Відповідно до міжнародних норм, Росія – держава-окупант, яка несе основну відповідальність за забезпечення доступу цивільного населення до води в Криму.
«Мільярд доларів винна Україна Криму за завданий збиток від водної блокади», – окупаційна «влада» півострова придумала черговий спосіб «покарати» українське керівництво за «водний геноцид». Підконтрольний Кремлю «глава держради» Криму Володимир Константинов продовжує продукувати дезінформацію про те, хто і як повинен забезпечувати тимчасово окупований півострів водою (попередній потік фейків від Константинова можна подивитися тут). Цього разу Константинов придумав «подати до міжнародного суду» на Україну через перекриття українським урядом Північно-Кримського каналу. Кремлівські ставленики впевнені, що міжнародне право «буде на їхньому боці» і Україну нібито «зобов’яжуть відшкодувати завдані збитки».
Дезінформацію поширюють NewsFront, Царьград, РИА Новости, ТАСС, Лента.ру, Известия, Вести Nation news та багато інших російських ЗМІ.
У коментарі StopFake колишній представник президента України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, юрист-міжнародник Борис Бабін розповів, що заяви окупаційної влади півострова не варто сприймати серйозно. Експерт звернув увагу на те, що колаборанти в Криму вже неодноразово погрожували материковій Україні судовими розглядами, однак їхні заяви є не більш ніж пропагандою, яка навіть внутрішньо між собою не узгоджується. «Вони (окупаційна влада Криму – ред.) просто є генератором випадкових пропозицій», – каже Бабін. Крім того, підкреслив юрист, будь-які рішення кремлівських судів Україна ані визнавати, ані виконувати не буде.
«По-перше, якщо ми говоримо про якісь гроші, то тут головне – хто це підраховував, які це збитки, на підставі чого є заяви про певні цифри. Тобто, тут ми маємо ймовірну пропаганду. У майновому вимірі я б ці цифри брав би дуже і дуже критично, адже ніяких механізмів відшкодування збитків – навіть якби вони і були, і навіть якщо б ці збитки були якось пов’язані з Україною як державою – я особисто не знаю. Те, що вони можуть робити у власних судах, звичайно, їхнє право. Росія на своїй території може робити що завгодно, а в окупованому Криму те, що вони називають «судами», є нелегальними структурами, які міжнародне право не визнає, Україна і цивілізовані країни світу будь-яке рішення цих «судів» не будуть ні визнавати, ні виконувати», – підкреслив Бабін.
Жодна з цивілізованих країн світу не визнала протиправну анексію українського Криму. Генасамблея ООН офіційно назвала Росію окупуючою державою – ці твердження містилися в кримській резолюції 2017 року. У документі 2020 року формулювання про Росію-окупанта збереглися. У самому тексті резолюції вчергове підтверджується, що тимчасова окупація Криму – незаконна і є порушенням міжнародного права. У тексті резолюції наводиться мінімум сім документів ООН, які Кремль порушив, захопивши українські території.
Згідно з низкою міжнародних документів і нормативів, Україна на цей момент не несе ніякої відповідальності за водозабезпечення місцевих жителів, адже, згідно з міжнародним правом, саме на Росію, як країну-окупанта, покладаються зобов’язання забезпечувати кримчан всім необхідним (розділ III, частина III Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року про захист цивільного населення під час війни). Цей факт вкотре підтвердила і Моніторингова місія ООН в Україні. Фахівці ООН наполягають на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова, Кремль несе основну відповідальність за забезпечення доступу цивільного населення до води в Криму. Однак, вважає Бабін, Кремль може спробувати створити якусь імітацію міжнародного розгляду, але в такому випадку, підкреслює юрист, на Росію чекає «великий і неприємний сюрприз».
«Звичайно, Росія має теоретичну можливість звернутися до міжнародних судів – це не заборонено міжнародним правом, Росія – держава, яка може це робити, звертатися до міжнародних організацій з якимись заявами і зверненнями. До слова, що стосується водної кризи, вона вже намагається це робити, але поки без особливого успіху. Це вже ситуація, яка стосується не майна, а розмов про права і обов’язки – це вже інший вимір і тут Росія дійсно може кудись звернутися. Але далі у Кремля виникне інша проблема – якщо звернення почнуть розглядати по суті в будь-якій інстанції, з міжнародного екологічного права, з міжнародних прав людини, з міжнародного гуманітарного права – власне, з якого завгодно права – то перше питання, яке виникне – це питання юрисдикції, тобто, питання «чий Крим». Тут Російська Федерація ризикує отримати для себе в цьому процесі, який вона сама й ініціює, дуже неприємну новину», – каже Бабін.
Також Борис Бабін навів приклад: якщо Кремль спробує звернутися в інстанцію на підставі міжнародного екологічного права, то в цьому випадку уповноважений орган буде розглядати питання про транскордонний вплив. Тобто, пояснює Бабін, для цього міжнародна інституція повинна буде визначити, чи існує взагалі між Кримом і материковою Україною якась межа: «Думаю, що рішення міжнародної інстанції з цього питання буде для РФ дуже неприємним і тому, повторюся, вони не будуть подавати якісь міжнародні позови, навіть якби мали підстави їх подавати, навіть якби гіпотетично Україна мала певні зобов’язання щодо поставки води в Крим – яких, підкреслю, вона не має – все одно Росія ніколи не подасть такий позов, тому що він завершиться констатацією того факту, що Крим – це Україна», – резюмував Борис Бабін.
