момент обговорення не було ні узгодженим рішенням держав ЄС, ні офіційною пропозицією Європейської комісії. По-третє, сам Бруннер прямо заявив, що Єврокомісія тільки готує нову пропозицію і представить її найближчими тижнями після консультацій із державами-членами.
Цю ж позицію підтвердив і заступник міністра з питань міграції та міжнародного захисту Республіки Кіпр Ніколас Іоаннідіс, який представляв головування у Раді ЄС:
«Якщо можна, додам. Звичайно, я хотів би наголосити, що всі держави-члени згодні з тим, що ми маємо продовжити тимчасовий захист, наданий українцям. І, зрозуміло, багато держав-членів відкриті до обговорення можливих змін у його охопленні за певних умов.
Були певні побоювання, і нам потрібно забезпечити наявність гарантій, щоб подолати додаткові проблеми, якщо зміниться охоплення захисту. Але загалом, я думаю, була одностайність у підтримці України, і ми, мабуть, досягнемо угоди на користь українського народу. І, звичайно, рішень, які не чинитимуть тиску на держави-члени, які приймають українців».
Тобто і представник Європейської комісії, і представник головування Ради ЄС говорили про одне й те саме: про продовження тимчасового захисту для українців та можливий перегляд окремих параметрів програми. Жоден із них не говорив про висилку українців з Європи або про підготовку якихось «списків» для відправлення на фронт.
Ба більше, опублікований після засідання звіт Генерального директорату Європейської комісії з питань міграції та внутрішніх справ підтверджує, що законодавча пропозиція щодо майбутнього режиму тимчасового захисту ще тільки готується. Серед варіантів, які обговорюються, дійсно згадуються можливі обмеження для чоловіків призовного віку від 23 до 60 років, проте йдеться про майбутні зміни, а не про позбавлення захисту українців, які вже перебувають у країнах ЄС.
Навіть обговорюючи можливі зміни правил, європейські чиновники не говорили про позбавлення українців захисту. На те, що українців, які вже перебувають у країнах ЄС, не може бути виведено з-під дії механізму захисту і тим більше відправлено на фронт, окремо вказала представниця Генерального директорату Європейської комісії з питань міграції та внутрішніх справ Коріна Ульріх:
«Коли ми говоримо про майбутніх прибулих, йдеться не про продовження статусу для тих, хто вже перебуває під захистом, а саме про нових заявників… Це не стосуватиметься тих, хто вже має тимчасовий захист».
Також ще до початку засідання міністр з питань міграції Швеції Йохан Форсселль, визнаючи, як важливо для України отримати нових бійців, наголошував, що можливі обмеження, якщо вони будь-коли будуть ухвалені, мають стосуватися нових заявників, а не українців, які вже живуть у країнах ЄС:
«Для нас вкрай важливо забезпечити українцям захист, але водночас необхідно вести війну та перемогти у ній. Для цього важливо, щоб більше чоловіків залишалося в Україні та воювало».
Жодних рішень про депортацію українців, жодних «списків» для відправлення на фронт і тим більше жодних механізмів примусового повернення чоловіків призовного віку, які вже проживають в ЄС, європейські органи влади не ухвалювали і не анонсували.
Крім того, Бруннер не випадково окремо наголосив, що під час підготовки майбутньої пропозиції Євросоюз має намір враховувати позицію України. Питання про повернення чоловіків призовного віку з-за кордону неодноразово порушувала українська влада. Зокрема президент України Володимир Зеленський під час візиту до Німеччини говорив про необхідність шукати вирішення цієї проблеми. За його словами, багато військовослужбовців ЗСУ вже тривалий час перебувають на фронті і потребують ротації.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц тоді заявив, що розуміє аргументи української сторони. Німеччина при цьому залишається однією з країн ЄС, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців: станом на березень 2026 року там проживало понад 1,2 млн. громадян України, серед яких приблизно 350 тисяч чоловіків віком від 18 до 63 років.
Однак навіть на тлі таких заяв жодних загальноєвропейських механізмів примусового повернення українських громадян до України не з’явилось і не розробляється.
Джерело: Вікторія Пономарьова, для The Insider
