Кожна дія проти безпеки вимагає від агресорів заходів, спрямованих на сприйняття цієї безпеки. Тому дезінформаційна та пропагандистська діяльність направлена на декілька сфер одночасно:

– Ми говоримо тут про загальні дії, тому що, частина заходів мають дуже спеціалізоване спрямування, це так звані мікрооперації, – пояснює Каміль Басай з фонду «Info Ops Polska». – Найважливіші можна розділити на дві групи. Перш за все, це просування власних бойових можливостей, а також поширення інформації про наступальні можливості противника, формування атмосфери страху, боязні ядерного знищення, яке, безсумнівно, чекає на Польщу у випадку конфлікту з Росією, а водночас діяльність, що викликає сумніви у єдності Заходу та можливостях західних систем озброєння. Це досягається, наприклад, шляхом демонстрації недоліків винищувачів чи озброєння ВМС НАТО. Насправді ж ми часто переконуємося в тому, що російські системи озброєння не настільки розвинуті, як хочуть продемонструвати росіяни, у зв’язку із чим описані вище дії можна сприймати як кампанію маскування Росією власних можливостей з одночасним намаганням посилити відчуття загрози.

Чи справді Росія становить загрозою лише в пропаганді? Каміль Басай не має ілюзій:

– Загроза з боку Росії реальна і змушує західний світ реагувати. Наприклад, Росія порушила договір про ракети малої та середньої дальності. Нагадаю, він забороняв володіння та використання такими ракетами. Росія порушила його однією із систем озброєння. У зв’язку із цим США заявили про вихід із договору INF. Також відповідні заяви оприлюднили міністри оборони держав НАТО та генеральний секретар НАТО. У відповідь активізувалася дезінформаційна діяльність щодо порушення Росією договору INF. Вона полягала у звинуваченні США у брехні, буцім США стверджують, що Росія має ракети, яких у неї немає. Також розповсюджувалася інформація про те, які снаряди та системи озброєнь таємно розробляють Сполучені Штати, створюючи враження, що насправді це США порушили договір.

Тут варто задуматися, яким чином протидіяти такій дезінформації.

– При таких маніпуляціях потрібне узгоджене та чітке мовлення із різних центрів, – пояснює експерт фонду «Info Ops Polska». – Такий інформаційний шум та плутанина, що створюються однією стороною конфлікту, може спричинити іншу загрозу, а саме – симетрію загроз. Пояснимо, на чому ця симетрія полягає. З одного боку є Росія, яка є загрозою через її діяльність у сфері озброєння. Росія має заборонені ракети. З іншого боку, за відсутності стратегічної комунікації та при сильній російській пропаганді, дії США можуть сприйматися як рівнозначні, за принципом – росіяни мають заборонену зброю, але американці також її мають. Таким чином в інформаційному потоці з’являється штучний баланс, суспільства погоджуються, що обидві сторони конфлікту мають щось заборонене. Росіяни мають, тому що порушують договір, американці – тому, що мають росіяни. Таким чином порушується рівновага у сприйнятті загроз для національної безпеки (Польщі). Слід пам’ятати, що Польща перебуває на першій лінії потенційної небезпеки. Тому для неї важливо, щоби ситуацію правильно оцінювали країни-союзники. Якщо ж вони приймуть цю симетрію як належне, створиться небезпечна ситуація. У цих обставинах дуже засмучує те, як Німеччина сприймає гарантії безпеки США, або те, який рівень довіри до Путіна та Трампа існує серед союзників.

ВП