Джерело: The Insider
Під час зустрічі з журналістами Сергій Шойгу заявив, що у відповідь на поставки Україні американських касетних боєприпасів Росія також збирається застосувати снаряди такого типу, а потім додав:
«Ні ми, ні американці, ні Київ не приєднувалися до Конвенції щодо касетних боєприпасів. Водночас Росія, розуміючи, яку загрозу несуть такі боєприпаси для мирного населення, утримувалася та утримується від їх застосування у спецоперації».
Випадки застосування Росією касетних боєприпасів проти України, зокрема, обстріли цивільних об’єктів, зафіксовано неодноразово. Вже 11 березня 2022 року The Wall Street Journal, посилаючись на Human Rights Watch, писала про обстріл такими боєприпасами житлового району Харкова, внаслідок чого загинули троє мирних жителів. За даними HRW, росія використовувала ракету 9М55К «Смерч», що містить 72 суббоєприпаси, та іншу касетну зброю, яка зазвичай містить 50 суббоєприпасів.
У доповіді бюро верховного комісара ООН з прав людини щодо ситуації в Україні в період з 24 лютого по 26 березня 2022 року сказано:
«Моніторингова місія з прав людини в Україні отримала твердження, що заслуговують на довіру, про те, що російські збройні сили застосовували касетні боєприпаси в населених пунктах не менше ніж 16 разів, що призвело до жертв серед цивільного населення, а також до заподіяння шкоди цивільним об’єктам. Наприклад, 24 лютого касетний боєприпас вибухнув у Центральній міській лікарні в підконтрольному уряду України Вугледарі (Донецька область), внаслідок чого щонайменше чотири мирні жителі загинули і 10 отримали поранення, а також завдано шкоди машинам швидкої допомоги та лікарні. 25 лютого шість суббоєприпасів впали на дитячий садок у підконтрольній уряду Охтирці (Сумська область). Того ж дня некеровані ракети з касетними боєприпасами застосовувалися в кількох районах підконтрольного уряду Харкова, загинули щонайменше 9 мирних жителів і 37 отримали поранення».
30 березня 2022 року тодішній верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет заявила, що відомо про щонайменше 24 випадки використання таких боєприпасів у населених районах.
2 квітня 2022 року Бі-Бі-Сі повідомило:
«7, 11 і 13 березня російські війська випустили касетні боєприпаси із систем залпового вогню „Смерч” та „Ураган” по Миколаєву. Лише за останній день убили дев’ятьох мирних жителів, що стояли у черзі біля банкомату.
Використання росією касетних боєприпасів підтверджують журналісти-розслідувачі Bellingcat. Використовуючи фото та відео з відкритих ресурсів, а також геодані, вони задокументували обстріли шкіл, лікарень і житлових районів цим видом зброї у Харкові, Одесі та Херсоні. Bellingcat ідентифікувала типи зброї, що дає змогу з’ясувати, хто її використовував, а також місце приземлення снарядів, звідки їх могли випустити. За даними розслідувачів, росія скинула принаймні одну некеровану касетну авіабомбу та численні ракети, начинені суббоєприпасами. Організація виявила, що запуск цих ракет здійснено реактивними системами залпового вогню „Торнадо-С”, „Смерч” і „Ураган”, а також ракетними комплексами „Точка” та „Іскандер”.
Як стверджує Human Rights Watch, під час війни на Донбасі у 2014–2015 роках касетні боєприпаси використовували обидві сторони конфлікту. Україна заперечувала застосування цієї зброї. З початку повномасштабного вторгнення росії правозахисна організація не зафіксувала застосування Україною касетних боєприпасів.
Росія стверджує, що завдає ударів виключно по військових об’єктах високоточною зброєю. Представник Кремля Дмитро Пєсков відкинув звинувачення у застосуванні вакуумних та касетних бомб російською армією в Україні».
13 квітня, розповідаючи про російський ракетний удар по залізничному вокзалу в Краматорську, Бі-Бі-Сі повідомила:
«Журналісти Бі-Бі-Сі, які відвідали станцію після атаки, виявили на землі чіткі сліди, що свідчать про застосування боєголовки касетного боєприпасу. <…>
Репортерам Washington Post, які прибули на місце невдовзі після удару, свідки сказали, що вони чули „спочатку один сильний вибух, а після цього – чотири-п’ять вибухів”». Ця звукова картина відповідає звуку касетної бомби.
Після атаки було виявлено залишки радянської ракети „Точка-У”. Це балістична ракета малої дальності, яка може бути оснащена касетною боєголовкою з 50 суббоєприпасами, здатними вибухнути від удару».
19 червня 2022 року The New York Times писала, що її журналісти, вивчивши фотографії місць, де розірвалися випущені російськими військами снаряди, ідентифікували 210 боєприпасів, заборонених міжнародними договорами, переважно касетних.
Ані Росія, ані Україна, ані США конвенцію про заборону касетних боєприпасів не підписували. У липні 2023 року Україна, отримавши такі боєприпаси від США, зобов’язалася не використовувати їх у населених пунктах, а також на території Росії.
Джерело: The Insider
