Джерело: Крым.Реалии

Директорка українського офісу міжнародної правозахисної організації Amnesty International Оксана Покальчук увечері 5 серпня повідомила про своє рішення звільнитися з посади, про що вона написала у фейсбуці.

«Я звільняюся із Amnesty International в Україні. Це ще одна втрата, якої мені завдала війна. Улюблена робота, 7 років життя, плани на майбутнє, а останніх 5 місяців – ще й рятувальне коло у вигляді правозахисної роботи на благо рідної країни під час війни. Все розбилося об стіну бюрократії та глухого мовного бар’єру. Справа не в англійській мові, а в тому, що коли ти не живеш у країні, в яку ввірвалися окупанти і рвуть її на шматки, тобі, мабуть, не зрозуміти, що тут такого – осудити армію захисників. І немає слів у жодній мові, спроможних це донести до того, хто не відчув цього болю. Навіть учора я мала наївну надію, що зможу все виправити. Що ми проведемо хоч 200 нарад і таки пояснимо, достукаємося, донесемо свою думку. І текст буде видалено, а замість нього з’явиться інший. Сьогодні я зрозуміла, що цього не станеться», – написала Покальчук.

Вона додала, що у важливих звітах, які публікуються під час війни, «не може не бути даних про другу сторону війни, про те, хто розпочав цю війну».

«Ми, з боку українського офісу, постійно наголошували, що пресреліз, який організація випустила 4 серпня, має як мінімум дослідити дві сторони й урахувати позицію Міноборони України. Як ми зазначали, представники Amnesty International нарешті звернулися до Міноборони з проханням про реакцію, але дали дуже мало часу на відповідь. Внаслідок цього, сама того не бажаючи, організація створила матеріал, який прозвучав як підтримка російських наративів. Прагнучи захистити цивільних людей, це дослідження стало інструментом російської пропаганди», – додала Покальчук.

Вона підсумувала, що йде з посади з надією, що «ми зможемо зрушити міжнародні організації, зробити їх більш людяними, більш гнучкими і здатними ефективно реагувати на кризи не лише в Україні, а й у всьому світі: там, де диктатури та деспотії прагнуть силою захопити вільних людей».

Напередодні міжнародна правозахисна організація Amnesty International в новій доповіді заявила, що українські військові наражають на небезпеку мирне населення, створюючи бази і розміщуючи озброєння в житлових районах, у тому числі в школах і лікарнях, під час оборони від повномасштабного російського вторгнення.

Українська влада, військові, Офіс омбудсмена і громадськість назвали звіт несправедливим, маніпулятивним і таким, що віддає перевагу діям країни-агресорки.

В українському офісі Amnesty International заявляли, що «звіти» такого характеру є справою окремої команди – Департаменту реагування на кризи.

Новини про цей звіт активно циркулювали у російських ЗМІ.

В українському Міноборони заявили, що Україна відкрита для розслідувань у питанні дотримання законів і звичаїв війни, але міжнародні організації мають насамперед вимагати зупинити збройну агресію Росії.

Генсекретар Amnesty International Агнес Каламар після критики на адресу організації заявила, що «українські та російські тролі атакують розслідування», але це «не ослабить неупередженість і не змінить фактів».

Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого, але не досягла бажаного, зокрема, захоплення Києва через завзятий опір українців.

22 квітня в Росії заявили про нові плани під час другої фази спецоперації в Україні (так там називають повномасштабне вторгнення). Російські військові заявили про намір встановити повний контроль над Донбасом та південною Україною для забезпечення сухопутного коридору до анексованого Криму й отримання виходу в Придністров’я.

Однак, за даними західних розвідок, російські успіхи на Донбасі обмежені й досягнуті ціною значних втрат для російських військ внаслідок сильного опору України.

Джерело: Крым.Реалии