Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
Дмитро Кисельов у «Вестях недели» (укр. «Вісті тижня») засмутився з приводу зміни расового складу населення США:
«2020 рік, який не так давно “розпечатали”, у США має стати першим повним роком, коли білих серед американців молодше 18 років уже меншість. Тобто більшість юних американців – кольорові. Таким чином, виникає нова якість американської нації, як це пророкували ще десять років тому на основі динаміки перепису 2010 року. Зрозуміло, що принципова зміна пропорцій за принципами демократії багато чого змінює, наприклад, у культурі й освіти, а отже, і в наборі цінностей».
Із такого сумного для нього приводу Кисельов навіть цитує одного із найбільш одіозних ультраправих американських політиків:
«Передбачаючи це, американський політик і публіцист Патрік Б’юкенен у своїй книзі “Самогубство наддержави” писав ще у 2010 році: “Якою буде “нова основа” Америки, які ідеали й цінності буде вона сповідувати? Що означатиме “бути білим”, коли білизна шкіри перестане служити символом приналежності до більшості? Хто оплаче загибель білої Америки?»
Провісника «загибелі білої Америки» відразу знайдено:
«І ось уже відповідь. Із Йєльського університету (а він – у “великій трійці” найбільш престижних вишів у США, його історія сягає XVII століття) прийшла новина, що там скасовують навчальний курс “Історія мистецтв від епохи Відродження до сучасності”. Курс, як повідомляється, визнано “надто білим і надто гетеросексуальним”: саме тому він викликав протести з боку студентів. І дійсно, якщо подивитися на європейський живопис епохи Відродження, те чорношкірих там і серед персонажів, і серед художників, м’яко кажучи, небагато. А ще – за сьогоднішніми американськими мірками – вочевидь недостатньо сюжетів про одностатеве кохання. Якщо так, то навіщо це Відродження у Йєльському університеті з історії мистецтв вивчати?
Ще одна претензія – епоха Відродження не подбала про гендерну рівність серед художників. Де жінки? Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мікеланджело Буонарроті, Джорджоне, Тиціан – чоловіки. Тоді навіщо це сьогодні?
Те, що історія мистецтва Відродження – це історія сучасної цивілізації, нікого не хвилює. Погано те, що в епоху Відродження нічого не говорилося про зміну клімату. І якщо так, то європейський канон мистецтва вже не канон. Тож тепер інші часи».
Новину про скасування курсу історії мистецтв у Йєлі поширюють американські ультраправі сайти, а одним із перших про це написав консервативний журнал National Review. Оглядачка журналу Кетрін Тімпф винесла в заголовок статті твердження, нібито курс історії мистецтв, розроблений одним із найбільш авторитетних американських мистецтвознавців Вінсентом Скаллі, відкинуто як «надто гетеросексуальний, білий і чоловічий».
Тему підхопив колумніст однієї з найважливіших консервативних газет Америки The Wall Street Journal Роджер Кімболл, який дав своєму тексту заголовок «Цивілізація у Йєлі стала історією». Газета проілюструвала колонку Кімболла карикатурою, на якій робітники виносять на смітник Джоконду, Давида Мікеланджело й «Зоряну ніч» Ван Гога.
Але привід для цих пристрастей виявився зовсім незначним. У Йєльському університеті було два вступних оглядових курси історії мистецтв: в одному вивчали мистецтво стародавнього світу, в тому числі Єгипту та Близького Сходу, а також середньовічної Європи, в іншому — мистецтво від Ренесансу до сучасності, в основному європейське й американське. Керівництво університету вирішило, що до цього потрібно додати вивчення художніх культур інших цивілізацій, і розробило нову систему ввідних курсів. Певна річ, ніхто не збирається відмовлятися від вивчення європейського мистецтва й тим паче «скидати його з пароплава політкоректності», навчальну програму лише доповнено й реорганізовано, у ній з’явилися такі курси, як «Мистецтво й політика», «Всесвітня історія ремесел», «Шовковий шлях», «Священні місця». У цьому немає нічого дивного, якщо взяти до уваги, яку важливу роль відіграє в сучасному мистецтві переломлення традицій різних цивілізацій.
Праві ЗМІ вхопилися за незграбну фразу журналістів університетської газети Yale Daily News Маргарет Хідімен і Метта Крістофферсена про «невдоволення студентів ідеалізованим західним “каноном”, майже цілком створеним білими гетеросексуальними європейськими художниками чоловічої статі». Колумніст The Wall Street Journal приписав ці слова очільникові департаменту історії мистецтв Тімові Беррінджеру, якого університетська газета цитувала в тій же самій статті. Але сам Беррінджер зовсім не торкався кольору шкіри, статевої приналежності та сексуальної орієнтації художників, він лише заявив, що хоче, щоб студенти, як і раніше, вивчали європейську художню традицію, але при цьому не вважає історію європейського живопису історією всіх мистецтв в усьому світі. З його слів, ніхто не збирається маргіналізувати звичне всім мистецтво.
Чи дійсно великодосвідчений кремлівський пропагандист повірив у абсолютно неправдоподібну вигадку американських правих видань, або ж просто скористався нею, щоб черговий раз показати, як все погано в Америці, – залишається невідомим.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
