Джерело: EU vs Disinfo
Коли світові лідери зібралися в Польщі, аби ознаменувати 80 років від початку Другої світової війни, російські чиновники були обурені тим, що їх не запросили.
Причина, з якої російські представники не були запрошені, не змінюється з 2014 року. Як ясно дали зрозуміти поляки, це пов’язано зі звичкою Кремля приїжджати в різні країни без запрошення. Звичайно ж, замість того, щоб критично обдумати агресивну позицію Росії стосовно сусідів і поміркувати про те, чому це може перешкоджати запрошенням на урочисті заходи, кремлівські чиновники передбачувано спрямували свій гнів проти Польщі. В рамках тактики, що нагадує скоординовану і безсоромну спробу історичного ревізіонізму, Польща була звинувачена прокремлівськими ЗМІ і політиками в тому, що саме вона спровокувала Німеччину на напад в 1939 році і стала головним призвідником Другої світової війни. Незважаючи на резонансну спробу представити Росію як мирну державу, що відігравала неагресивну роль у Другій світовій війні, історичним фактом є те, що підписання пакту Молотова-Ріббентропа безпосередньо спричинило військову агресію Німеччини і СРСР проти Польщі у вересні 1939 року, що в кінцевому підсумку призвело до її повної окупації Німеччиною та СРСР.
Потім з’явився прокремлівський дезінформаційний матеріал, який привніс додатковий рівень в наратив щодо Другої світової війни. У цьому матеріалі стверджувалося, наприклад, що війна була замовлена США з метою розгрому Великобританії, що Гітлер був англофілом, і що Лондон таємно підтримував посилення німецької армії. У тому ж матеріалі йшлося про те, що, хоча Польща і була приречена стати об’єктом переговорів між Берліном і Лондоном, дії Лондона були вельми суперечливими, оскільки він також підтримував Польщу. В результаті США використовували цю геополітичну ситуацію, щоб спровокувати зіткнення між європейськими державами.
Продовжуючи тему історичного ревізіонізму, російські можновладці продовжили біснуватися в соціальних мережах:
Ці твіти, які наводять на роздуми, отримали неабияку частку уваги. З 97 коментарів у відповідь на твіт про «недемократичні країни Балтії» 92 коментатора виступили проти цього твердження з іронією або прямим запереченням. Наступний російський твіт був ще більш непопулярним. Він зібрав 183 коментаря, з яких 180 були негативними, іронічними або вульгарними. При цьому згадані коментарі також зібрали вражаючу кількість реакцій – 797 і 1711 відповідно.
З огляду на те, що цього року МЗС Росії отримував в середньому по 9 коментарів у відповідь на твіт, зазначене нахабне звинувачення щодо країн Балтії виділяється на загальному тлі силою зворотної реакції. Те ж саме стосується і 21 твіта МЗС Росії (@MFA_Russia) на тему Другої світової війни – вони зібрали в середньому по 51 коментарю, що набагато перевищує середній показник.
Якщо говорити про реакції на коментарі, то міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевічс домігся значних результатів. Його коментарі отримали в 7 разів більше ретвітів (275 проти 40) і в 10 разів більше лайків (652 проти 63) у порівнянні з твітами МЗС Росії. Твіти Едгара Рінкевічса ( Rinkevics ) і відділу стратегічних комунікацій МЗС Литви ( LT MFA Stratcom ) разом зібрали в 4 рази більше ретвітів і в 6 разів більше лайків, ніж публікації МЗС Росії (@MFA_Russia). Іншими словами, переважну підтримку отримали коментарі, спрямовані на те, щоб розставити всі крапки над «і».
Судячи з усього, найбільш ґрунтовну і повну відповідь на заяви МЗС Росії було опубліковано на сайті Polygraph. Цей матеріал охоплює велику кількість коментарів і безліч звітів. Наприклад, у звіті « Свобода у світі » за 2019 рік країни Балтії отримали відмінну оцінку – від 87 до 94 балів зі 100. Росія отримала 20 балів зі 100.
В опублікованому Фондом Бертельсмана рейтингу «Індекс трансформації», який оцінює успіхи і невдачі на шляху до демократизації 129 країн, усі країни Балтії отримали місця в першій десятці. Росія ж перебуває дуже далеко від лідируючих позицій, лише на 70-му місці.
У світовому Індексі свободи преси за 2019 рік країни Балтії показали кращі результати, ніж Франція та Великобританія, які посіли 32-е і 33-е місця. Росія опинилася на 149-му місці зі 180.
Нарешті, що не менш важливо, згідно з Індексом сприйняття корупції 2018 року Латвія була 41-ю, Литва 38-ю, а Естонія – 18-ю зі 180 країн. І ви вже, напевно, здогадалися, що Росія знову посіла не вельми високе 138-е місце.
Заздрість щодо Білорусі
Але жоден з цих фактів не турбує прокремлівських дезінформаторів. З абсолютно незворушним виглядом вони стверджують, що загниваючі Латвія і Литва заздрять тісним взаєминам між Білоруссю і Росією. Насправді, тільки 5% литовців і 3% латишів не підтримують ЄС , в той час як ВВП країн Балтії на душу населення є більшим, ніж показник в Росії.
Оскільки прокремлівська кампанія з дезінформації відчуває потребу у різних медіа-джерелах, мовах і точках зору, знову була піднята стара добра тема європейських цінностей. Ми бачили заяви про те, що Росія є більш європейською, ніж Франція, що Москва захищає європейські традиції, і що мультикультуралізм є атакою на європейську спадщину. Цей посил приправлений твердженням про те, що традиціоналісти і євроскептики з надією дивляться на Росію і вважають Володимира Путіна своїм Месією. Кхм …
У зв’язку з цим видається доречним закінчити протестами в Москві, які, згідно з прокремлівськими ЗМІ, відбуваються тільки тому, що після «жовтих жилетів» і Гонконгу вони увійшли в моду : «Коли люди дійсно хочуть протестувати, вони роблять це як футбольні фанати в 2002 році – із застосуванням насильства. Або як в 1991 році. А ось радянські люди, наприклад, протестували мовчки».
І це останнє порівняння доводить, що, хоча все й змінилося, насправді не змінилося нічого. Все, чого хочуть протестувальники, – це покласти край зловживанням владою і провести вільні і справедливі вибори.
Джерело: EU vs Disinfo
