Іприт, зґвалтування та додаткове розміщення військових. Як Росія лякає
присутністю сил

Розташовані в Європі на «східному фланзі» війська НАТО описуються російською пропагандою як агресор, загарбник і ворог місцевого населення. Метою таких дій є формування відрази до союзників, підрив довіри, а, на додаток, як наслідок, зниження обороноздатності. Подібні ситуації трапляються не лише в країнах Балтії, де є велика російськомовна меншина, але також й у Польщі.   

Прикладом може бути остання ситуація, коли після поширення коронавірусу в багатьох країнах НАТО автори дезінформації використовували наявну ситуацію в чергових інформаційних атаках. Sputnik  Литва, один з російських пропагандистських каналів, описав потенційну епідеміологічну загрозу, яку створюють солдати НАТО у всіх трьох країнах – Литві, Латвії та Естонії. Однак це лише елемент ширшого наративу. Як ми читаємо у звіті Warsaw Institute:

«Одним з найвідоміших випадків була справа зґвалтування німецькими солдатами громадянок Литви. Справа, яка насправді виявилася брехнею. Мета таких інформаційних вкидів – викликати спротив місцевого населення щодо присутності сил НАТО в регіоні. Водночас союзницькіami військові контингенти зображуються в російському пропагандистському наративі як неефективні, а навіть такі, що загрожують самому функціонуванню держави. У рамках дезінформаційних акцій, скерованих проти військовослужбовців НАТО, Росія не тільки використовує залежні медіаканали, але також хакерські атаки, намагаючись приписувати свої пропагандистські тези поважним регіональним та національним ЗМІ. Саме в результаті однієї з таких хакерських атак на балтійське інформаційне агентство BNS була опублікована інформація про отруєння солдатів НАТО в Латвії іпритом («гірчичним газом» – бойовим газом з часів Першої світової війни). Такі гібридні операції показують, що Росія також здатна активно маніпулювати суспільством».  

Також і у Польщі ми мали справу з рядом подібних маніпуляцій. ЗМІ із задоволенням повторювали дезінформацію про нібито «екстериторіальність військ» та загрозу для місцевого населення з боку союзних збройних сил. Вони переплітаються з створюваним наративом, який вказує на те, що чергові військові маневри в Польщі – це підготовка до війни з Росією.   

Як доводить Департамент комунікаційної стратегії в Оперативному центрі Міністерства національної оборони Польщі (MON) – у 2018 та 2019 роках ми спостерігали принаймні два випадки використання цього сценарію для поширення дезінформації. Це стосувалося:

1. Фіктивного «вбивства» польського солдата громадянином США під час суперечки. 

2. Вигаданих навчань, в ході яких військова жандармерія та війська, дислоковані в Польщі, мали евакуювати мешканців.  

Повідомлення щодо розшукуваного за вбивство солдата, було підготовлено докладно. Зріст, колір очей, опис фігури, адреси можливого  місцеперебування. 

Військові запевняють, що обидві атаки були підготовлені настільки невдало, що вже на перший погляд було очевидно, що це була неправдива інформація. При цьому спеціалісти з польського MON вказують на: заголовок (так званий клікбейт), відсутність вказівки на автора тексту, непрофесійний стиль, стилістичні помилки та сам зміст, який цитуємо нижче:

«Військова жандармерія спільно з командуванням контингенту військ США в Польщі вирішила переказати певну суму нагород цивільним особам, які мають дозвіл на вогнепальну зброю (включаючи зброю мисливську), за допомогу у пошуку злочинця – втікача.    

Суми нагород складають: 

• Участь у пошуковій акції зі зброєю – 300 злотих (плюс 100 злотих за участь мисливського собаки),     

•  Затримання злочинця – 5000 доларів».  

Важливим, однак, є те, що цей фейк з’явився на порталах, що належать органам місцевого самоврядування та місцевим ЗМІ. Більшість із них швидко видалили неправдиву інформацію. Однак це вказує, що частина критично чутливих місць (як портали місцевого самоврядування) можуть стати об’єктами атак.    

Друга дезінформаційна атака стосувалася «необхідності примусового розміщення американських військових у будинках громадян». Тут ми також маємо справу з навмисними діями, розрахованими на викликання емоцій, формування ворожості до солдатів союзних сил, гніву. Але і тут на перший погляд було видно, що повідомлення написала людина, яка не використовує польську мову на професійному рівні. Як зазначають у польському Міністерстві оборони: «Радіус дії публікацій вищезгаданих повідомлень та різноманітність вебсайтів, на яких вони з’явилися (місцеві портали, офіційні вебсайти муніципалітетів, загальнодержавні інформаційні сервіси) вказують на автоматизований спосіб публікації змісту».    

В обох випадках найважливішим висновком є ​​те, що необхідно не тільки постійно контролювати безпеку таких структур, але й, можливо, запровадити загальні «правила безпеки», щоб подібні ситуації більш не виникали.   

Таким чином, Департамент комунікаційної стратегії Оперативного центру Міністерства національної оборони підсумовує:

Для проведення дезінформаційних кампаній використовувались вразливі місця застарілих компонентів вебпрограми. Здійснити таку атаку дуже просто, оскільки в Інтернеті ви можете знайти готові інструменти для атаки на вебдодатки. Команда CERT Polska (Computer Emergency Response Team у Польщі діє в стуктурі Національного науково-дослідного інституту NASK) рекомендує регулярно оновлювати використовувані системи управління вмістом (WordPress, Drupal, Joomla), плагіни для них та сервери, що підтримують додатки. Також слід позбутися непотрібних компонентів, які можуть бути використані для компромітації сторінки.  

Джерела:
Warsaw Institute

Прес-служба МЗС Польщі: „Działania Ministerstwa Spraw Zagranicznych RP w obszarze przeciwdziałania obcej dezinformacji. Biuro Rzecznika Prasowego MSZ” [w]  («Діяльність Міністерства закордонних справ Республіки Польща у галузі протидії зовнішній дезінформації. Офіс прес-секретаря МЗС») „Zjawisko dezinformacji w dobie rewolucji cyfrowej. Państwo. Społeczeństwo. Polityka. Biznes”, NASK Państwowy Instytut Badawczy, Warszawa, 2019  («Феномен дезінформації в епоху цифрової революції. Держава. Суспільство. Політика. Бізнес», Національний науково-дослідний інститут NASK, Варшава, 2019)