Джерело: EU vs Disinfo

Риторичний прийом  «солом’яне опудало»  – це паличка-виручалочка Кремля у будь-яких дебатах. «Солом’яне опудало» – це метод нападу на погляди або ідеї, які опонент навіть не висловлював. У минулому прокремлівські ЗМІ називали свою опозицію «фашистами», «сатаністами», «мальтузіанцями»,  глобалістами … Тепер же новим улюбленим  чудовиськом  у прокремлівській екосистемі став термін «неоліберали».

До недавнього часу термін «неоліберал» не часто зустрічався в  базі даних дезінформації, але за перші тижні 2021 роки лише одне прокремлівське ЗМІ, що базується в Росії, «South Front», на сьогодні використовувало цей термін  майже  30 разів, описуючи ним практично будь-що неприємне: «Чистка джерел “неправильної ідеології” »; «Масовані жорстокі заходи проти свободи слова»; « Нова хвиля цензури, політичного полювання на відьом в лавах “білих гнобителів”»; « Спроба створити новий образ збройних сил США, включаючи військово-повітряні і військово-морські, як неоліберальної сили». Російський дисидент Олексій Навальний –  неоліберал; мер Москви Сергій Собянін –  неоліберал. Білоруська опозиція –  неоліберали  і  нацисти. Напад на Капітолій 6 січня закінчився, за словами «South Front», перемогою ворогів народу:

Неоліберальний цифровий тоталітаризм  –  нова форма повсякденного життя і системи управління в США і всьому світу доведеться із цим змиритися.

Що завгодно погане

«Солом’яне опудало» – ефективна і робоча тактика дезінформації. Фашизм є сутністю диктатури і терору. Всі, хто бореться з фашизмом, є героями. Європейський Союз був організований як засіб захисту від фашизму в майбутньому. Але в екосистемі прокремлівської дезінформації ЄС  є  фашистським. А справжні фашисти, наприклад  Франко і Муссоліні, та й навіть  Гітлер, фашистами не є.

У поняття «неолібералізм» є  чітке визначення. Це ідея мінімального втручання держави в приватне життя і підприємництво; економічна політика, заснована на ринкових принципах, відома з часів Британії Тетчер і США Рейгана. Прокремлівська екосистема використовує термін зовсім без зв’язку з будь-якою політичною або економічною теорією. Неолібералізм – це просто синонім слова «ПОГАНИЙ».

Прокремлівська екосистема підміняє поняття: лібералізм, неолібералізм … обидва терміни вживаються для позначення нового втілення фашизму: «Майбутнє Америки – ліберальний фашизм»,  – пише «Фонд стратегічної культури», що базується в Росії. «One World Global Think Tank», який також базується в Росії, повідомляє читачам, що сирійський диктатор Асад «вбив чотири священні корови неолібералізму: одностатеві шлюби, радикальну секуляризацію, легалізацію марихуани і гендерну теорію» .

Ліві та праві

Великою перевагою «неолібералізму» в якості «солом’яного опудала» є те, що цей термін можна наповнити будь-яким змістом, який був би неприємним як лівим, так і правим. Наведена вище цитата про «священних корів неолібералізму» нападає на «солом’яне опудало» з точки зору правих, але настільки ж просто знайти нападки на неолібералізм з точки зору лівих на  російських платформах:

Ліберали – або «неоліберали», «корпоративні ліберали», «центристи», або будь-яке слово, яке б ви вважали за необхідне всім вживати для позначення цієї ідеології, щодо ярлика для якої ніхто не може дійти згоди, – є лише фейковою імітацією того, чим є справжні ліві. Ліві насправді борються за справедливість, рівність, мир, правду і антитоталітаризм.

Використання Кремлем «солом’яного опудала» є ефективним і перевіреним часом. Воно формує позитивне ставлення аудиторії – хто ж не проти фашизму? Воно служить в якості перевернутої з ніг на голову системи показних чеснот, згідно з якою Кремль протистоїть всьому тому, чому протистоять гідні люди. Це брудний прийом, але він працює.

Джерело: EU vs Disinfo