Джерело: EU vs Disinfo

Зумовленість і вічність

Час – одна з найбільш захоплюючих концепцій, створених розумом. Те, як її розуміють, має далекосяжні наслідки, включаючи поширення дезінформації.

У своїй захоплюючій книзі  «Дорога до несвободи»  Тімоті Снайдер розглядає, як історичні наративи  зумовленості  і  вічності  співвідносяться з часом. Наратори зумовленості заявляють, що історія неминуче рухається до певного результату. Наратори вічності не сприймають прогресу, а визнають лише нескінченний повторюваний цикл смерті і відродження. Прикладами наративу зумовленості є наративи марксизму або заяви про неминучий успіху вільного ринку.

Снайдер показує, що Кремль прийняв наратив вічності. Це й не дивно, адже він ґрунтується на релігійній іконографії. Ми вже висвітлювали  матеріали, що представляють нерозривний континуум від Володимира Великого до (можливо) Володимира Путіна. Відмінності між князівством XII століття з центром у Києві і Росією в складі тоталітарного Радянського Союзу під проводом Сталіна відкидаються. Все гранично просто. Важливо щось інше: усі ці могутні лідери є втіленням однієї і тієї ж священної Росії, божественного циклу.

Вічність – зручне поняття. Згідно з прокремлівськими ЗМІ, Крим є складовою вічної Росії. Заяви, що жителі Криму хочуть жити в Росії, також відповідають цьому наративу. Згідно з матеріалами прокремлівських ЗМІ, які вийшли на цьому тижні, результати проведеного на півострові  референдуму  є достатнім доказом. Прояснімо ситуацію: жодна міжнародна організація не визнала цей так званий референдум. Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію,  в якій однозначно стверджувалося, що він не має юридичної сили. На цьому тижні ми опублікували  матеріал  щодо декількох напрямків дезінформації, націлених на легітимізацію незаконної анексії.

Вічність веде до закритої медійної екосистеми

Наративи і  зумовленості, і  вічності, як показує Снайдер, змушують відкидати всіх незгодних. Ставлячи під сумнів уявну істинність наративу, людина виключає себе зі спільноти вірних.

Це допомагає зрозуміти, як працюють прокремлівські ЗМІ. По суті, вони працюють як «трибуна». Її характеристики такі: вертикальна взаємодія, вірність ієрархії і всього два типи висловлювань – похвала або осуд. Її фірмовий розділовий знак – знак оклику!

Візьмімо приклад, що з’явився на цьому тижні. Якщо журналісти, які спеціалізуються на проведенні розслідувань, як, наприклад, такі, що входять у Bellingcat, отримують незручні результати розслідування, треба не зосереджуватися на самому результаті, а нападати на журналістів  загалом, зображуючи їх як  фабрику фейків. Оскільки у прокремлівських ЗМІ є власна  фабрика, вибір слів також вказує на значну частку  екстраполяції.

При демократії ЗМІ поводяться по-іншому. В ідеалі вони збагачують простір, що іноді називається  неавторитарною комунікацією. Вона має такі характеристики: спілкування між рівноправними учасниками і критичний за своєю природою підхід. Сутність такої діяльності – незалежна постановка питань. Її фірмовий розділовий знак  – знак питання.

Верховенство права життєво важливо для захисту такої свободи ЗМІ. Отже, аж ніяк не дивно, що прокремлівські ЗМІ часто накидаються на  Європейський суд з прав людини.

Чому вічність і дезінформація необхідні?

Навіщо Кремлю вічність? На думку Снайдера, як і багатьох  інших, Російська Федерація серйозно послабила свій механізм передачі влади. Передача повноважень одного обраного лідера іншому є, напевно, найбільш істотною складовою демократії. Кремлю потрібен наратив, який виправдає відсутність передачі влади. Вічність забезпечує його.

Вічна, священна і безневинна імперія потребує загрози. На цьому тижні ми бачили серйозну підтримку цієї вигадки:

Загроза виглядає куди більш переконливою, якщо є ворог. Це пояснює увагу до США. Минулого тижня ми бачили такі заяви:

Острах змін

Якщо ти залежиш від вічності, зміни перетворюються на екзистенціальну загрозу. Що найкраще символізує потенційні зміни? Очевидно, серйозний опозиціонер, який претендує на те, щоб прийняти владні повноваження. Саме в цьому причина моря дезінформації, спрямованої проти  Олексія Навального. На цьому тижні ми додали ще один наратив, мета якого – спростувати факт отруєння лідера російської опозиції.

Острах змін також є причиною появи багатьох дезінформаційних наративів про вибори, механізм передачі влади. Особливо завзято накидаються на сусідні країни, адже прокремлівські ЗМІ бояться, що успішні вибори можуть надихнути російський народ. На цьому тижні ми бачили заяву, мета якої – очорнити вибори Нікола Пашиняна у Вірменії. Згідно з прокремлівськими ЗМІ, його вибори стали результатом  «кольорової революції»  (яку в 2018 році підтримав Захід). Постійні читачі нашого огляду дезінформації знають, що ми бачили чимало подібних прикладів щодо  Білорусі,  України  та  Молдови .

Поговорімо про секс, черепахо

На думку прокремлівських ЗМІ, хоча вони ніколи цього не визнають, Росії не вдалося стати такою, як Захід, тому Захід повинен стати таким, як Росія. Це пояснює, чому так багато сил і грошей вкладаються в дестабілізацію США і ЄС за допомогою дезінформаційних кампаній. На думку Снайдера, оскільки російська модель не стала можливою альтернативою ні економічно, ні політично, ні в правовому плані, прокремлівські ЗМІ налітають і накидаються на культуру, цінності та сексуальні меншини.

За ці роки ми бачили багато випадків, в яких проштовхується постійний прокремлівський наратив, що зображає Європу як клоаку  поневірянь і морального занепаду, наприклад, випадки, пов’язані з  правами представників ЛГБТ спільноти,  сексом,  та навіть кілька випадків про нібито  зоофілію серед данців.

На цьому тижні ми додали до цієї дивної колекції ще один приклад:  заяву, що Європейський Парламент нещодавно ухвалив резолюцію, в якій зажадав, щоб у популярний російський дитячий мультик  «Маша і Ведмідь»  ввели персонажів-геїв, лесбійок і трансгендерів. Ця заява також є неправдивою.

Джерело: EU vs Disinfo