Джерело: Вікторія Пономарьова, для The Insider
РІА «Новости» опублікувало статтю Надії Сарапіної під заголовком «”Справляйтеся самі”. Європа відмовилася допомагати Києву». Автор на основі коментарів прокремлівських «експертів» і вирваних з контексту фраз із публікацій ЗМІ робить сміливий висновок: у ЄС відмовляються надавати Україні додаткове фінансування, і тепер Київ «ледве зводить кінці з кінцями».
Спочатку Сарапіна говорить про проблеми українського експорту (щоправда, пропускаючи той факт, що вони спричинені російськими ударами по чорноморських портах). Потім переходить до припинення роботи провідних металургійних заводів і посилається на заяву директора «Метінвесту» Олександра Мироненка. При цьому оглядачка РІА воліє не помічати, що Мироненко прямо називає причиною регулярні російські атаки:
«”Запоріжсталь” обстрілювали практично щороку. Були удари і по наших гірничо-збагачувальних комбінатах у Кривому Розі, де внаслідок однієї з атак загинули понад 11 людей. І щоразу ми докладали максимум зусиль, щоби відновити роботу».
Після цього автор пише про прохання міністра аграрної політики Тараса Висоцького розглянути компенсацію логістичних витрат (€1,1 млрд) та про відмову Польщі й Румунії розширювати транзит.
Підсумовуючи все це, Сарапіна переходить до висловлювання Каллас про необхідність підтримки України з боку партнерів і, зрозуміло, приводить читача до невтішного висновку: надавати гроші Україні ніхто не збирається:
«Гроші потрібні Україні просто зараз, проте давати їх партнери не поспішають. Останні європейські транші йдуть у кишені країн, що їх відправляли, як оплата збройових замовлень і навчання військових. Додаткове фінансування виділяти відмовилися – запит на 27 мільярдів євро військової допомоги відхилили. Прискорювати видачу вже запланованих коштів ніхто не збирається: спочатку Київ має провести податкові реформи, яких вимагає Брюссель».

Євросоюз справді ще не погодив остаточний механізм покриття додаткових фінансових потреб України на 2027 рік, проте робота над цим уже триває: 16 жовтня 2026 року Європейська рада доручила Єврокомісії підготувати конкретні пропозиції. Але цікавіше інше: оглядач РІА змішує відразу три різні речі: вже затверджений кредит Україні, потребу в додатковому фінансуванні на 2027 рік і спробу пришвидшити виплати за поточний рік.
Розберемо по порядку. Отже, 18 грудня 2025 року Рада ЄС погодила Україні кредит (Ukraine Support Loan) у €90 млрд, а 23 квітня 2026 року ухвалила останній необхідний законодавчий акт, який дозволив перейти до виплат. Ці кошти вже закладені у правову та бюджетну рамку Євросоюзу і вже спрямовуються на допомогу Україні.
Наприкінці серпня 2026 року Президент України Володимир Зеленський заявив про дефіцит близько $27 млрд в оборонному бюджеті на тлі зростання військових видатків. Кошти були потрібні на виплати військовослужбовцям та авансові закупівлі зброї на початок 2027 року. Київ запропонував пришвидшити передачу частини вже погоджених грошей із пакету 2027 року. Брюссель на дострокове перерахування коштів наступного року не погодився. Натомість Єврокомісія вимагала виконати умови для розблокування вже передбачених на 2026 рік траншів, у тому числі низку податкових та антикорупційних заходів. Це і є ті «податкові реформи», про які пише РІА. І не відмова у наданні допомоги, а умови для отримання вже обіцяних грошей.
При цьому 1 жовтня 2026 року Єврокомісія і українська влада заявили, що все ж таки знайшли способи покрити дефіцит, що утворився. У заяві ЄК сказано:
«Сьогодні, завдяки спільним скоординованим зусиллям, ми визначили способи покриття бюджетних і оборонних потреб України на 2026 рік. Ми також повторно підтвердили кроки, необхідні для їх своєчасного виділення».
Як ми бачимо, той самий «запит на €27 млрд військової допомоги», про яке пише РІА, насправді був проханням пришвидшити вже погоджені кошти, а не новим пакетом фінансової допомоги, і на початок жовтня проблему було вирішено.
Про яку ж іще «відмову» в додатковому фінансуванні пише РІА? Очевидно, про заяву Президента України Володимира Зеленського на саміті Європейської ради 16 жовтня, де він попросив знайти ще €70 млрд на 2027 рік понад уже передбачені €45 млрд із кредиту в €90 млрд. За оцінкою української влади, загальні військові витрати України наступного року становитимуть близько €155 млрд. Після врахування європейських €45 млрд і частини зобов’язань інших партнерів залишається розрив у приблизно €70 млрд. Саме цю суму Зеленський і назвав додатковою потребою. І Європейська рада одразу доручила Єврокомісії підготувати конкретні пропозиції, як цей розрив закрити.
19 жовтня офіційний представник ЄК Балаш Уйварі підтвердив оцінку: з урахуванням вже закладених €45 млрд і частини зобов’язань партнерів залишається дефіцит фінансування у розмірі близько €70 млрд; комісія вивчає варіанти, як цей дефіцит покрити. 23 жовтня голова Євроради Антоніу Кошта повідомив, що ЄС виділить дві третини з додаткових €70 млрд, запитаних Україною (приблизно 46,7 мільярда євро), а решта, як очікується, надійде від союзників, які не входять до ЄС. Остаточне рішення очікується на саміті 26–27 листопада. За словами Кошти, якщо лідерам не вдасться домовитися у листопаді, вони намагатимуться дійти згоди на зустрічі 17–18 грудня.
При цьому деякі країни, зокрема, Угорщина, Словаччина та Чехія, вже заявили, що в новому кредиті участі не братимуть, але блокувати його для решти учасників не збираються. Питання про використання доходів від заморожених російських активів з цією метою поки що залишається відкритим.
Джерело: Вікторія Пономарьова, для The Insider



