Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Державний прапор, герб та гімн  — невід’ємні елементи будь-якої суверенної держави. До Дня Державного прапору України Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки проаналізував, як кремлівська пропаганда використовує українську національну символіку в інформаційно-психологічній війні.

Навіщо РФ поширює повідомлення з наругою над  державною символікою України?

Російська пропаганда для поширення подібних повідомлень ставить перед собою, як мінімум, два завдання:

  • використати як допоміжні меседжі для «підтвердження» власних наративів;
  • показово знищити державність України через нівечення її національної символіки. 

І все це з однією метою  —  деморалізувати українське суспільство.

Як це працює?

Усі повідомлення навколо української національної символіки, і зокрема прапору України, здебільшого мають візуальний контент. Оскільки, він є емоційнішим. В основі цих повідомлень можуть лежати як фейкові, так і правдиві кадри. Наприклад, трапляються фотофейки (використання графічних редакторів) та відеофейки (використання відеофрагментів з інших подій та часу).

Крім того, базуються такі повідомлення насамперед на психологічних засадах. Головна мета  —  вплинути емоційно, а завдання текстового меседжу  —  лиш підсилити ненависницьке ставлення. 

  • Допоміжні меседжі для підтвердження власних наративів:

Через такі повідомлення російська пропаганда вкотре хоче нагадати українцям та ще раз підтвердити російській аудиторії про начебто «втому світу від України». Для цього кремлівськими каналами з маніпулятивною метою поширюються меседжі про «заборону української символіки в європейських країнах». Один із таких фейків нещодавно спростував StopFake. 

Якщо трапляються і правдиві випадки, то в інформаційний простір прокремлівських каналів вони потрапляють навмисно з метою деморалізувати українців та показати, що «світ не радий Україні та українцям». Це приклад одного із завдань таких повідомлень —  вписувати їх в уже відомий наратив, аби додатково «підтвердити» його. 

Адже такі наративи як «Захід втомився від України» та «українським біженцям не раді в країнах ЄС» уже неодноразово поширювалися російською пропагандою. Таким чином повідомлення про «зникнення або заборону українського прапору в західних країнах» мають на меті віддалити Україну від Європи, зокрема сконструювавши наратив, насамперед для української аудиторії, що «Європа українців не чекає». Це також і частина спроб РФ підірвати євроінтеграційний напрямок України,  впливаючи на внутрішню українську аудиторію, у той час, як на Заході для самих європейців з цією ж метою російська пропаганда транслює дискредитаційні наративи щодо України та українців.     

  • Показове знищення української державності:

Прикладами таких повідомлень є поширювані відео та фото про зняття українських прапорів з урядових будівель тимчасово окупованих територій (особливо активно поширювалися на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну) та про нівечення національної символіки. 

Одночасно з цим ті ж самі прокремлівські канали для посилення психологічного впливу рясніють повідомленнями про появу російських прапорів, обов’язково з примітками «на найвищій точці» або «головній площі» в «звільнених» містах України. 

Під час окупації винищення української символіки спершу відбувається у самих містах, а надалі такі повідомлення поширюються через медійні канали. Наприклад, після окупації Маріуполя російські загарбники спершу змінили назви дороговказів з української мови на російську.

Згодом окупанти зібралися демонтувати стелу з українською назвою міста.

У липні, як повідомляє Маріупольська міська рада, окупанти захотіли повернути Маріуполю радянську назву  —  Жданов. Таке бажання російські окупанти та ватні прихильники «руского міра» вже «кидають» у маси. Зокрема про це, за словами радника міського голови Маріуполя Петра Андрющенка, заявив в інтерв’ю окупантам керівник ветеранського руху окупації Афганістана Василь Туряница.

Від пропагандиста до колаборанта: за наругу над державною символікою відповість кожен 

Як уже зазначалося, не весь контент щодо української символіки, що поширюється прокремлівськими каналами, є фейковим, зокрема й відео з наругою над державною символікою. Це далеко виходить за межі медійного контексту, тож і має відповідні наслідки. 

Зокрема у березні про підозру у посяганні на територіальну цілісність України (ч. 3 ст. 110 КК України) та наругу над Державним Прапором ​(ч. 1 ст. 338 КК України) повідомлено російській співачці Юлії Чичеріній, яка 21 березня 2022 року прибула до Енергодара і разом з окупантами зняла з даху будівлі мерії міста український прапор. Цей момент вона зняла на камеру, відео поширилося у соцмережах.

В Офісі генерального прокурора зазначили, що до цього співачка вже неодноразово виправдовувала дії військо-політичного керівництва держави-агресора, закликала до захоплення збройними силами РФ територій України, підтримувала окупацію частин Луганської та Донецької областей.

Попри всі намагання російської пропаганди деморалізувати українське суспільство та підірвати віру у перемогу, світ доводить протилежне  —  прапор України майорить майже у кожному куточку світу на зібраннях у підтримку українського народу, на фасадах знаменитих будівель та споруд й у серці кожного українця як незламний символ боротьби за свободу та незалежність.

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Медіаверсія статті на сайті Lb.ua