Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України

Бабця Анна вже без червоного прапору, а в «Л/ДНР» немає парадних розрахунків. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 5 травня.

  1. Живий український символ мертвої російської пропаганди
  2. Кому вірити: Reuters і AP чи Захаровій з Конашенковим
  3. «Л/ДНР»: «безпарадні» і «безсмертні»
  4. «Українські бійці – універсальні солдати» (РИА «Новости»)
  5. Білий кінь Шарія вже стукає копитом

Живий український символ мертвої російської пропаганди

Анною ми завершили свій попередній дайджест, з Анни і почнемо. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки знайшов Анну Іванівну Іванову, легендарну бабусю з червоним прапором, яка мимоволі стала символом російської пропаганди «у боротьбі з українським неонацизмом». Їй заживо ставлять пам’ятники не лише в РФ, а й на тимчасово окупованих територіях.

НАСПРАВДІ, Анна Іванівна пояснює, що вийшла з радянським прапором до, як вона думала, російських військових, щоб ті «не громили Україну». Але прапор в її руках подіяв на совків-пропагандистів як червона ганчірка на бика. Не відволікаючись на з’ясування обставин, ті по одному відеоролику зліпили з бабці символ проросійської України.

Наразі Анна Іванова перебуває в одній із міських харківських лікарень разом із своїм чоловіком. На її подвір’ї впала міна, онук рятується в Польщі, а той самий горезвісний червоний прапор після «Бучанської різанини», вона закинула подалі.  «Краще б я не була знаменитістю і війни не було», – каже бабця Анна.

Але ці слова російські пропагандисти, звичайно, ніколи не оприлюднять. І згодом викинуть бабусю зі свого «переможного портфоліо», як зробили до цього з купою інших використаних «символів».

Цікаво інше: скільки б хвилин зараз протрималась навіть не з українським прапором, а хоча б з написом «Нет войне!» на папірці А-4 пенсіонерка Анна Іванівна Іванова в Росії?

Кому вірити: Reuters і AP чи Захаровій з Конашенковим

Росія продовжує не тільки заперечувати свою причетність до воєнних злочинів у Бучі, а й періодично пророкує «постановку этих преступлений киевским режимом под руководством своих заокеанских хозяев». Як ми вже попереджали раніше, окупанти таким чином намагаються «підстелити соломку» під наступні новини про свої  злочини.

НАСПРАВДІ, слідом за багатьма іншими західними виданнями 5 травня міжнародне інформаційне агентство Reuters опублікувало власне велике розслідування де встановило особи та місця служби російських солдатів, які були в Бучі під час окупації та масових вбивств мирних жителів.

Журналісти опитали понад 90 мешканців міста, порівняли фотографії, відео та свідоцтва та розповіли про тих російських військовослужбовців, чиї особи вдалося встановити.

Серед них виявився підрозділ «Витязь» Росгвардії – про його присутність у Бучі стало відомо вперше. А також 76-та десантно-штурмова дивізія з Пскова. Також Reuters встановив, що в Бучі діяли принаймні три чеченські підрозділи.

Зараз вони, звісно, все будуть заперечувати. Потім, під час судових процесів, казатимуть, що «вони були солдатами і просто виконували наказ». Марно. Усіх знайдуть. Доведено, наприклад, нацистом Ейхманом, який теж так виправдовувався, але у 1962 році отримав справедливе покарання.

До цього, нагадаємо, було масштабне розслідування Associated Press, яке довело, що у маріупольському Драмтеатрі від російських ударів загинуло понад 600 осіб.

Отже, Москва пропонує усьому цивілізованому світу зробити вибір: кому вірити? Заявам Конашенкова і Захарової, до завдань яких за визначенням входить воєнна пропаганда, чи Associated Press і Reuters, що за десятки років професійної роботи заслужили бездоганну репутацію?

«Л/ДНР»: «безпарадні» і «безсмертні»

А Москва, як виглядає, все ж збирається 9 травня переможно промарширувати по цій величезній маріупольський могилі. До того ж, за словами радника міського голови Петра Андрющенка, ще й з «ходою полонених», яких відберуть серед депортованих містян, що зараз знаходяться у фільтраційних таборах.

А ось Донецьку з Луганськом «не пощастило». У них не буде ані параду, ані «Безсмертного полку». Про це заявив перший заступник голови адміністрації президента Росії Сергій Кирієнко на мітингу у Маріуполі під час відкриття чергового «пам’ятника  Анні Іванівні».

Дивно, що про це сказав саме перший заступник АП РФ, а не ватажки «Л/ДНР» Пасічник з Пушиліним, адже це надало б хоч якоїсь видимості їх «легітимності» та «незалежності».

НАСПРАВДІ, причина очевидна: немає кого та нема чого на цей парад вести. Уся «воєнторгівська техніка» з залишками мобілізованих «трактористів» – на фронті, в полоні або у могилах.  

Причому, в такій кількості, що приховати стає все важче..

Тому й доводиться це робити Генштабу ЗСУ, який повідомляє, що, наприклад, тільки 4 травня «до моргу в тимчасово окупованій Горлівці доставили понад 100 тіл мобілізованих, яких ліквідували на Запоріжжі».

А поповнення «гарматного м’яса» потрібне. Саме звідти й ростуть ноги «гібридної мобілізації» в Росії. Наприклад, вже почали агітувати на війну «казаків» та безробітних з Ростовської області і Приморського краю. У фокусі уваги «рекрутерів» також ті, хто втратили роботу внаслідок міжнародних санкцій, а також колишні військовослужбовці, що проживають на території інших пострадянських країн. Звичайно, обіцяють високу зарплату. Але треба бути готовим, що замість ноги та грошей отримаєш пляшку олії та листівку від «Єдиної Росії».

«Українські бійці – універсальні солдати» (РИА «Новости»)

Адже, як повідомляють російські ЗМІ, з українцями краще не зв’язуватись, адже вони – «універсальні солдати». Бо вживають «чудодійні пігулки, які могли виробляти в американських біолабораторіях на території України».

НАСПРАВДІ, таким штибом роспропагандисти визнають, що українські бійці – це справжні воїни і впоратись з ними неможливо («В него очередями стреляют, а он все равно идет!»).

Адже, як вони самі переконували, –  американських біолабораторій у в Україні дуже багато, і скільки «чудодійних» пігулок вони за цей час випустили – не перерахуєш. А якщо додати до цього «заражених» птахів, тарганів та решту «біологічної зброї», що спрямована на Росію, то ростовським «казакам» варто добре подумати, перш ніж погоджуватись на відрядження до України за листівкою від «Єдиної Росії».

До цього ж російські фейкмахери швиденько «підверстали» казку і про «бойові наркотики».

Нагадаємо, нещодавно з’ясувалось, що українські мінометники вправно стріляють за допомогою чорної магії. Тут росіянам у нагоді міг би стати найвідоміший борець з нею –  Гаррі Поттер. Але бандерівці знову на крок попереду. 5 травня з’ясувалося,  що виконавець ролі Гаррі Деніел Редкліфф продає мантії і краватки чарівників з кіносаги для допомоги не ростовським «казакам», а українцям, постраждалим від війни. «У світлі повернення лорда Волдеморта, ми настільки сильні, наскільки ми єдині, настільки слабкі, наскільки ми розз’єднані», – написав актор у своїх соцмережах.

Білий кінь Шарія вже стукає копитом

Ну а одну з головних зірок проросійських соцмереж Анатолія Шарія іспанці правоохоронці готують до екстрадиції в Україну. У день початку війни він зробив ось такий допис.

А незадовго в інтерв’ю пообіцяв повернутись до Україні на білому коні. Реагуючи на інкриміновану йому статтю про дер­жавну зраду, заявив буквально наступне: «…То есть, я где-то изменил этому недогосудар­ству».

НАСПРАВДІ, одного цього достатньо, щоб доставити його в Україну. Член комітету Верховної Ради з нацбезпеки та оборони Федір Веніславський висловив переконання, що «СБУ надасть вичерпний перелік доказів, які дозволять дуже швидко розв’язати питання щодо екстрадиції Шарія до України. Це питання лише часу».

Отже, час для нього пішов. Білий кінь вже стукає копитом. І якщо він думає, що Москва серйозно вступиться за нього, нехай не тішить себе надією. Для Путіна в пріоритеті кокаїнові кур’єри, а не «росЗМІнні монети» бойової пропаганди. 

Шарій для Кремля з того ж витратного матеріалу, що й «пам’ятник Анні Іванівні». З тією різницею, що йому, на відміну від неї, навіть, погруддя не поставлять. І в історії Шарій залишиться невідомим солдатом у «братській могилі» російської пропаганди. 

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України