У мережі розповсюджують згенероване штучним інтелектом зображення, яке видають за фото з литовської школи. Жодних підтверджень того, що в Литві проходили такі заняття для школярів, немає. Проросійські ресурси використовують реальні інциденти з безпілотниками у повітряному просторі країн Балтії, щоб просунути хибну тезу про те, ніби перед литовськими дітьми «виправдовують» українські дрони.
Проросійські Telegram-канали поширюють світлину, на якій нібито зображено урок у литовській школі або бомбосховищі. На екрані видно слайд із мультяшним безпілотником з українським прапором та написами литовською мовою: «Це добрий безпілотник, він не бажає нам зла», а також «Він заблукав і випадково потрапив до нас». Автори публікацій стверджують, що литовським дітям нібито пояснюють, що український дрон «добрий», хоча через загрозу безпілотників школярів спускають у сховища.
Проте зображення, що розповсюджується, не є доказом проведення таких занять у Литві. StopFake не знайшов у відкритих джерелах повідомлень від литовських шкіл, державних структур або місцевих ЗМІ про такі уроки, презентації або методичні матеріали для дітей. У публікаціях також відсутні деталі, які можна перевірити: назва школи, місто, дата, джерело фотографії або автор слайда.
З іншого боку, зображення має ознаки генерації або редагування за допомогою штучного інтелекту. Воно було перевірено кількома інструментами виявлення AI-контенту – ZeroGPT, DeepAI і Sightengine. Згідно з результатами Sightengine, зображення було визначено як Likely AI-generated, а загальний показник GenAI склав 99%. При цьому інструмент оцінив можливість генерації/редагування за допомогою GPT-системи у 57%. Такі інструменти не є абсолютним доказом самі по собі, однак у поєднанні з відсутністю першоджерела, деталей, що перевіряються, і будь-яких підтверджень з литовських джерел це вказує на недостовірність «фото», що розповсюджується.
Нагадаємо, у травні 2026 року в Литві та інших країнах Балтії фіксувалися інциденти з безпілотниками. Литовський міністр оборони Робертас Каунас підтвердив, що дрон, знайдений увечері 17 травня в Утенському районі, належав Україні і, за попередньою версією, збився з курсу. Пізніше, 20 травня, в окремих частинах Литви оголошували повітряну тривогу після виявлення підозрілого об’єкта, схожого на безпілотник, який, за даними литовського Міноборони, міг наближатися з боку Білорусі.
Водночас литовська влада не представляла ці інциденти як навмисні українські атаки на Литву чи країни НАТО. Навпаки, офіційний Вільнюс розглядав ситуацію у контексті російської війни проти України та ризиків, які вона створює для всього регіону. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Росія використовує радіоелектронний вплив для перенаправлення українських дронів у повітряний простір країн Балтії, одночасно запускаючи кампанії з дискредитації Литви, Латвії та Естонії.
Важливо й те, що литовська сторона офіційно підтвердила українське походження лише одного конкретного дрона – знайденого 17 травня. Інші об’єкти, зафіксовані пізніше, офіційно описувалися як невідомі об’єкти, схожі на БПЛА, оскільки вони зникли з радарів, а фізичні уламки не були знайдені. Тому зображення з «українським» дроном на шкільному слайді створює хибне узагальнення: начебто всі подібні інциденти в Литві однозначно пов’язані з Україною і що влада намагається пояснювати це дітям у пропагандистській формі.
На те, що зображення зазнало редагування, вказує і сам візуальний сюжет. На зображенні діти нібито перебувають у добре обладнаному приміщенні, схожому на клас в укритті, де показують презентацію про «доброго» безпілотника. Однак у литовських повідомленнях про тривогу йшлося про термінові заходи безпеки: школярів переводили в безпечніші місця, а жителі отримували вказівки сховатися. Міжнародні ЗМІ також писали, що під час тривоги у Вільнюсі було припинено авіасполучення та рух поїздів, а цивільних закликали шукати укриття.
За даними системи моніторингу Osavul, зображення розповсюджували саме проросійські канали. Це також вказує на координацію публікації з уже відомим російським наративом: виставити Україну не жертвою російської агресії, а джерелом загрози для країн НАТО.
Раніше StopFake спростовував неправдиві повідомлення про те, що очільник МЗС Литви Кястутіс Будріс нібито закликав НАТО «почати пряму агресію» проти Калінінградської області.
