Російські державні ЗМІ RT France і Sputnik France, які Еммануель Макрон назвав «органами пропаганди», поширили інформацію, нібито візит Голови Верховної Ради України Андрія Парубія до Парижа 11 червня «обурив депутатів». Sputnik France видав статтю під провокаційним заголовком: «Що робить цей неонацист із Києва в Національній асамблеї Франції? Французькі депутати воліли б знати».

Скріншот сайту Sputnik France

RT France надрукував дві статті, постійно вживаючи слово «неонацист» стосовно Парубія: «Неонацист» у Національних зборах Франції: де Руже готовий зустрітися зі співзасновником Свободи», а також «Партія неонацистів і антисемітів: візит Андрія Парубія в Париж обурив депутатів».

Скріншот сайту RT France
Скріншот сайту RT France

Першим до цього «скандальному візиту» привернув увагу засновник сайту Les Crises Олів’є Беруйе. Пан Беруйе здобув собі популярність з початком війни в Україні, відкрито і методично підтримуючи версію подій, запропоновану Москвою. У звичній для нього манері він взяв активну участь у негативному висвітленні цього візиту.

Скріншот сайту Les Crises

Sputnik France розпочав підготовку до поширення фейку напередодні візиту голови українського парламенту до Парижа, опублікувавши без видимого інформаційного приводу статтю про «радикалів» із партії Свобода.

Скріншот сайту Sputnik France

Згодом RT France і Sputnik France взялися активно цитувати Les Crises, ілюструючи потенційний «нацизм» і «антисемітизм» глави української Верховної Ради.

Скріншот сайту RT France
Скріншот сайту Sputnik France

Попри  численні спростування, в тому числі й у французьких медіа, як наприклад, на сайті Slate.fr або ж в публікаціях Libération, деякі російські та про-кремлівські ресурси продовжують описувати Україну як загрозу для європейської стабільності або ж країну, керовану «фашистами». Регулярно повторюються абстрактні звинувачення в антисемітизмі, попри те, що жодної цитати Андрія Парубія, яка б підтвердила настільки серйозні звинувачення, не наводиться.

Якими є реальні факти? Замолоду Андрій Парубій був членом політичної партії Свобода (українська права націоналістична консервативна партія). Він залишив її лави напередодні Помаранчевої революції  2004, тобто більш ніж 14 років тому. У 2007 р він став народним депутатом України від ліберального, проєвропейського блоку «Наша Україна».

П’ять років по тому Парубій був обраний у народні депутати України від партії «Батьківщина» під керівництвом Юлії Тимошенко. Під час Революції Гідності, у 2013-2014 рр., він був комендантом наметового табору Майдану. Пізніше, з початком російської агресії, Андрій Парубій здійснював контроль за проведенням АТО на Донбасі на посаді секретаря РНБО. З 2016 він очолив Верховну Раду.

Як бачимо, Андрій Парубій дуже давно покинув ряди радикальних націоналістів. Сьогодні він є членом партії «Народний фронт» (ліберальна помірна партія). Характеризувати Парубія «неонацистом» – те ж саме, що представляти Франсуа Міттерана «президентом крайніх правих», посилаючись на симпатії юності політика напередодні Другої світової війни.