Ігор Яковенко: Як Росія житиме за Байдена

Джерело: блог Ігоря Яковенка

– Ось все у вас як на параді – серветку – туди, краватку – сюди, все «вибачте», та «будь ласка-мерсі», а так, щоб по-справжньому, – цього немає. Мучите самі себе, як за царського режиму …

Обговорення американських виборів в російському телевізорі виглядає як розмірковування Поліграфа Поліграфовича про абсурдні з його точки зору правила споживання їжі. Бо ж і правда, навіщо здалися ті носові хусточки, коли є скатертина і рукава. Навіщо всі ці багатомісячні муки, коли можна просто прибити все живе у ЗМІ, політиці і громадянському суспільстві, перетворити парламент на машинку для штампування репресивних законів, суди – на конвеєр обвинувальних вироків, а потім проголосувати на пеньках і спеціальна людина, у якої завчасно ампутували совість і сором, оголосить заздалегідь всім відому «волю народу».

У програмі «Вечер» від 3.11.2020 весело сміялися над американськими виборами.

«Найбрудніша кампанія!».

 «Свободи слова немає жодної!».

 «Суцільний адміністративний ресурс!».

Ну, і завершальний вердикт Соловйова: «А ось у нас найбільш чесні, прозорі і справедливі вибори!». Що цікаво, ніхто в студії не розреготався, навіть не посміхнувся.

На підтвердження своїх слів Соловйов пред’явив своїй аудиторії виступ давнього друга і найближчого помічника Трампа, Рудольфа Джуліані, який на каналі Маргарити Симоньян Russia Today ділився своїми образами.

«ЗМІ у нас практично стали для Демократичної партії тим, чим була газета «Правда» для соціалістичної партії в Росії», – пожалівся аудиторії RT Джуліані, продемонструвавши глибоке знання радянських реалій. І тут таки продовжив: «Техгіганти і великі ЗМІ є тими, ким називає їх президент, – ворогами народу».

Почувши милі його серцю слова «вороги народу», Соловйов стрепенувся як бойовий кінь при звуках труби, і посмішка щастя осяяла його обличчя. «Наші люди, ці Трамп із Джуліані! Коли очолю СМЕРШ, візьму їх до себе»- напевно подумки вирішив Соловйов і тут таки поділився несподіваною ідеєю. «Але ж у США цілком можливий феномен Тихановської!». «Експерти» в студії одразу ж пожвавилися і почали розвивати тему. «Нам слід не визнавати нового президента США!» – закричав один. «І Туреччина може не визнати!» – гаряче підтримав інший.

Розуміння того, що Трамп майже напевно ці вибори програє, поступово проникало в голови трампістів-путіністів, що мешкають в російському телевізорі. Усі розуміли, що Трамп буде битися до останнього. Що попереду велика сутичка юристів, в якій очікується захоплюючий поєдинок Джуліані з колишнім генеральним прокурором Еріком Холдером, який підтримує Байдена. Але те, що в США, на відміну від Росії, діє закон, поділ влади і потужні демократичні інститути, в глибині душі розуміють всі путінські холуї. І тому, бачачи, що Трампу, швидше за все, доведеться врешті-решт поступитися кріслом в Білому домі, змінюють на ходу риторику.

І той самий Соловйов свою ранкову програму «Соловйов LIVE» називає «У Трампа вкрали перемогу?» і розмірковує, як Росія буде погано жити за Байдена. «Підуть ще більші гроші на всіляких навальних і яшинів, на всілякі НКО та інших ворогів народу. Загостриться ситуація на Донбасі, можлива спроба України вирішити питання у військовий спосіб… ».

Але, пам’ятаючи про те, що смуток – гріх, Соловйов взявся надихати свою аудиторію. «Ми знаходимося у ворожому оточенні, на нас тиснуть з усіх боків. Але Росія під тиском завжди перетворюється на алмаз, а далі, – грані, грані, грані – і ось – діамант! ». Соловйову так сподобалася ця вуглецева аналогія, що він ще довго її обсмоктував, розповідаючи, як Росія без тиску стає графітом, а ось під тиском перетворюється на алмаз, а потім на діамант …

Те, у що Росія перетворилася при Путіні, назвати алмазом можуть тільки Соловйов і його «експерти». У що Росія перетвориться при Байдені, прогнозувати складно. Точніше, легко передбачити, що в тому випадку, якщо Байден виконає хоча б частково свої передвиборні обіцянки, то путінська Росія перетвориться на купу брудних пластівців сажі. Це якщо користуватися вуглецевою аналогією Соловйова. А в дійсності на щось більш неприємне, що  погано тхне. Проблема в тому, що ймовірність реалізації Байденом своїх зовнішньополітичних обіцянок в разі його переїзду в Білий дім близька до нуля. У всякому разі, в повному обсязі.

Перемога Байдена, якщо вона трапиться, призведе до радикальних змін в риториці. З вуст лідера найвпливовішої країни світу не будуть лунати вихваляння на адресу Путіна. Росію, в якій відбувається все більша фашизація режиму, не будуть запрошувати як восьмого учасника в клуб провідних демократій світу G7. Лідер США не визнаватиме Крим російським. Америка проявить солідарність з Європою і разом з нею утворить єдиний фронт проти авторитарних режимів.

Усе це безсумнівно матиме позитивний вплив на настрої політиків, експертів і на громадську думку в країнах Європи і пострадянського простору. І це саме по собі важливо. Оскільки, як свідчить теорема Томаса, «якщо люди вважають ситуації реальними, вони виявляються реальними за наслідками».

Що стосується не вербального, а реального тиску на Росію і реальної допомоги тим, хто бореться з путінським режимом як всередині Росії, так і поза її межами, то тут надій набагато менше. Байден легко може перетворити путінську Росію на брудні пластівці сажі, почавши послідовний рух в сторону повного нафтогазового ембарго з боку Заходу. Не кажучи вже про відключення Росії від SWIFT. Зрозуміло, що нічого цього не станеться. Те ж і з допомогою Україні, білоруській та російській опозиції. І те, й інше, і третє, в разі приходу Байдена в Білий дім буде збільшене, але США не стануть звільняти від путінської окупації Крим і Донбас, так само як не будуть скидати Лукашенка, а тим більше Путіна. Народам України, Білорусі та Росії це доведеться робити самим, незалежно від того, хто стане господарем головного офісу у Вашингтоні. Те, що за правління Байдена політичний клімат на планеті стане для цього трохи більш сприятливим – це факт, який не повинен вселяти безпідставних надій.

Джерело: блог Ігоря Яковенка