Агресія РФ проти України останні місяці вилилася у неабияке дипломатичне загострення та загрозу європейській безпеці. Стягування російських військ до українських кордонів впродовж останніх місяців, Кремль використовує як привід для регіонального шантажу та тиск на інші країни. Тримаючи в заручниках український Крим та Донбас, кремлівський лідер Володимир Путін зажадав ще й відходу сил НАТО з країн-членів Альянсу Румунії та Болгарії. Але «червоні лінії», які артикулює російська дипломатія, знаходять своє відображення і в підготовчих пропагандистських кампаніях, які Кремль здійснює на полі своїх опонентів. Що пише агітпроп в підтримку путінських ультиматумів у сусідній Румунії – в огляді StopFake.
Гра в недовіру
Загравання із громадською думкою в інших країнах здебільшого відбувається через підрив суто людських почуттів та формування зневіри у демократичні цінності. У Кремлі давно привчилися використовувати європейський світогляд проти самого ж Заходу, але й тут агітпроп має різні підходи й технології. Російська пропаганда стає дедалі адаптованішою до зміни громадських настроїв та спектру думок, які своєю чергою, дають можливість агітпропу збагатити свою брехню новими ідеями. Саме на місцеві розломи громадської думки орієнтується агітпроп за кордоном, зокрема і в Румунії.
Підрив довіри до ЄС та НАТО є однією з основних тактик російської пропаганди у Східній Європі. Для Румунії питання надійності європейських та північноатлантичних партнерів залишається чутливим питанням, оскільки ставши членом ЄС у 2007 році, а членом НАТО у 2004 році країна продовжує здійснювати реформи всередині країни задля глибшої інтеграції в транскордонні мережі та економічні зони, що нерідко стає предметом внутрішньополітичних дискусій. Разом з тим, такі дискусії стають не лише основою політичного консенсусу з того чи іншого питання, але й джерелом, на яке спираються зовнішні інформаційні маніпуляції.
У своєму недавньому інтерв’ю російському виданню «Московский комсомолец» директор російської ЗСР Сергій Наришкін зазначив цікавий момент. «Західний світ, на жаль, не зрозумівши до кінця, наскільки небезпечною для існування людства є загроза зростання недовіри між державами, руйнування основ загальної колективної безпеки країн».
Але ні Наришкіну, ні іншим господарям Кремля якраз таки «не жаль», бо саме руйнуванням довіри агітпроп і займається і в Україні, і в Румунії, і в інших країнах. Цікаво, що саме ці слова директора російської розвідки тиражувалися на проросійських онлайн-майданчиках і у Румунії.
Хто «окупував» Румунію?
Нарощування російської військової присутності на українських кордонах супроводжувалося сумнозвісними путінськими ультиматумами й одна з умов, про яку заговорив Кремль, стосувалася відходу військ НАТО зі Східної Європи. Тоді, глава російської дипломатії Сергій Лавров закликав НАТО вивести війська з Румунії та Болгарії.
Для підсилення цього дипломатичного напору агітпроп продовжує кампанію з дискредитації НАТО, підриву довіри до ЄС. Це відбувається на тлі відбілювання образу Путіна шляхом переконання румунської аудиторії в його чеснотах, і подання України як негативного прикладу тієї самої «натівської окупації», якою лякає румунів агітпроп.
У заголовку цього матеріалу йдеться про те, що Румунію вже окупували солдати НАТО й американці, а наступними приїдуть французи. І всі ці «негаразди» – через війну в Україні.
Таким чином, кампанія з дискредитації НАТО стала основною інформаційною конструкцією російської пропаганди, направленої на румуномовну аудиторію. При цьому, просування сюжету здійснюється за допомогою добре відомих інструментів.
Наприклад, закид про «зовнішнє управління», добре відпрацьований на Україні, вже цілком може претендувати на повноцінну технологію, бо у Румунії цей інформаційний трафарет так само використовується аби переконати громадську думку у тому, що країна не має своєї зовнішньої політики й Бухарест не приймає жодних самостійних рішень. Тобто, гра росіян у «недовіру» на румунському полі починається з традиційної зневіри щодо суверенності своєї країни й у свій вибір.
Наприклад, ось в цьому матеріалі «експерт», цитований рупором Кремля Sputnik, стверджує, що Румунія “не має зовнішньої політики”.
Бо по-перше, як переконує агітпроп, насправді Румунія вже давно є «окупованою військами НАТО». І тут пропагандисти пропонують ще раз подивитися на події в в Україні, де мовляв, всім заправляють натівські військові і це призвело до війни. Хочете як в Україні? – залякує агітпроп.
«Те, що відбувається навколо України, – це демонстрація сили НАТО під керівництвом США, точніше, перевірка розстановки сил всередині самого альянсу… Сполучені Штати разом з іншими країнами альянсу фактично окупували Україну своєю зброєю, військовими інструкторами та іншими військовими засобами», – пише агітпроп.
Цей матеріал – вже з заголовком про американську окупацію України.
Таку риторику охоче просуває посол Російської Федерації у Румунії Валерій Кузьмін. Нещодавно російський дипломат заявив, що база Девеселу, де розміщується комплекс ПРО та військові США, становить загрозу для РФ.
Також Посол Кузьмін наголошує, що збільшення чисельності іноземних військ в Румунії призведе до більшої напруги. На цьому «окупація НАТО», за версією агітпропу, не завершується. Розміщення військових із Франції, в рамках загострення безпекової ситуації в регіоні, також виставляється не що інше, як окупація.
Також агітпроп стверджує, що Захід насправді використовує кризу в Україні у своїх інтересах. Наприклад, прокремлівські сайти пишуть, що це не Росія створила кризу в Європі, а все навпаки – Захід розігрує українське питання, щоб тиснути на Росії.
«Українська карта активно використовується для блокування як російсько-європейських відносин в цілому, так і відносин Росії з окремими європейськими країнами. Англосаксонці зовсім не вирішують українську кризу і вірять у те, що зможуть її довго експлуатувати в політиці стримування Росії», – пише видання Sputnik.
Тут Sputnik додає ще свої традиційн тези про «один народ» та «громадянську війну» в Україні, на яку США штовхає «братські народи».
Така тактика зміщення фокусу уваги з Росії на те, що робить чи не робить Захід, також має відіграти свою роль у підбурюванні недовіри серед країн західного табору.
Сайт În prima linie (“На передовій”) на своїй головній сторінці принагідно цитує Путіна: «Деколи, коли доводиш свою правоту, залишаєшся наодинці».
Сама ж Росія зображає себе у власній пропагандистській матриці як жертву, проти якої весь світ плете інтриги: це і матеріали про те, як Росію демонізують, і про те, що агресія проти України – взагалі продукт уяви (ну звісно, коли головні окупанти – це ж НАТО!) і в цьому контексті Sputnik пише, що Заходу ще й доведеться вибачатися перед Росією.
Культ Путіна
Але російська пропаганда в Румунії не вичерпується інформаційними кампаніями в медіа. Ще одним надійним рупором агітпропу вже не вперше показує себе Архієпископ Феодосій із Констанци. Нещодавно священнослужитель в інтерв’ю «Радіо Добруджа» заявив, що президент Росії є «найбільш відданим Святій Горі Афон і Єрусалиму, а румуни вбачають у ньому «лиходія, яким він не є»: «Він не «темний», як це представляють в ЗМІ», – сказав Феодосій.
У Румунській православній церкві одразу ж відхрестилися від слів Феодосія, а російському послу місцевий МЗС вказав на неприпустимість маніпулювання громадською думкою у Румунії. Але крок за кроком Росія намагається формувати альтернативне інформаційне бачення, яке навіть при адекватній відсічі з боку влади торує собі шлях, підміняючи факти брехнею.
Автор Маріанна Присяжнюк
