Джерело: The Insider

«Российская газета» опублікувала інтерв’ю з секретарем Ради безпеки Росії Миколою Патрушевим під заголовком «Вони зовсім страх втратили?». Напередодні Саміту за демократію — віртуальної зустрічі лідерів демократичних держав, яка організується США, — Патрушев заявив, що Вашингтон намагається змусити світ жити за своїми правилами, караючи тих, хто з цим не згоден, тоді як сама американська держава на межі розпаду, поділу на Північ і Південь. Останній, ймовірно, зближуватиметься з Мексикою. Пояснювати, чим аж так приваблює південні штати Мексика, економічно значно слабкіша ніж США, Патрушев не став, проте  завершив  інтерв’ю таким пасажем:

«Наша багатовікова культура заснована на духовності, співчутті та милосерді. Росія — історичний захисник суверенітету та державності будь-яких народів, які зверталися до неї за допомогою. Вона щонайменше двічі рятувала самі США — під час Війни за незалежність та Громадянської війни. Але я вважаю, що цього разу допомагати Штатам зберегти свою цілісність недоцільно».

Напевне, Патрушев хотів сказати, що Польща, яка двічі — у 1795 і 1939 роках — втрачала суверенітет в результаті поділів, у яких найактивнішу участь брала Росія, постраждала через те, що просто не звернулася за допомогою до «історичного захисника».

Історія ж із порятунком суверенітету США була такою. 1775 року британський король Георг III попросив  Катерину II про допомогу — відрядити флот та експедиційний корпус для придушення повстання американських колоністів. Катерина відмовилася і зайняла нейтральну позицію. Російський історик Микола Болховітінов  писав  у книзі «Росія відкриває Америку», що британо-російський союз не склався через небажання Британії взяти на себе зобов’язання виступити на боці Росії у разі її війни з Туреччиною.

Пізніше Британія спробувала зібрати коаліцію європейських держав, яка б встановила морську блокаду американських колоній, що проголосили незалежність, але Росія знову ж таки залишилася нейтральною, як і більшість держав Європи. У 1780 Росія видала декларацію про збройний нейтралітет, де проголосила право вільної морської торгівлі з усіма сторонами конфлікту. До декларації приєдналися майже всі нейтральні країни Європи. Той самий Болховітінов   зазначає, що в той час морська торгівля Росії перебувала переважно в руках англійських купців і здійснювалася на англійських суднах; війна стала підставою звільнитися від надмірної британської опіки та розвинути власний торговий флот.

Отже, Росія, на відміну, наприклад, від Франції, яка відкрито вступила у війну з Великобританією, під час війни за незалежність США зберігала нейтралітет і вся її участь у «порятунку США» полягала в тому, що вона не стала проти них воювати, хоча, в принципі, могла б.

Під час громадянської війни США Росія відправила до Америки свої військові кораблі. Російський історик, директор Фонду вивчення США в МДУ Юрій Рогулєв в інтерв’ю порталу «История.рф»  розповідав, що США побоювалися можливого нападу британського флоту на їхнє тихоокеанське узбережжя, і в цій ситуації Росія підтримала їх, направивши свою ескадру, яка складалася з корветів «Ринда», «Калевала», «Богатир» і «Новик», а також кліперів «Абрек» та «Гайдамак», у порт Сан-Франциско:

«Росія в цей період зайняла, з одного боку, нейтральну позицію, а з іншого – погодилася надіслати ескадру, яка прибула до Сан-Франциско і перебувала там протягом кількох місяців. Появу цієї ескадри з великим ентузіазмом зустріли жителі Каліфорнії. Російських моряків дуже добре приймали: вони брали участь у балах та місцевих подіях – вони дуже добре проводили час. Каліфорнійці були вдячні Росії за те, що вона спромоглася забезпечити їм захист у такий складний момент».

На запитання кореспондента порталу про те, як цей візит вплинув на перебіг війни, Рогулєв відповів:

«На саму війну це жодного впливу не справило, оскільки бойові дії проходили не на Західному, а на Східному узбережжі».

Втім, на східне узбережжя, до Нью-Йорка, також були направлені російські кораблі – фрегати «Ослябя», «Олександр Невський», «Пересвіт», корвети «Варяг», «Витязь» та кліпер «Алмаз». Їхня участь у війні також обмежилася парадами і балами.

Американський військовий історик Патрік Лоренц, колишній російський офіцер, у роботі 1935 року «Візит російських ескадр у 1863 році»  вказував  на причини цього візиту: 1863 року спалахнуло польське повстання, підтримане Францією. Наполеон III направив Росії різку ноту із вимогою визнання незалежності Польщі. Повсталих підтримали також Велика Британія та Австрія. Росія опинилася на межі війни. У цій ситуації було ухвалено парадоксальне рішення відправити до берегів Америки практично увесь російський військовий флот:

«Росія опинилася у відчайдушному становищі. Її військово-морський флот, нещодавно реорганізований, був зовсім нікчемний у порівнянні з флотами двох найбільших морських держав Європи. У разі війни морські узбережжя її чималої імперії, у Балтійському та Чорному морях і на Далекому Сході, були абсолютно беззахисні і могли зазнати блокади, бомбардування і висадки військ з боку її ворогів. Її єдиний шанс полягав у тому, щоб Англія вийшла з коаліції, тому що за такої умови один тільки французький флот не був би досить великим, щоб турбувати Росію на її морських кордонах. В такому разі Росія не була б змушена розсіювати свою армію, щоб захистити свої різні приморські провінції. <…>

Проблема Росії полягала в тому, щоб утримати Великобританію від союзу з Францією та Австрією. Просте і водночас геніальне рішення знайшов адмірал Н.К. Краббе, на той час командувач ВМФ Росії. <…> До складу російського флоту тоді  входило всього близько дванадцяти кораблів, справних та придатних для крейсерської служби. Він запропонував сформувати й направити в союзні порти дві крейсерські ескадри приблизно рівної чисельності, одну із Санкт-Петербурга, а іншу з Владивостока, з наказом прибути одночасно до Нью-Йорка та Сан-Франциско відповідно.

Здивована Європа дізналася одного разу з отриманих американських газет, що ескадра російських крейсерів кинула якір у гавані Нью-Йорка і що через кілька днів інший російський флот пройшов Золоті Ворота. Ці газети також повідомляли про захоплений прийом росіян американським народом. Враження, яке ці події справили на уряди та громадську думку трьох союзників, було величезним. Тепер виявилося, що коли дві наймогутніші морські держави того часу загрожували узбережжям Російської імперії, цар змінив правила гри і її флот погрожував Англії та Франції з тилу. Уникнувши їхньої пильності, російські ескадри зайняли тепер, особливо щодо Англії, настільки панівне й невразливе становище, що союзники змушені були різко змінити свою політику. Усі міркування про вигоди дій проти незахищених берегів Росії на мить згасли перед можливістю колосальних втрат, які росіяни могли б завдати морській торгівлі і колоніям Англії та Франції. Гра Росії була виграна».

Отже, візит російських ескадр до США був пов’язаний не так з громадянською війною, на хід якої практично не вплинув, як із побоюваннями війни Росії з європейськими державами. Тож і в цьому випадку Патрушев сильно перебільшив роль Росії у захисті американського суверенітету.

Джерело: The Insider