Джерело: блог Ігоря Яковенка
Як Лукашенко і Путін організували кризу в Литві, Україну порівняли з Сомалі й визначили долю Афганістану, а Навальному придумали новий термін.
229 років тому, 12 серпня 1792 року, Катерина II затвердила вирок російському публіцистові й видавцеві Миколі Івановичу Новикову – 15 років в’язниці. Говорячи сучасною мовою, це був кінець системної ліберальної опозиції 18 століття. Новикова важко порівняти з кимось із наших сучасників. Він і свого часу був унікальним. У своєму журналі «Трутень» він полемізував зі «Всякою Всячиною», органом Катерини II. Своєю неймовірно бурхливою і плідною видавничою діяльністю він фактично вперше привчив Росію до читання, і за висловом Ключевського, завдяки йому «стало пробиватися те, з чим ще не було знайоме російське освічене суспільство: громадська думка». У 1787 році під час неврожаю і масового голоду, що став його наслідком, Новіков надавав філантропічну допомогу селянам і врятував від голодної смерті мужиків зі 100 селищ. Це викликало роздратування імператриці, яка була переконана, що «будь-яке благо може виходити тільки від престолу». Караючий указ Катерини був таким: «…Хоча Новіков і не відкрив сокровенних своїх задумів, але не визнані ним злочини настільки важливі, що ми повеліли замкнути його в Шліссельбурзькій фортеці».
Володимир Путін відрізняється від Катерини Другої не лише мікроскопічним масштабом особи, а й любов’ю до садистським збочень. Імператриця відчувала особисту неприязнь до Новикова і чесно дала йому ні за що 15 років. Так, щоб сидів до смерті. Путін, відчуваючи особисту неприязнь до Навального і чудово знаючи, що поки він в Кремлі, Навальний на свободу не вийде, не дає йому відразу ні довічний термін або ті ж 15 років, а додає по 3 роки, розтягуючи задоволення.
СК пред’явив Олексію Навальному нове звинувачення – у створенні організації, що зазіхає на особи і права громадян. Організація – це Фонд боротьби з корупцією. Запитання, на особи яких громадян ця організація робить замах і які саме права маються на увазі, є риторичним…
У Литві рукотворна, сконструйована з-за кордону криза. Присутні на мітингу протесту проти антипандемійних обмежень громадяни не розійшлися після його закінчення, заблокували депутатів парламенту всередині будівлі Сейму, кидали в поліцію каміння. Кілька депутатів не змогли дістатися до своїх машин, тому що цьому перешкоджав агресивний натовп. Інші депутати виявилися заблокованими у своїх автомобілях. Поліція мала забезпечити 75-метровий периметр навколо Сейму, але не змогла цього зробити, оскільки основні сили поліції були зайняті охороною мігрантів, яких прислав Лукашенко.
«Кривавий диктатор Науседа чіпляється за владу і не хоче йти!» – нестямно заголосила Скабеєва, починаючи свою чергову годину ненависті від 11.08.2021. «А самих народних обранців протестувальники називали гівном!» – із задоволенням смакуючи і перекочуючи це слово в роті раділа Скабеєва. Кадри, які при цьому показували, дійсно вражали. Ті учасники протесту, які потрапили в кадр, дійсно кричали на адресу депутатів Сейму: «Гівно поїхало», а також «Ганьба!» і «Свободу Литві!», причому всі ці крики були чомусь виключно російською мовою, причому тим варіантом російської, який філолог Гасан Гусейнов називає «убогим і клоачним». Та й зовні найбільш активні учасники протесту в кепках і майках-алкоголічках були надто вже схожими на російських гопників.
В Литві, як і у всій Європі, повно проросійської агентури, в тому числі й у медіа. Ось, наприклад, сайт rubaltic.ru. публікує чергову брехню про те, що Литва стала єдиною країною в світі, що офіційно відмовилася від російської вакцини з ідеологічних міркувань і саме це стало причиною зростання захворюваності. Головний редактор газети Respublika Вітас Томкус закликає уряд «поки не пізно, повернутися до діалогу з Білоруссю і припинити підтримувати мінських відщепенців, які називають себе опозицією».
Керівництво Литви чудово розуміє, що криза в країні не викликана внутрішніми причинами, а інспірована ззовні. «Це гібридна атака. Це не вираження громадянської позиції, а добре організована антидержавна діяльність, коли ми повинні відкликати сили наших правоохоронних відомств від інших об’єктів, це можна трактувати однозначно – як добре організований процес», – заявила 11 серпня очільниця МВС Агне Білотайте.
Очевидно, що міграційна криза на кордоні Білорусі з країнами Балтії має рукотворний характер. Жителі Іраку, Ірану та інших країн, звідки поповнюються потоки біженців, платять по 10-20 тисяч доларів за білоруські туристичні візи, щоб через Білорусь потрапити в Європу.
Для державних білоруських туроператорів це просто такий бізнес – відкриття візи в Білорусь із цих країн. Вони працюють у тісному контакті з місцевими операторами, які обіцяють, що за 3-4 дні біженці зможуть перетнути кордон Білорусі й тоді опиняться в Німеччині, Франції і т.ін. Цей міграційний виклик зроблено руками цілком конкретної людини на прізвище Лукашенко. До травня 2021 року незаконних перетинів білорусько-литовського кордону було в 7 разів більше, ніж за весь 2020 рік. Проти Литви ведеться гібридна війна на знищення з використанням міграційної зброї та інформаційних атак.
Гібридна війна триває і проти України, от тільки набір методів дещо відрізняється: окупація частини території, постійні обстріли, використання енергетичної зброї плюс інформаційні атаки.
Все та ж Скабеєва: «Україна зараз схожа на Афганістан. На нашому кордоні – держава-терорист, політичне Сомалі».
Справжню істерику в російських ЗМІ викликали слова українського віцепрем’єра Олексія Резнікова, який під час зустрічі в США з керівником американського фонду Jamestown Гленом Говардом заявив, що на території України потрібно розгорнути більше систем протиповітряної оборони (ППО), в тому числі американських.
У відповідь мешканці російського телевізора стали загрожувати Україні усілякими жахами, лякати негайною війною, а також тим, що американці Україну неодмінно «кинуть». Як головний аргумент – відхід американців з Афганістану, після чого контроль над цією країною захоплюють таліби. Паралель: «Україна – це Афганістан» ось уже кілька днів із такою постійністю живе в російському телевізорі, що мимоволі виникають сумніви, чи знають всі ці люди, де ці дві країни знаходяться, чи чули вони про ці країни що-небудь, окрім їхніх назв.
Режисер Карен Шахназаров (авторитетно): «Ви побачите, як американці підуть з Європи. А Зеленський не встигне втекти!» Американські сухопутні війська як з’явилися в Європі в 1943 році під час Італійської операції, так нікуди і не йдуть ось уже 78 років. Причини, з яких вони підуть ось просто зараз, відомі, мабуть тільки режисерові Шахназарову. З урахуванням паралелей з Афганістаном ще більш цікаво, від кого не встигне втекти президент Зеленський. Хто ті українські таліби, які прийдуть замість американців, що тікатимуть з України? Єдина версія – проросійськи налаштовані «шахтарі» й «трактористи» з терористичних анклавів «ДНР» і «ЛНР» у супроводі «відпускників» і «відставників» з Росії. Тобто насправді путінська обслуга, лякаючи українців приходом місцевих «талібів», прекрасно розуміє, на кого в Україні може спиратися путінський режим…
У світі йде безперервна війна між диктатурами проти демократій. Війна одностороння. На знищення. На передньому краї цієї війни сьогодні – Литва і Україна. Диктатури використовують всі випробувані засоби і весь час винаходять нові. Демократії практично не відповідають, або відповідають рутинно і мляво: беззубими санкціями і черговими заявами. В історичній перспективі поразка диктатур неминуча. Але при такій пасивності демократій, ідучи в небуття, диктатори можуть дуже сильно зіпсувати людям життя.
Джерело: блог Ігоря Яковенка
