Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
На каналі «Россия 1» в програмі «Вечер с Владимиром Соловьевым» взяв участь головний редактор німецького видання World Economy Олександр Сосновський, який у 1990-х роках переселився до Німеччини з Росії. Сказане ним видалося редакції настільки важливим, що цей фрагмент винесли в окрему публікацію на сайті «Вестей». Сосновський, критикуючи ухвалену 9 жовтня резолюцію Бундестагу під заголовком «Щодо зміцнення пам’яті про жертви війни на винищення, яку вела Німеччина, і визнання груп жертв націонал-соціалізму, які до цього часу були недостатньо визнані», заявив:
«Там є “чудові” речі, які змушують здригнутися, коли ти уважно починаєш читати рядки і поміж рядків те, що там написано. Це абсолютно явно виражена спроба певного ідеологічного реваншу, замішаного на великих фінансових потоках.
Оскільки у цій резолюції Радянський Союз, радянські громадяни згадуються дуже, дуже поверхово, якщо взагалі це можна назвати згадкою, а мова йде в основному про постраждалу Польщу і Німеччину та деякі інші країни, до речі, там дуже чітко згадуються Україна, Білорусія, так, начебто вони не були частиною Радянського Союзу, вже в цьому є абсолютно чіткий напрямок – вичленувати ці країни з тієї країни, яка тоді існувала, яка перемогла Третій рейх і нацизм. <…>
Це треба розуміти як певну спробу втручання у внутрішні справи Росії, тому що спрямоване це в першу чергу на ту молодь, яка зараз прийде на зміну когорті ветеранів Другої світової війни, Великої Вітчизняної війни, яка, на жаль, відходить, тому що це зараз буде імплантуватися саме в такому плані, в такому дусі, як це відображено в резолюції. А в резолюції все дуже чітко: початок Другої світової війни, у якому провина Німеччини не заперечується, проте … І далі йде цей горезвісний пакт, який тепер намагаються повернути таким чином, ніби це і був той ключик від воріт пекла, які Радянський Союз і Сталін допомогли відкрити Гітлеру».
Яким чином те, що в резолюції нібито майже не згадується Радянський Союз, можна вважати втручанням у внутрішні справи Росії і чи багато російської молоді читає резолюції Бундестагу, так і залишилося незрозумілим. Але насправді про Радянський Союз і про Росію в резолюції згадується – досить коротко, проте і сама вона вельми лаконічна:
«Відповідно до націонал-соціалістичної ідеології раси та місця існування населення Польщі, інших східноєвропейських держав і Радянського Союзу, зокрема, населення сьогоднішньої Білорусі та України, було оголошено “нижчими слов’янами”, ” нелюдьми”, масою, яка не має прав, яка повинна була бути поневолена, убита або вигнана на Схід. Першою жертвою цієї фанатичної політики стала Польща. <…>
З німецькою окупацією значної частини Радянського Союзу в 1941 році розвинулася антибільшовицька ідеологія націонал-соціалістів, тісно пов’язана з їх антисемітизмом. Радянський Союз не розглядався як воююча сторона, до якої мало б застосовуватися міжнародне військове право. Наказ комісара і указ про військову юрисдикцію повинні були дати карт-бланш на безкарні масові вбивства. Із наступом німецького вермахту в 1941 році три мільйони солдатів Червоної Армії потрапили в німецький полон. До травня 1942 року з них залишався живим один мільйон. Переважна більшість померли в таборах від голоду та епідемій – адекватне постачання не планувалося. За час майже 900-денної блокади міста Ленінграда (нині Санкт-Петербург) в період з вересня 1941 року по січень 1944 року загинуло близько мільйона мирних мешканція, в основному росіян.
Окрім політики навмисної експлуатації, окупація, навмисне вбивство цивільних осіб і боротьба проти партизанського опору спричинили тисячі і тисячі жертв на окупованих територіях. На окупованих вермахтом радянських територіях і вздовж полів битв Східного фронту були спустошені тисячі міст і сіл, особливо в Росії, Україні і Білорусії, а їхні жителі були вбиті, зазнали жорстокого поводження або ж мільйонами депортовані».
Ось про це Сосновський і каже «якщо це можна назвати згадкою». Для нього все затьмарює така фраза:
«Важливу роль на початку Другої світової війни та у долі Польщі зіграв і “Пакт Гітлера – Сталіна”: він проклав шлях для німецького вторгнення в Польщу 1 вересня 1939 року. Секретний додатковий протокол до німецько-радянського договору про ненапад від 23 серпня 1939 року передбачив поділ Прибалтики, Бессарабії та Польщі на радянську і німецьку сфери інтересів».
У цьому абзаці, до речі, як і в резолюції в цілому, все історично точно; існування секретного протоколу цілком офіційно визнала і Росія.
Чіткого пояснення, як резолюція пов’язана з фінансовими потоками, від редактора World Economy глядачі «России 1» так і не почули. Він згадав спробу Польщі отримати від Німеччини репарації на суму близько € 1 млрд (Німеччина цю претензію відхилила, заявивши, що все вже виплачено), заявив, що ідея правлячої в Німеччині партії ХДС створити центр документації, пов’язаної з жертвами війни, якимось незбагненним чином пов’язана з польськими претензіями, і тут таки поставив фінальну крапку:
«Після тривалих переговорів 9 жовтня Бундестаг приймає цей документ, але в ньому є все що завгодно, крім згадки про жертви Радянського Союзу».
Того, що в резолюції серед злочинів нацизму прямо названі Хатинь і Бабин Яр, Сосновський, мабуть, не помітив. Зате його увагу привернули слова щодо «двох рівних ідеологій, з якими після 1945 року довелося жити і боротися окупованим країнам Східної Європи». «Не звільненим, а саме окупованим!» – обурюється він.
Щоправда, в резолюції про це нічого немає, ніяка інша окупація, окрім німецької, там не згадується. Ці слова Сосновський знайшов у якійсь газетній статті. Але щоб справити враження, ніби резолюція є образливою для Росії, доводиться створювати ось такі гібриди.
Сосновський отримав у СРСР інженерну і економічну освіту, працював заступником директора верстатобудівного заводу, потім створив у Краснодарському краї якусь «клініку нетрадиційної медицини». Виїхавши до Німеччини, зайнявся журналістикою, писав для різних видань, певний час був кореспондентом програми «Время», написав книги «Чеченський синдром» і Кавказький синдром», паралельно читає лекції про міжнародні відносини, працює як психотерапевт і організовує міжнародні ігри КВК. Окрім того, ця надзвичайно різнобічна особистість регулярно бере участь в програмі Соловйова та інших пропагандистських телешоу на російському телебаченні.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
