Отруєння Олександра Литвиненка в Лондоні (2006) і Сергія та Юлії Скрипалів у Солсбері (2018) різко змінили ставлення до Росії в Британії

Джерело: Ярослав Шимов, для Радіо Свобода

Російська влада різними способами втручалися в британську політику – зокрема, в передвиборний процес перед референдумом про незалежність Шотландії в 2014 році. Дії Кремля, який веде різноманітну розвідувальну і підривну діяльність проти Великої Британії, становлять собою істотну загрозу безпеці Сполученого Королівства. Такі висновки містяться в опублікованій сьогодні доповіді Комітету з розвідки і безпеки (Intelligenceand Security Committee – ISC) британського парламенту.

Публікація доповіді очікувалася давно, адже він був закінчений ще півтора роки тому попереднім складом ISC. Відтоді у Британії за підсумками позачергових виборів було сформовано новий парламент. Однак оприлюднили цей документ тільки зараз – за день до того, як депутати розійдуться на канікули, – і ця затримка теж стала предметом політичної полеміки.

Появі доповіді передували гучні заяви на «російську» тему. 16 липня міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб сказав, що Росія «практично напевно» втручалася в передвиборний процес напередодні парламентських виборів 2019 року. Як приклад втручання наводилося вкидання в публічний простір конфіденційних документів, здобутих, за даними уряду, особами, близькими до російських спецслужб. Ці документи, що стосуються торгових переговорів між Британією та США, використовувалися під час передвиборної кампанії тодішнім лідером Лейбористської партії Джеремі Корбіном як доказ  того, що уряд консерваторів має намір продати американським компаніям британську Національну систему охорони здоров’я (NHS). Російські спецслужби за допомогою кібератак намагалися втрутитися у процес створення вакцини проти коронавірусу.

Крім того, Домінік Рааб, спираючись, за його словами, на дані британської, американської та канадської розвідок, звинуватив спецслужби Росії в тому, що вони намагалися викрасти інформацію про розробку британської вакцини від коронавірусу, що викликає COVID-19.

– Ми встановили, що російські спецслужби за допомогою кібератак, здійснених у трьох наших країнах, в тому числі тут, в Об’єднаному Королівстві, намагалися втрутитися у процес створення вакцини проти коронавірусу. Мушу сказати, що вважаю обурливими такі дії російської влади в той час, коли весь світ об’єднується в пошуках засобу для боротьби з коронавірусом, і тут ці роботи ведуться на благо нашого народу і всього світу. Я вважаю за потрібне заявити про це. Світ повинен про це знати, – сказав британський міністр.

Що ж міститься в такій довгоочікуваній доповіді Комітету з розвідки та безпеки?

  • Росія характеризується в документі як країна «водночас дуже сильна і дуже слабка», що не має сильних громадських і державних інститутів, зате має потужні збройні сили та спецслужби і керована авторитарним режимом, який, будучи не пов’язаним демократичними цінностями і процедурами, здатний швидко приймати рішення, в тому числі у сфері розвідувальної діяльності, диверсій і пропаганди.
  • Вбивство Олександра Литвиненка вказано в доповіді як момент, коли для Великої Британії «путінська Росія остаточно перестала бути потенційним партнером, перетворившись на безсумнівну загрозу».
  • Велика Британія – «одна з головних цілей» російських спецслужб на Заході: «Це може бути пов’язано із близькими стосунками Британії та США і з тим фактом, що Британія сприймається [Росією] як ключовий елемент західного антиросійського лобі».
  • У доповіді стверджується (частина її змісту засекречена, тому про всі наведені приклади російської діяльності судити складно), що російські спецслужби, використовуючи кібератаки, дезінформацію і пропаганду в ЗМІ та соціальних мережах, намагалися впливати на результат кампаній перед референдумами про незалежність Шотландії і – тут висновки авторів менш однозначні – про вихід Британії з ЄС.
  • Багато говориться про ситуацію з російським великим бізнесом, присутнім у Великій Британії. Висновок: «Британія вітала російські гроші, не ставлячи особливих питань про їх походження… Це створило ідеальне середовище для проведення «брудних грошей» через так звану «лондонську пральню». Крім того, ці кошти інвестувалися у створення проросійської лобістської мережі у Британії.
  • Зазначається також, що багато противників російського режиму, які влаштувалися у Британії, опинилися під загрозою. Крім отруєного Олександра Литвиненка, а також Сергія та Юлії Скрипалів, які вижили після спроби отруєння речовиною «Новачок», називається 14 підозрілих смертей громадян і вихідців з Росії, які влаштувалися у Британії і були з різних причин неугодні російській владі.
  • Реакція британської влади і спецслужб на загрози з боку Росії оцінюється як у цілому недостатня. Пропонується прийняти низку нових законів, які полегшили б боротьбу з цими загрозами, а також посилити співпрацю в цій сфері з іншими західними партнерами, у тому числі в рамках НАТО.
  • Один із підсумкових висновків: «Можливо, коли-небудь поліпшення російсько-британських відносин призведе до зниження рівня загрози національній безпеці країни, але не варто думати, що це може статися при нинішньому російському керівництві».
22 декабря 2017 года. Борис Джонсон, тогда еще министр иностранных дел Великобритании, возлагает цветы на месте гибели Бориса Немцова в центре Москвы
2 грудня 2017 року. Борис Джонсон, тоді ще міністр закордонних справ Великої Британії, покладає квіти на місці загибелі Бориса Нємцова в центрі Москви

Про передісторію появи доповіді, політичну обстановку, в якій вона з’явилася, і стан російсько-британських відносин Радіо Свобода розповів Валерій Аджиєв, головний науковий співробітник факультету медіа та комунікацій британського університету Борнмута.

– Коли з’явилася ця доповідь і чому її так довго не публікували?

– Головна її тема – втручання Росії у британську політику – була заявлена ​​ще наприкінці 2017 року. Після тривалого збору інформації, значною мірою від спецслужб, а також від численних експертів, доповідь було закінчено в березні 2019 року. Потім протягом пів року вона проходила формальну перевірку на держтаємницю. 17 жовтня 2019 року доповідь надійшла до канцелярії прем’єр-міністра. Очікувалося, що Борис Джонсон оперативно санкціонує її публікацію. Однак прем’єр вирішив відкласти її на період після загальних виборів, якраз у той час оголошених. І дійсно, вже 13 грудня, на наступний день після перемоги на виборах, Джонсон схвалив доповідь. Але й після цього публікація не відбулася – спочатку мав бути сформований новий склад парламентського комітету, який погодився б із поправками, внесеними в доповідь спецслужбами і урядом. Формування комітету, члени якого номінуються прем’єр-міністром і лідером опозиції, затягнулося. У червні 30 парламентаріїв звернулися до прем’єра з листом, у якому вимагали пришвидшити формування комітету. Тільки 15 липня був, нарешті, обраний голова комітету Джуліан Льюїс, який оголосив, що доповідь буде випущено через тиждень.

Дії Джонсона, який відкладав публікацію, мабуть, були спонтанною помилкою

Рішення Бориса Джонсона відкласти публікацію різко критикували опозиція і преса. Були навіть заяви, одне з них – від Марини Литвиненко (вдови колишнього співробітника російських спецслужб Олександра Литвиненка, отруєного в Лондоні в 2006 році. – РС), про наміри домогтися якнайшвидшої її публікації через суд. Резонно було зробити висновок, що в доповіді містяться дуже неприємні для Консервативної партії й особисто Джонсона висновки, оприлюднення яких минулого року могло б призвести до ускладнень на виборах. Але, як бачимо, ніяких особливих «бомб» такого роду доповідь не містить. Тож що дії Джонсона, який відкладав публікацію, мабуть, були спонтанною помилкою, яку прем’єр потім виявився не спроможним визнати.

– Чи можна тлумачити ці дії як прояви якихось таємних симпатій прем’єра до Росії або, принаймні, надій на «розмороження» в майбутньому російсько-британських відносин, які після отруєння Сергія і Юлії Скрипалів у Солсбері перейшли у стан відкритого конфлікту?

– Нинішній уряд і особисто Джонсона важко запідозрити в симпатіях до російського керівництва. Побутує думка, що його попередники, Девід Камерон і Тереза ​​Мей, намагалися, попри все, не йти на загострення відносин із Москвою. Відображення цих настроїв – робота групи Conservative Friends of Russia, в яку входили деякі відомі консервативні парламентарії. Але ця група давно розпущена. Уряд Джонсона налаштований більш рішуче, про що свідчать нещодавно введений режим автономних (не погоджених з ЄС або іншими країнами) санкцій в дусі закону Магнітського. Досить жорстка позиція у Британії і щодо російсько-українського конфлікту, а також Сирії. Що стосується самого Джонсона, то він опублікував дуже красномовне визнання «Я був неправий у відношенні Росії», маючи на увазі свій намір перезавантажити відносини з Москвою. Свій візит туди наприкінці 2017 року, будучи міністром закордонних справ, він якраз і вважав кроком до реалізації цих намірів, але отруєння в Солсбері їх невдовзі поховало.

Место отравления Скрипалей в Солсбери
Місце отруєння Скрипалів у Солсбері

– У доповіді, зокрема, багато сказано про вплив російського бізнесу в Британії, його лобістські зусилля в британських верхах.

– Це тема давня. Відомо, наприклад, що, починаючи з 2010 року, Консервативна партія отримала близько 3,5 млн фунтів від донорів російського походження. Проблема для обвинувачів, однак, у тому, що ці бізнесмени – британські громадяни (негромадянам політичні пожертвування заборонено), і незрозуміло, чим вони відрізняються від інших багатих людей заморського походження, яких ніхто ні в чому не звинувачує. Більш того, деякі з них перебувають в опозиції до нинішнього російського режиму. Наприклад, Олександр Темерко, який називає себе особистим другом Бориса Джонсона, пожертвував торі загалом 1,3 млн фунтів. Свого часу Росія навіть вимагала його екстрадиції як одного з колишніх керівників ЮКОСа. Під час останньої передвиборної кампанії у відповідь на претензії лейбористів щодо правомочності його донорства він опублікував у газеті Telegraph статтю з назвою «Путін вкрав мій бізнес – тепер Корбін хоче зробити те ж саме». Темерко також стверджує, що є «рімейнером» – противником виходу Британії з ЄС.

Інші імена, які часто звучать у цьому контексті, – Євгеній Лебедєв і його батько Олександр. Так, в останньому номері тижневика New Statesman опубліковано матеріал відомого фахівця з Росії, співробітника газети Guardian і автора кількох книг Люка Гардінга, в якому, зокрема, сказано: «[Лебедєв] і його син Євгеній, нині єдиний власник газети Evening Standard, старанно шукали дружби і уваги Бориса Джонсона і євроскептичні крила Консервативної партії».

Тільки 26% британців ставляться до Росії хоч трохи позитивно, а 71% – негативно

Дійсно, молодший Лебедєв – дуже активна фігура у світських колах, на організованих ним вечірках і прийомах з’являються багато членів істеблішменту, буває і Борис Джонсон, з яким Євгеній, подейкують, у дружніх відносинах. Чи означає це, що через Лебедєва-молодшого Москва має канал впливу на Джонсона? Конспірологи, напевно, скажуть про це своє слово (та вже й говорять). Але характерно, що на чолі своєї Evening Standard цей власник поставив не кого-небудь, а колишнього міністра фінансів Джорджа Осборна, у якого з Джонсоном складні відносини: той своєю перемогою на референдумі зруйнував політичну кар’єру Осборна, що мітив у прем’єри. Більше того, Лебедєви володіють і Independent – більш антибрекзітовського видання, що від якого Джонсон і його партія отримують і в хвіст, і гриву, знайти важко. Словом, картина складна і не вкладається в єдину схему.

– Який у цілому стан британської громадської думки з «російського питання»?

– У ставленні до нинішнього російського режиму і його дій на міжнародній арені у Британії існує консенсус – і серед більшості населення, й серед основних політичних сил. Відповідно до опублікованого в лютому глобального опитування, тільки 26% британців ставляться до Росії скільки-небудь позитивно, а 71% – негативно. Відносини на міждержавному рівні після отруєнь Литвиненка і Скрипалів зараз на гранично низькому рівні, – говорить політичний аналітик, науковий співробітник університету Борнмут Валерій Аджиєв.

Перша реакція російської влади на британську доповідь виявилася передбачуваною. Перший заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ Володимир Джабаров заявив агентству ТАСС, що цей документ «абсолютно ворожий, наповнений голослівними звинуваченнями і не обіцяє нічого хорошого відносинам Москви і Лондона». Представник МЗС Росії Марія Захарова назвала доповідь «русофобією в фейковій огранці».

Джерело: Ярослав Шимов, для Радіо Свобода