Російські Telegram-канали спотворили зміст французького законопроєкту і професійної дискусії довкола нього. Міру про психіатричне обстеження обмеженого кола осіб, пов’язаних із терористичними ризиками та можливими психічними розладами, пропагандисти подали як уже впроваджену «каральну психіатрію» проти інакодумців.
У російських Telegram-каналах поширюється твердження про те, що у Франції нібито готуються використовувати психіатрію для переслідування людей із «радикальними поглядами». У таких публікаціях йдеться, що французька влада нібито зможе відправляти людей до психіатричних установ за незгоду із політикою Євросоюзу, критику міграції, засудження дій Ізраїлю чи інші «несхвалені» нею політичні позиції. Автори називають це «каральною психіатрією» і подають ініціативу як черговий доказ того, що в Європі нібито запроваджують репресії проти інакодумців.
Насправді така інтерпретація брутально спотворює як зміст французької законодавчої ініціативи, так і зміст публікації на сайті профільного видання Santé Mentale. У Франції обговорюється законодавча пропозиція – Proposition de loi visant a renforcer la sécurité, la retention administrative et la prevention des risques d’attentat №2180, зареєстрована в Національній асамблеї 2 грудня 2025 року. Вже з назви документа випливає, що він стосується посилення безпеки, адміністративного утримання та запобігання ризикам терактів, а не регулювання політичних поглядів громадян. Документ направлений до парламентської комісії, тобто йдеться про стадію розгляду законопроєкту, а не про норму, що набула чинності.
Приводом для законопроєкту автори називають кілька резонансних злочинів і терористичних атак у Франції, зокрема напад у Мюлузі 22 лютого 2025 року. У пояснювальній записці йдеться про необхідність реагування на випадки, коли люди одночасно демонструють ознаки радикалізації та психічних розладів. Саме такі випадки автори ініціативи називають складними «гібридними» профілями. Однак це не означає, що будь-яка людина з опозиційними поглядами, критикою уряду чи незгодою з політикою ЄС може бути направлена до психіатричної установи.
Ключова норма, яку спотворили російські канали, міститься у статті 1 законопроєкту. Вона пропонує створити механізм обов’язкового психіатричного обстеження (injonction d’examen psychiatrique). У тексті прямо зазначено, що такий захід може застосовуватися виключно з метою запобігання терористичним актам. Вона стосується осіб, щодо яких існують серйозні підстави вважати, що їхня поведінка становить серйозну загрозу громадському порядку та безпеці через підтримку теорій, які підбурюють до терористичних актів або виправдовують їх, а також через дії, які можуть бути повністю або частково пов’язані з психічними розладами, встановленими висновком психіатра.
Іншими словами, у законопроєкті йдеться не про «радикальні погляди» у широкому політичному сенсі, а про радикалізацію терористичного характеру, виправдання чи підбурювання до терористичних актів та можливий зв’язок такої поведінки з психічними розладами. Російські автори свідомо розширюють це формулювання до будь-якої політичної нелояльності – критики міграційної політики, Євросоюзу, Ізраїлю чи влади Франції. Так створюється хибне враження, ніби держава отримує право визнавати «психічно хворими» людей за незручні думки.
Не відповідає дійсності і твердження про те, що законопроєкт нібито передбачає автоматичне примусове лікування. У документі насамперед йдеться про психіатричне обстеження. Якщо людина відмовляється пройти призначений огляд, префект може звернутися до судового магістрату, який за наявності підстав має право дозволити тимчасове поміщення людини до психіатричної установи без згоди – але лише для здійснення приписаного обстеження. Термін такого тимчасового поміщення не може перевищувати 24 години. Якщо обстеження покаже відсутність потреби у психіатричній допомозі, тимчасове поміщення має бути припинено без зволікання.
Саме проти цього підходу виступили професійні організації у публікації на сайті профільного видання з психіатрії Santé Mentale. Російські канали подають цю публікацію так, ніби вона підтверджує появу «каральної психіатрії», проте її сенс прямо протилежний. Це не повідомлення про впровадження репресій, а колективна заява представників психіатричної сфери, які критикують законопроєкт та попереджають про ризик змішування двох різних понять: психічного захворювання і радикалізації. Вже заголовок публікації формулює основну думку: Ne pas confondre maladie psychiatrique et radicalisation! («Не слід плутати психіатричне захворювання та радикалізацію»).
Автори заяви пишуть, що законопроєкт може створити небезпечну плутанину між радикалізацією та психічними розладами. Вони також нагадують, що на сьогодні немає досліджень, які б підтверджували прямий зв’язок між психічним захворюванням і тероризмом. Крім того, вони вказують, що один із прикладів, використаних в обґрунтуванні законопроєкту, стосується не терористичної проблематики, а сексуального насильства, що потребує інших правових і соціальних відповідей.
Психіатри також наголошують на тому, що у Франції вже існують спеціальні механізми оцінки радикалізованих осіб, де психіатри можуть брати участь саме для виявлення рідкісних випадків, які дійсно потребують психіатричної допомоги. У публікації згадуються департаментські групи оцінки, регіональні структури підтримки фахівців та національна структура з координації антитерористичної боротьби. Ще один важливий аргумент Santé Mentale полягає в тому, що у разі, коли небезпечність людини справді пов’язана з психіатричною патологією, французьке законодавство вже дозволяє призначати примусову госпіталізацію на підставі медичного сертифікату, не чекаючи скоєння насильницької дії. Автори публікації вважають, що запропоновані заходи мають переважно символічний характер і можуть виявитися контрпродуктивними: послабити систему допомоги тим пацієнтам, яким вона справді потрібна, та відвернути увагу від реальних факторів ризику – соціальної дезінтеграції, адміністративної нестабільності, самотності, залежностей та інших проблем.
Тобто у Франції триває звичайна громадська та професійна дискусія про межі безпеки, медицини і прав людини. Законодавці пропонують розширити інструменти профілактики терактів і контролю за потенційно небезпечними особами. Психіатри та профільні організації навпаки критикують цей підхід і попереджають про ризик підміни медичних механізмів інструментами безпеки.
Російська пропаганда використовує схожі теми для формування образу Європи як простору репресій та подвійних стандартів. Раніше StopFake спростовував неправдиві повідомлення про те, що ЄС нібито «запровадив цензуру» напередодні виборів до Європарламенту.
