Майже місяць тому ми писали  про те, що новий уряд Малайзії скасував дію широко критикованого по всій країні закону «anty fake news». Але як виявилось – справа не буде такою простою. Опозиція власне… заблокувала ухилення дії закону.

Правові положення про боротьбу з фальшивими відомостями запровадив у квітні минулого року уряд колишнього прем’єр-міністра Наджиба Тун Разака. «Розсіювачам фейків» загрожували драконівські покарання – до 6 років ув’язнення, та/або штраф у розмірі 500 000 рингітів (близько 123 тисяч доларів).

Нові правові приписи були широко критиковані. Існували побоювання, що вони будуть використані з метою придушення свободи слова і стануть «кляпом» для опозиції, а також для засобів масової інформації, які не сприяють владі.

Справа була неоднозначною і суперечливою не тільки тому, що у законі фейкові інформації визначено як «повідомлення, інформація, дані таі звіти які є повністю або частково фальшиві», але також і тому, що оскарженню за розповсюдження підлягає «особа, яка будь-яким чином свідомо створює, пропонує, публікує, друкує, розповсюджує неправдиві новини чи публікації, які містять фальшиві інформації». Як бачимо, це досить широке/об’ємне визначення і ставить майже на одному рівні творця фейку та особу, яка, наприклад, опублікувала посилання до посту в соцмережі чи перепостила його.

Закон викликав побоювання також на міжнародному рівні. А все тому, що у законі передбачається, що іноземці можуть переслідуватися, якщо фальшиві повідомлення «стосуються Малайзії або громадянина Малайзії». А що це, властиво кажучи, конкретно означає? Поки що хіба не було такого випадку, однак згідно з останнім рішенням парламенту – закон зобов’язує і надалі.

Справа «антифейкового законодавства» повернулася після виборів – пригадуємо, що в їх результаті Наджіб Разак та його партія стратили владу у Малайзії. У серпні здавалося, що й закон відійде до історії. Але виявляється – боротьба ще триватиме.

Малайзійські ЗМІ окреслюють ситуацію як «перший поважний виклик для нового уряду прем’єр-міністра Махатхіра Мохамада». А все тому, що у Сенаті (тобто вищій палаті парламенту Малайзії) надалі переважає опозиція на чолі з переможеною коаліцією Національний фронт (Barisan Nasional – BN). А це призводить до того, що опозиція може блокувати так введення незручних для них правових норм, як і ухилення вже чинних.

Правлячі політики стверджують, що проблемні правові норми не є необхідні, оскільки нині чинний закон про комунікацію і мультимедіа з 1998 року є вповні достатнім.

Варто пам’ятати про те, що також і у Польщі розглядалася можливість введення подібних правових норм. Ще у грудні 2017 року на цьому наголошувала тодішній міністр інформатизації Анна Стрежинська: «У цифровій реальності, яка починає огортати увесь наш світ може бути набагато більше маніпуляцій. Це може бути маніпулювання визначеннями, переказом, енциклопедичними інформаціями. Це зрештою може бути організована атака, яка викличе деформацію масового переказу і масового суспільного сприйняття». А сьогодні немає ані Анни Стрежинської (в уряді), ані законопроекту (взагалі).

Власна інформація/CNN Worłd