Фейк: Брюссель фальсифікує і переписує історію Європи

Офіційний представник російського зовнішньополітичного відомства Марія Захарова на брифінгу, що відбувся в Москві 27 серпня 2020 року, прокоментувала заяву Єврокомісії з нагоди Європейського дня пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів.

«Звернули увагу на традиційну заяву від імені Європейської комісії в зв’язку з т.зв. «Європейським днем ​​пам’яті жертв тоталітарних і авторитарних режимів». Змушені констатувати, що в Брюсселі продовжують дивну короткозору лінію на фальсифікацію і переписування європейської історії. Європейська комісія знову відтворює ревізіоністську тезу про те, що саме підписання 23 серпня 1939 Договору про ненапад між Німеччиною і СРСР «занурило Європу у морок». При цьому в уже звичному для подібних безглуздих заяв ключі ані слова не сказано про загарбницькі і людиноненависницькі задуми нацистського режиму, а також вирішальну роль Радянського Союзу в перемозі над фашизмом».

Росія Володимира Путіна – це Росія, яка пишається своїм тоталітарним минулим. Про це свідчать заяви як Путіна, так і людей, пов’язаних із владою. Таких, як голова Федеральної служби безпеки Микола Патрушев, який в інтерв’ю виданню Комсомольская правда 20 грудня 2000 року, присвяченому святкуванню Дня чекіста, сказав: Ми не відмовилися від нашого минулого, чесно сказали: «Історія Луб’янки століття, що минає, – це наша історія, якою б вона не була». 

Якщо Росія звеличує тоталітарний період своєї історії, то вже не викликає подив, чому вона відмовляється говорити правду про той час – адже це не відповідає концепції, представленій для внутрішніх цілей. «Перш за все слід визнати, що крах Радянського Союзу був найбільшою геополітичною катастрофою століття. Для російського ж народу він став справжньою драмою», – підкреслив Володимир Путін у своєму посланні Федеральним Зборам РФ 25 квітня 2005 року. Життя у поневоленій країні не було драмою, як не були драмою мільйони жертв тоталітарного режиму. Драмою було його падіння. 

Прес-секретар МЗС РФ в 2020 році далі заявляє: «У зв’язку з цим хотіли б вчергове нагадати любителям історичних спекуляцій про те, що Європа почала «занурюватися у морок» не 23 серпня 1939 року, а набагато раніше – коли в західних столицях був зроблений вибір на користь політики умиротворення країни-агресора, апогеєм якої стала Мюнхенська змова 1938 року». Забуваючи при цьому, що цей морок настав у 1917 році, а вже в 1920 році він намагався затопити всю Європу. Але був затриманий у передмістях Варшави майже на 20 років. Потім систематично, за допомогою домовленостей і пактів, таких хоча б, як Рапалльський договір, морок знову намагався затопити захід Європи. Незважаючи на жертви. А їх слід обчислювати мільйонами. Тобто до того, як мала місце «Мюнхенська змова» і до того, як з’явилася політика умиротворення відносно нацистської Німеччини, Європа була глухою до крику знищуваних на Сході народів. І якщо офіційний представник російського МЗС пані Захарова намагається повчати західні країни про те, що таке історичні спекуляції, то їй слід почати зі своєї країни, яка на них спеціалізується. Тим часом, прес-секретар повідомляє: «Вичерпні, повноформатні і глибокі оцінки згаданих історичних подій були дані Президентом Російської Федерації В. В. Путіним в опублікованій ним статті “75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім”. (…) Спроби Єврокомісії вчергове проводити паралелі між СРСР та нацистською Німеччиною суперечать всьому: історії, фактами, логіці й моралі. Перш за все, вони суперечать рішенням Нюрнберзького трибуналу. Просуваючи такі псевдоісторичні концепції на догоду кон’юнктурним політичним інтересам, в Брюсселі «граються з вогнем» і знають про це. Подібне вільне поводження, трактування або навмисне спотворення історичних фактів призводить до певної терпимості відносно відвертої пропаганди нацистських ідей в низці країн-членів ЄС».  

Але здається, що Європа, однак, засвоїла уроки зі своєї історії і пам’ятає, чим закінчилася політика поступок Гітлеру. Можливо, саме тому, незважаючи на наполегливі зусилля адміністрації Путіна і його поплічників у світі (а особливо зважаючи на мільйони євро, виділених Кремлем на пропаганду), Європі вдається не дати увігнати себе в пастку політики заспокоєння стосовно путінської Росії. Що з особливим задоволенням вітає увесь вільний світ.  

ВП

Джерело: poland.mid.ru