Більше доказів: дезінформація діє!

Джерело: EU vs Disinfo

Дезінформація працює, а прокремлівська дезінформація почасти виявляється здатною впливати на думки людей. Такий висновок зробили автори нещодавнього  дослідження, присвяченого «онлайн-астротерфінгу».

Його автори вивчали психологічні механізми ефективних стратегій боротьби з дезінформацією і дієвість трьох «вакцин» від неправдивої інформації, поширюваної в інтернеті.

Здійснене  Томасом  Зербаком  (Цюріхський університет) і  Флоріаном Тьопфлом  (Вільний університет Берліна) дослідження показує, що написані на замовлення коментарі  здатні  змінювати політичні симпатії користувачів інтернету. Більш того, щеплення від маніпулятивних повідомлень є ефективним, тільки якщо воно розвінчує відповідний неправдивий аргумент. На жаль, дослідження також показало, що його дія триває протягом лише невеликого періоду, а потім воно втрачає свою силу.

Для початку, що ж таке онлайн-астротерфінг?

Астротерфінг – це  маніпуляція, при якій справжні спонсори повідомлення залишаються в тіні, і створюється враження, що воно виходить від пересічних членів спільноти і підтримується ними. Її мета – підвищити довіру до тверджень або організацій.

Ці хитрощі старі, як і сама політика. У шекспірівській п’єсі «Юлій Цезар» Кассій пише  підроблені  листи від імені «народу», щоб підштовхнути Брута до вбивства Цезаря.

Подібно до вірусів, дезінформацію можна зупинити, ізолювавши носіїв. Але очевидно, що це вимагає жертв, на які відкрите суспільство не готове йти – результатом стане економічний спад і припинення вільного потоку інформації. Тому не дивно, що багато хто сподівається на появу вакцини як від COVID-19, так і від  інфодемії.

Як же діє онлайн-щеплення від дезінформації? Виходячи з дослідження, воно покликане послабити або запобігти впливу словесних атак шляхом знайомства аудиторії з ослабленою версією «вірусу».

Загалом ефективна вакцинація складається з двох етапів. Перший називається «загроза». Людина отримує попередження про насування словесної атаки на сформовані у неї уявлення.

Приклад кампанії у Facebook: загальне попередження про фейкові новини

Другий етап – це «спростування». Як йдеться у дослідженні, тут можливі два варіанти: спростування тотожного аргументу (згадується і спростовується той самий аргумент, що і в подальшій атаці) і спростування відмінного аргументу (передбачає використання доказів, не задіяних в подальшій атаці).

Дослідження присвячене вивченню ефективності цих елементів вакцинації. Його автори зосередилися на трьох аспектах  онлайн-астротерфінгу. Спочатку вони відстежили вплив коментарів на політичні погляди і ступінь впевненості у них. Потім перевірили ефективність трьох стратегій, покликаних мінімізувати цей вплив, і відстежили довговічність досягнутого ефекту.

Спочатку дослідники створили фальшиві анонси новинних повідомлень у Facebook нібито від надійних медіа-порталів із трьох тем, які були дотичними до дезінформаційних кампаній РФ: отруєння колишнього російського агента Сергія Скрипаля у Солсбері в 2018 р, президентські вибори у США в 2016 р і використання токсичних газів у Сирії.

Кожен із анонсів супроводжувався двома коментарями користувачів, які представляли собою типові повідомлення астротерферів. Вони висловлювали сумніви в причетності РФ (а в останньому випадку  –  Сирії) до цих подій. Для створення повідомлень дослідники скористалися матеріалами сайту EUvsDisinfo. Після цього вони перевірили дієвість трьох різних стратегій щеплення.

До яких саме висновків дійшли вчені?

Погана новина: інтернет-астротерфінг ефективний.

Результати показують, що коментарі астротерферів дійсно можуть змінювати думки реципієнтів і посилювати їхню невпевненість, навіть якщо реципієнти раніше отримували щеплення.

Більш того, ефективність вакцинації шляхом знайомства із загрозою і шляхом спростування відмінного аргументу виявилася дуже низькою.

Що ж, мав рацію Марк Твен, сказавши:  «Людину легше обдурити, аніж переконати, що її обдурили».

Проте дослідження містить і більш втішні результати. Онлайн-вакцинація  може  бути дієвою, але тільки за певних умов. Єдиною ефективною стратегією, схоже, є банери або попередження, розміщені в безпосередній близькості від коментарів, які містять спростування відповідних аргументів. Іншими словами, для ефективного викриття потрібна  конкретика.

Мабуть, люди цінують логіку. Певною мірою.

Дослідники також виявили, що імунітет, сформований в результаті спростування тотожного аргументу, виявився недовговічним і зник через два тижні.

Чим важливі ці результати?

Експеримент обмежувався специфічними формами дезінформації. Крім того, результати були отримані в експериментальному середовищі, а не в реальному житті. І все ж задіяні в ньому психологічні механізми подібні до тих, що спрацьовують при інших формах дезінформації. А це означає, що дієвими виявляться лише ті контраргументи, що спростовують твердження, які безпосередньо використовуються для дезінформації. Відомості на спростування повинні з’являтися   своєчасно, ймовірно, відразу ж перед тим, як дезінформація досягне цільової аудиторії. Незважаючи на те, що ці висновки вимагають подальшої перевірки, вони можуть виявитися цінними для формування стратегічної доктрини щодо дезінформації.

Попри це, виникає слушне запитання про те, наскільки специфічною повинна бути дієва вакцина. Для дезінформації часто використовуються повторювані факти і докази. Наприклад, прокремлівські джерела регулярно використовують формулювання  «кому  це вигідно»  – практично кожного разу, коли підручних Кремля ловлять на гарячому. До неї вдаються в зв’язку з рейсом  MH17, а також часто-густо, коли мова йде про події в  Сирії. Навіть коли поліція Нідерландів заарештувала групу співробітників російської розвідки,  які намагалися   зламати   комп’ютери ОЗХЗ в Гаазі, прокремлівські побрехеньки намагалися переконати громадськість у тому, що все  це  було підлаштовано, аби виправдати агресію проти РФ.

Отже, якщо громадськість отримала щеплення від певного брехливого повідомлення, але підпала під вплив іншого коментаря, який несуттєво відрізняється від першого, наскільки ефективним виявиться щеплення? Дуже важливо знайти значення цієї змінної. Подібні цінні дослідження проводилися щодо  викриття  дезінформації на тему клімату.

Як і всі ґрунтовні дослідження, ця праця не тільки допомогла отримати відповіді, але і породила нові питання. Попри це, більш глибоке знайомство з психологічними механізмами дезінформації та її нейтралізації дає підставу для надії.

Джерело: EU vs Disinfo