Співзасновниця StopFake Ольга Юркова розповідає про результати моніторингу появи наративів російської пропаганди в українських медіа

Перші проміжні результати незалежного моніторингу висвітлення в медіа президентських перегонів в Україні за період 14 січня – 3 лютого 2019 року презентувала 18 лютого коаліція громадських організацій «Комісія з журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake».

Моніторинг проводиться за підтримки проектів Ради Європи «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні» та «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні», що імплементуються у межах Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки.

«Ми бачили змішану картину. З одного боку, медіа активно висвітлювали заходи, проведені кандидатами, а також процедурні аспекти, пов’язані з виборами. З іншого боку, більшість медіа продемонстрували свої преференції щодо конкретних кандидатів, – наголосив Расто Кужель, міжнародний експерт Ради Європи.  Аби зробити обґрунтований вибір, виборці мають отримувати більш неупереджене і аналітичне висвітлення кампанії».

Команда, яка проводить моніторинг, також проаналізувала можливий зовнішній вплив на майбутні вибори. Було виявлено, що деякі російські пропагандистські наративи проникли в українську медіа-сферу, зокрема через онлайн-медіа. Серед них – спроби дискредитації Української Православної Церкви, української влади та деяких політиків, а також легітимізації окупації Криму та частини Донбасу. У своїх повідомленнях деякі ЗМІ використовували лише російські джерела інформації, не висвітлюючи українську позицію.

«Сюжети, які перегукуються з російською пропагандою, найчастіше з’являлися в онлайн-медіа, – сказала Ольга Юркова, медіаекспертка, співзасновниця «StopFake». Наприклад, чотири новинні сайти 31 січня синхронно надрукували викладену у позитивному тоні заяву президента Росії Володимира Путіна щодо стану церкви в Україні, дискримінаційну щодо Української помісної церкви, без позиції української сторони. Українська Православна Церква була головною темою, навколо якої з’являлися подібні меседжі. Серед інших тем – новини, що легітимізують окупацію Донбасу чи Криму та дискредитують українську владу. Декілька телеканалів у своїх сюжетах про події на фронті уникають називати протилежну сторону інакше як «бойовиками» і не називають Росію державою-агресором чи окупантом».

Медіаюрист, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін зазначив:

«Як і на попередніх кампаніях, ЗМІ, здебільшого, не дотримуються вимог закону щодо збалансованого і неупередженого висвітлення виборчої кампанії. Як наслідок аудиторія, майбутні виборці, замість створення умов для поінформованого та усвідомленого вибору стає об‘єктом різнопланових маніпуляцій. Змінити цю ситуацію можна тільки через запровадження зрозумілих правил гри на рівні законодавства, відчутної відповідальності за їх порушення та наявності професійного, незалежного із відповідними і достатніми повноваженнями регулятора (регуляторів)».

Поява кандидатів у програмах новин та поточних подій не завжди визначається інформаційною цінністю, але, можливо, інтересами власників. Програми ток-шоу надавали кандидатам певну можливість передати свої повідомлення виборцям і дозволили останнім отримувати інформацію про кандидатів. Водночас чітка демонстрація політичних уподобань на користь або проти конкретного кандидата, що проявлялася у поведінці ведучих та форматі програм, зменшувала їх цінність для виборців.

«Майже всі медіа (у першу чергу телеканали), за незначним винятком, які увійшли в моніторинг, демонстрували свої симпатії чи антипатії  до тих чи інших кандидатів у президенти. У більшості випадків це можна пояснити не так позицією самих журналістів, як позицією медіавласників, які мають власні політичні інтереси. І це тренд не лише цієї, а майже всіх виборчих кампаній в Україні», – зазначила Діана Дуцик, медіаекспертка, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації».

Комунікаційниця ГО «Комісія з журналістської етики» Єлизавета Кузьменко, яка також є координаторкою медіамоніторингу, зазначила: «Команда, яка проводить моніторинг, виявила 16 випадків можливого порушення Кодексу журналістської етики, більшість із яких була пов’язана з порушенням стандарту  відділення фактів від коментарів,  відсутністю відокремлення  і маркування реклами від новинного контенту і порушень правил цитування соціологічних опитувань. Всі ці кейси будуть розглянуті Комісією з журналістської етики».

Основною метою моніторингу є інформування громадськості про поведінку ЗМІ під час виборчої кампанії і стимулювання дискусії щодо об’єктивності та якості їх роботи з висвітлення виборчих перегонів та сприяння їх дотриманню міжнародних стандартів та кращих практик щодо свободи вираження поглядів та незалежності ЗМІ.

Команда продовжуватиме моніторинг засобів масової інформації протягом передвиборчого періоду, аби визначити, чи збережуться ці тенденції. Наступний звіт з оцінкою висвітлення всієї передвиборчої кампанії у традиційних та соціальних ЗМІ опублікують в останній тиждень передвиборчої кампанії.

Завантажити звіт (українською)

Методологія (українською) 

*Моніторинг проводиться коаліцією громадських організацій – «Комісія журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та StopFake за підтримки проектів Ради Європи «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні» та «Зміцнення свободи слова, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні», що імплементуються у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр. За результатами моніторингу будуть підготовлені проміжні і фінальний звіти.

Метою моніторингу є надання професійної, комплексної та об’єктивної оцінки політичного різноманіття та балансу у висвітленні новин та поточних подій на 10 телеканалах та у матеріалах 8 інтернет-видань. Роль соціальних медіа під час виборів, потенційний вплив дезінформації та пропаганди, а також протидія медіастереотипам та висвітлення гендерної тематики, є іншими аспектами та показниками, включеними до моніторингу.