Джерело: Вікторія Пономарьова, для The Insider
На пленарному засіданні ПМЕФ Діана Шошоаке, яку прокремлівські ЗМІ представляють як депутата сенату Румунії та Європарламенту, розповіла, що Румунія нібито перебуває в стані банкрутства через підтримку України. Її цитує РІА «Новости»:
«Румунія опинилася в стані фактичного фінансового банкрутства через масштабні витрати на підтримку київського режиму, заявила в інтерв’ю РІА «Новости» на полях Петербурзького міжнародного економічного форуму (ПМЕФ) депутат сенату Румунії та Європарламенту Діана Шошоаке.
“З 1 липня у нас немає грошей на виплату зарплат і пенсій. Але ми позичаємо гроші, щоб віддати їх Зеленському. Є ті, хто не підтримує Україну, але навіть ті, хто вважає, що треба допомагати їй, не хочуть віддавати багато грошей, тому що зараз ми перебуваємо у стані банкрутства”, – сказала Шошоаке, коментуючи ставлення громадян до політики Бухаресту.
Політик зазначила, що сліпе дотримання ініціатив та директив Європейського союзу спровокувало в Румунії безпрецедентну внутрішню політичну та економічну кризи.
“На тлі рекордної інфляції, зростання податків та падіння рівня життя депутати винесли історичний вотум недовіри уряду прем’єр-міністра Іліє Боложана, відправивши кабінет міністрів у відставку”, – сказала Шошоаке.
За її словами, масштабні фінансові вливання в український конфлікт на тлі падіння рівня життя в країнах ЄС ведуть до зростання соціальної напруженості та втрати державами економічного суверенітету».
Згідно зі звітом Фіскальної ради Румунії, підготовленим на основі даних AMECO та Кільського інституту світової економіки, військова, гуманітарна та фінансова допомога Румунії Україні в період з лютого 2022 року по червень 2025 року становила приблизно €1,5 млрд, що еквівалентно 0,6% довоєнного ВВП країни (за 2021 рік), тобто близько 0,2% ВВП за щороку.
Також, за підрахунками Кільського інституту світової економіки, у період з 24 січня 2022 року до 30 квітня 2026 року фактично надана двостороння допомога Румунії Україні становила 540 мільйонів євро, або 0,22% ВВП. Розмір загальної виділеної допомоги з урахуванням частки Румунії в пакетах ЄС — 1,91 млрд євро, що еквівалентно 0,80% ВВП 2021 року.
Для порівняння: Естонія надала Україні допомогу, еквівалентну більше ніж 3% свого ВВП, Литва — близько 2,8%, Латвія — 1,96% ВВП). При цьому жодна з цих країн не стикнулася із бюджетною кризою масштабу румунської.
Крім того, значна частина румунської підтримки має гуманітарний характер. Румунія не належить до найбільших постачальників озброєнь Україні і не належить до групи основних донорів військової допомоги, куди входять Німеччина, Швеція, Норвегія, Данія, Нідерланди, Франція, Бельгія, Фінляндія, Іспанія, Італія, Польща, Чехія, Литва, Естонія, Латвія, Португалія, Ірландія, а також США (при демократичній адміністрації), Велика Британія і Канада.
Насправді економічні труднощі Румунії почалися задовго до повномасштабного російського вторгнення в Україну. Ще у 2019 році дефіцит державного бюджету сягав 4,4% ВВП, перевищивши встановлений у Євросоюзі граничний рівень у 3%. Саме тому вже 3 квітня 2020 року Єврокомісія запустила щодо Румунії процедуру надмірного дефіциту.
Згодом ситуацію різко погіршила пандемія COVID-19. У 2020 році на тлі локдаунів, обмежень економічної активності та масштабних програм підтримки населення і бізнесу дефіцит бюджету зріс до 9,2% ВВП. У 2021 році він знизився до 7,1–7,2% ВВП, проте все одно залишався одним із найвищих у Європейському союзі.
Але після початку повномасштабної війни в Україні дефіцит румунського бюджету, як не дивно, не зріс, а, навпаки, скоротився. У 2022 році він знизився до 6,4–6,5% ВВП. Як зазначають у Фіскальній раді Румунії, це сталося головним чином завдяки високій інфляції, яка збільшила номінальні податкові надходження, а також додатковим доходам від оподаткування виробників електроенергії та газу.
Проблеми загострилися пізніше. 2023 року дефіцит знову збільшився до 6,6% ВВП, а 2024 року досяг 9,3% ВВП — найвищого показника серед усіх країн Європейського союзу. Причинами цього була непродумана економічна політика: влада збільшувала державні витрати, індексувала зарплати працівників бюджетної сфери та проводила пенсійну реформу, водночас відкладаючи заходи щодо збільшення податкових надходжень.
Фіскальна рада Румунії прямо вказує на те, що бюджетне планування в останні роки було недостатньо обережним, а необхідність збільшення доходів бюджету систематично недооцінювалася. В опублікованому у 2026 році аналізі зазначається, що зростання зарплат у державному секторі та прискорене підвищення пенсій відбувалися без належної оцінки стану державних фінансів.
Відтак до 2025 року країна стикнулася із ризиком погіршення кредитного рейтингу. Щоб уникнути цього сценарію, влада була змушена розпочати масштабну програму бюджетної консолідації, яка передбачала підвищення низки податків, заморожування зарплат та пенсій у державному секторі, а також обмеження держвидатків. Саме ці заходи стали причиною серйозного суспільного та політичного невдоволення. На цьому тлі у травні 2026 року парламент висловив вотум недовіри уряду прем’єр-міністра Іліє Боложана, хоча той обіймав посаду прем’єр-міністра лише з червня 2025 року і йому довелося мати справу з наслідками непродуманих популістських кроків свого попередника Йона-Марчела Чолаку.
Причини політичної кризи були пов’язані не з витратами на Україну, а зі спробами скоротити один із найбільших бюджетних дефіцитів у ЄС та наслідками багаторічної незбалансованої бюджетної політики. Втім, за прогнозами Єврокомісії, очікується, що 2026 року дефіцит державного бюджету скоротиться до 6,2% ВВП і до 5,8% ВВП — 2027 року.
Діана Шошоаке, яку чомусь кремлівські ЗМІ називають «депутатом сенату Румунії», вже не сенатор. Ним вона була до липня 2024 року, доки не була обрана депутатом Європарламенту. До Сенату вона потрапила як представниця ультраправої партії «Альянс за об’єднання румунів» (AUR) і стала відома як євроскептик, антиваксер і прихильниця конспірологічних теорій. У групі AUR вона протрималася недовго: її виключили після того, як вона перепросила у російського посольствома за акцію на згадку про вбитих 1941 року радянськими прикордонниками румунів, які намагалися перейти через кордон із захопленої СРСР Бессарабії до Румунії.
Навесні 2022 року Шошоаке була серед чотирьох румунських парламентаріїв, які зустрілися з послом росії, щоб обговорити можливості нейтральної позиції Румунії щодо війни в Україні. Після того як Україна включила її до бази «Миротворець», вона заявила, що Київ не заслуговує на підтримку Заходу, оскільки «є спадкоємцем нацистської імперії».
У жовтні 2023 року, виступаючи в парламенті Румунії, вона підняла над головою карту великої Румунії і заявила про вимогу, щоб Президент України Володимир Зеленський повернув румунські землі:
«Це послання Зеленському. Ми хочемо повернути наші території. Він знущався з усього, що пов’язано з румунами в Україні: заборонив їм мову, заборонив релігію, закрив їхні церкви, заарештовував священиків, вбивав румунських дітей, відправляв їх на війну. Першими на фронт відправили представників національних меншин і румунів. Відбувається етнічне чищення румунського населення, яке Україна не визнає».
У жовтні 2025 року Шошоаке під час візиту до росії пообіцяла «переламати ноги» Зеленському, якщо той наважиться виступити в румунському парламенті.
У вересні 2025 року Генеральна прокуратура Румунії повідомила про початок розслідування у справі, що включає 11 епізодів. Екс-сенатора підозрюють у незаконному позбавленні волі (ст. 205, ч. 1 Кримінального кодексу), пропаганді фашистських, легіонерських, расистських чи ксенофобських ідей, публічного прославлення осіб, засуджених за геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини (ст. 31/2002), антисемітизмі (ст. 3 Закону № 157/2018 про заходи щодо запобігання та боротьби з антисемітизмом), запереченні Голокосту (ст. 6, ч. 1 Надзвичайної постанови уряду № 31/2002) та про. ч 4 Кримінального кодексу).
У квітні 2026 року Європарламент зняв із Шошоаке депутатську недоторканність.
Джерело: Вікторія Пономарьова, для The Insider
