31 березня в Mohyla School of Journalism відбулася експертна дискусія в межах міжнародного проєкту JEMILE, яка об’єднала дослідників, викладачів, журналістів і медіаекспертів довкола одного з ключових питань сучасності: що сьогодні означає медіаграмотність — і як на ці виклики має реагувати журналістська освіта в Україні та Європі.
Учасники наголосили, що медіаграмотність дедалі більше виходить за межі суто освітньої компетенції та стає важливою складовою суспільної стійкості, інформаційної безпеки й демократичної стабільності. У центрі обговорення було нове розуміння медіаграмотності як комплексу взаємопов’язаних навичок — когнітивних, емоційних, поведінкових і комунікаційних.
Особливу увагу учасники приділили тому, як змінюється сама логіка медіаграмотності:
— від «знати» до «діяти»;
— від «розпізнавати» до «протидіяти»;
— від «аналізувати» до «впливати на поведінку та прийняття рішень».
Під час дискусії також йшлося про те, що сучасна медіаграмотність нерозривно пов’язана з цифровою стійкістю та здатністю орієнтуватися в інформаційних і кіберзагрозах. Учасники наголошували: сьогодні важливо не лише вміти аналізувати контент, а й безпечно діяти в цифровому середовищі, захищати дані та протистояти маніпуляціям.
Окреме місце в обговоренні посів український досвід. В умовах війни та постійного інформаційного тиску в Україні сформувалася потужна екосистема практик — від фактчекінгових ініціатив до освітніх проєктів і програм медіаграмотності. Водночас експерти наголосили на необхідності подальшої систематизації цього досвіду та його інтеграції в освітні й інституційні політики.
Учасники також підкреслили важливість діалогу з європейськими партнерами. Якщо європейські підходи ґрунтуються передусім на системності та довгострокових стратегіях, то українська модель демонструє високу адаптивність і здатність швидко реагувати в кризових умовах.
Окрему увагу було приділено кризі довіри до медіа, а також необхідності враховувати різні аудиторії — молодь, старші покоління, журналістів, учителів, локальні громади. Учасники наголосили, що універсальні підходи більше не працюють, а сучасна журналістська освіта має готувати журналістів не лише як передавачів інформації, а і як фасилітаторів суспільного діалогу та відповідальних учасників формування інформаційного середовища.
Програма заходу
Вступне слово:
Руслан Дениченко, Mohyla School of Journalism, NaUKMA, StopFake
- Презентація проєкту JEMILE:
Вікторія Романюк, Director, Mohyla School of Journalism, NaUKMA - Медіаграмотність в Україні: моделі, інструменти та актуальні виклики
Діана Дуцик — директорка Українського інституту медіа та комунікацій, викладачка Могилянської школи журналістики НаУКМА
Тема: Медіаграмотність як інструмент протидії FIMI в умовах війни
Тетяна Іванова — професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету, медіаекспертка
Тема: МІГ без кордонів: український досвід у європейському контексті
Олена Тараненко менеджерка з розбудови потенціалу проєкту “Вивчай та розрізняй” IREX
Тема: Медіаосвітній вимір: методика і виклики сталості
- Експертна дискусія: Український досвід медіаграмотності та журналістської освіти в глобальному контексті
Питання для обговорення:
- Як український досвід протидії дезінформації та розвитку медіаграмотності може доповнити або переосмислити європейські підходи?
- Які обмеження має український досвід медіаграмотності і що може не працювати?
- Які конкретні практики, інструменти та освітні моделі, розроблені в Україні, можуть бути адаптовані та масштабовані в міжнародному контексті?
Учасники дискусії:
- Сергій Квіт — Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія»
- Ганна Красноступ — директорка департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України
- Олена Демченко — керівниця проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні»
- Тетяна Іванова — професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету, медіаекспертка
- Діана Дуцик — директорка Українського інституту медіа та комунікацій, викладачка Могилянської школи журналістики
- Наталія Лігачова — шеф-редакторка «Детектор медіа»
- Наталія Петрова — експертка з медіаправа, викладачка Могилянської школи журналістики
- Альона Романюк — медіаекспертка, головна редакторка фактчекінгового проєкту «НотаЄнота»
- Дарія Орлова — доцентка Могилянської школи журналістики НаУКМА, членкиня Виконавчої ради ECREA
- Олександра Ярошенко — редакторка української версії European Journalism Observatory (EJO), аспірантка НаУКМА, менеджерка з комунікацій робочої групи ECREA в Україні, програма «Медіа та комунікації» Могилянської школи журналістики
- Олена Тараненко — менеджерка з розбудови потенціалу проєкту “Вивчай та розрізняй” IREX
- Вікторія Шевченко — професорка, докторка наук із соціальних комунікацій, завідувачка кафедри онлайн-медіа Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- Ольга Юркова — докторка філософії із соціальних комунікацій Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського», медіаекспертка StopFake
- Олена Чуранова — фактчекерка проєкту StopFake
