Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider

Перед сюжетом програми «Вести недели» про проект підвишення пенсійного віку в Росії ведучий Дмитро Кисельов зробив розгорнутий коментар. На сайті програми цього коментаря чомусь немає, що для неї досить незвично: як правило, до слів ведучого там ставляться трепетно. Але повний варіант програми в інтернеті все ж викладено. Коментар починається на 31-й хвилині.

Розкритикувавши організаторів протестних акцій проти підвищення пенсійного віку, Кисельов переходить до аргументів на користь пропонованого нового порядку (37-а хвилина програми). Аргументація у нього своєрідна:

[Опозиціонери] «вправляються в своєрідному політичному інфантилізмі, причому оперують вражаючими цифрами, наприклад – 40% чоловіків не доживуть до пенсії. А ось давайте лишень саме в цьому ми з вами і розберемось, хто не доживе, якщо не доживе, то чому, і хто доживе.

Наразі очікувана тривалість життя чоловіків, які дожили до шістдесяти, – 16 років, тобто жити чоловіки, які виходять сьогодні на пенсію, будуть в середньому до 76 років. Хтось менше, хтось більше, але середньому до 76. При цьому тривалість життя в Росії, за світовими мірками, швидко зростає».

Цифра правильна, але цей показник здається солідним лише порівняно з середньою очікуваною тривалістю життя при народженні. За даними ООН, очікувана тривалість життя чоловіків, які досягли 60 років, в середньому по світу – з урахуванням і найбільш благополучних, і найбільш неблагополучних країн – становить приблизно 18 років.

Очікувана тривалість життя у віці 60 років, населення світу в цілому, 1950-2050 роки, років

За цим показником Росія в 2015 році з результатом 15,2 року займала 176-е місце в світі (абсолютно найгірший результат – 13 років – був зафіксований у Сьєрра-Леоне, абсолютно найкращий – 23,4 року – в Гонконзі). У половині країн світу очікувана тривалість життя чоловіків, які досягли 60 років, перевищує 17,7 року.

«Але як же це поєднується із середньою тривалістю життя чоловіків у Росії – 66,5 у 2016 році? – продовжує Кисельов. – А дуже просто. Значно просідає загальна цифра від того, що, як це не прикро, мало чоловіків доживає до 60. Зі ста тисяч до 60 років залишаються живими лише 67 тис. чоловіків. Причини – в основному не старість, а пияцтво, куріння, наркоманія, хвацька їзда і ДТП, самостріл, бійки зі смертельними наслідками, самогубства, як правило, не на тверезу голову, байдуже ставлення до техніки безпеки і взагалі презирство до смерті, що в нашому характері.

І все це до болю знайоме, чи не так? Багато в чому і болячки шістдесятирічних пов’язані з тим самим. Ось тому до 65 зараз в Росії доживають лише 57 чоловіків зі ста. Ну, і хто винен?»

Думка про те, що причина ранніх смертей — «в основному не старість», – звісно, сильна. Навряд чи про когось, хто не дожив до шістдесяти, можна сказати, що ця людина померла від старості. Але медицина і статистика не знають такої причини смерті, як «старість». Так від чого ж у Росії помирають не старі ще чоловіки?

Причини, які перераховує Кисельов, – вбивства, самогубства, нещасні випадки – у медичній статистиці називаються «зовнішніми причинами». Частка таких смертей в Росії дійсно набагато вища, ніж у середньому по світу, і у чоловіків суттєво вища, ніж у жінок (як, втім, і в усьому світі).

Стандартизований коефіцієнт смертності від зовнішніх причин у Росії, країнах ЄС, США та Японії, 1970-2012, на 100 тис. населення відповідної статі

Привертає увагу різке зниження кількості таких смертей у другій половині 1980-х років, що, цілком ймовірно, пов’язано з антиалкогольною кампанією, яка проводилася в останні роки існування СРСР.

Але за статистикою основна причина смерті чоловіків працездатного віку – хвороби системи кровообігу, тобто серцево-судинні. Зовнішні причини на другому місці, причому частка таких смертей має тенденцію до зниження, а зростає відсоток смертей від інфекційних захворювань і хвороб органів травлення.

Смертність чоловіків і жінок працездатного віку за основними класами причин смерті, за даними за січень-червень 2014 і 2015 років у перерахунку на рік. Особи, що померли у працездатному віці, на 100 тисяч осіб працездатного віку відповідної статі. ХСК – хвороби системи кровообігу, НУ – новоутворення, ЗП – зовнішні причини, ХОТ – хвороби органів травлення, ХОД – хвороби органів дихання, ІПЗ – деякі інфекційні та паразитарні захворювання, ІП – інші причини

Що ж до з’язку хвороб із нездоровим способом життя, про який говорить Кисельов, то це питання спірне. Зловживання алкоголем, звісно, на систему кровообігу впливає не найкращим чином, в організмі з алкоголю виробляється ацетальдегід, який спричиняє кардіотоксичну дію. Але для того, щоб це загрожувало життю, потрібно вживати алкоголь у великих дозах, в той час як у медицині відомий так званий «французький парадокс»: ті, хто регулярно вживає алкоголь у малих дозах (переважно натуральне вино), менш схильні до ризику ішемічної хвороби серця, ніж непитущі. Звичайно, в Росії міцні напої більш популярні, ніж натуральні вина, але чи варто звинувачувати в цьому всіх жителів країни, як це робить Кисельов?

Статистика теж не підтверджує припущення про те, що вирішальну роль у поганому здоров’ї чоловіків відіграє пияцтво. У роки антиалкогольної кампанії при різкому зменшенні кількості випадків смерті від зовнішніх причин не відбулося насьтільки ж різкого зниження загальної кількості смертей. Певне його скорочення дійсно спостерігається, але пов’язане воно не стільки з антиалкогольною кампанією, скільки з демографічною ямою: у вік, що відповідає середній тривалості життя у країні, вступило покоління, порівняно нечисленне через війну.

Крім того, повторимося, за очікуваною тривалістю життя чоловіків, які досягли 60-річного віку, Росія займає одне з останніх місць в світі (у другому десятку з кінця), але ж серед таких людей, за логікою Кисельова, вже не так багато тих, хто руйнував себе пияцтвом, наркоманією і байдужим ставленням до власного життя.

На думку професора РАНГіДС Михайла Колонтая, який прокоментував інформацію про тривалість життя для «РИА Новости» (що входить в ІА «Россия сегодня», яким керує якраз Дмитро Кисельов), на тривалість життя чоловіків впливають кілька чинників: по-перше, це невисокий ВВП на душу населення, низький достаток, недостатній доступ до матеріальних благ, що забезпечує підтримку здоров’я людини, по-друге – не найвищий рівень розвитку медицини, по-третє – культура споживання і піклування про своє здоров’я. Вказує він і на недостатній контроль за якістю продуктів харчування та води, на екологічну ситуацію в цілому.

Але Кисельову простіше звинуватити самих росіян у тому, що вони не доживають до пенсійного віку.

Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider