Пандемія коронавірусу актуалізувала безліч проблем не лише в сучасній медицині, але і в медіа-просторі, де головними жертвами коронавірусу виявилися соціальні медіа. Поширення фейків у Мережі, до якого звикли навіть не особливо активні користувачі інтернету, отримало новий поштовх із поширенням COVID-19. І чим активніше хвороба ширилася світом, тим активніше в Мережі поширювалися фейки, домисли і відверта брехня. «Пандемія під знаком фейків» – так можна назвати онлайн-історію COVID-19. Перші кроки онлайн-платформ по боротьбі із фейками щодо хвороби, про які ми писали ще в березні, спрацювали тільки частково. Сьогодні ж можна сказати, що до потоків коронавірусних фейків виявилися не готовими ані самі платформи, ані користувачі як головні жертви і споживачі цього контенту. 

«Швидка допомога» соціальних сервісів

На першому етапі Facebook, Google і Twitter розміщували на видних місцях посилання, повідомлення та попередження, які пропонували ознайомитися з офіційною інформацією про хворобу. 

На цьому етапі боротьба з фейками була порівняно нескладною. Найчастіше користувачі писали про те, що пандемії немає, статистика бреше, а хвороба не є настільки страшною. Відповідно, потрібно було спростовувати заяви, які суперечили реальній ситуації і розповідати про те, що хвороба і пандемія існують насправді. 

Для спростування використовувалися відомості з офіційних джерел. На цій моделі і була побудована стратегія боротьби з коронавірусними фейками на початковому етапі – платформи надавали споживачам контенту швидкий доступ до інформації «з перших рук» – із ВООЗ або з місцевих організацій, що займаються охороною громадського здоров’я.  

У перші тижні потрапляння до інформаційного простору новин і фейків щодо COVID-19 ніхто не міг припустити, з чим доведеться зіткнутися соціальним сервісам у найближчі кілька місяців і наскільки різноманітними виявляться фейки про коронавірус. Різноманітність фейкового контенту, пов’язаного з самою хворобою, а також реклами товарів-підробок та новин про пошук вакцини виявилася просто величезною.

Згодом тема коронавірусу стала благодатним ґрунтом для нової битви в інформаційній війні. Ще в кінці березня офіційна влада Євросоюзу заявила про організовані скоординовані дії щодо поширення дезінформації та паніки, пов’язаної з коронавірусом, метою яких був підрив довіри до влади та організацій, які займаються безпекою і охороною здоров’я. У доповіді ЄС називає джерелом таких фейків прокремлівські медіа та російські організовані групи і оцінює кількість фейків у 80-100 (на кінець березня). 

Недоліки соціальних алгоритмів

Із розвитком пандемії соціальні платформи зіткнулися з величезною кількістю неперевіреної інформації. Причому попит на неї був настільки високим, що соцмережі не могли впоратися із видаленням такого контенту. Іноді алгоритми соцмереж, націлені на те, щоб пропонувати користувачам популярний контент, самі пропонували фейкові повідомлення користувачам. Проблемою фейків на цьому етапі стала навіть не швидкість поширення такого контенту, а його умовні адвокати, які підігрівали попит з боку аудиторії, часто самі того не підозрюючи. Серед них опинився, до прикладу, і президент США, який заявив про те, що ультрафіолет вбиває вірус та інші далекі від науки теорії. Президент Бразилії Жаір Больсонаро та очільник Венесуели Ніколас Мадуро теж публікували фейки щодо коронавірусу, до них приєднався і колишній мер Нью-Йорка Джуліані, який розповідав про ефективність протималярійного препарату для лікування хвороби. Зазвичай записи популярних і відомих користувачів, що набирають велику кількість реакцій, соцмережі пропонують своїм відвідувачам. Хоча пізніше адміністрація Twitter, на сторінках якого і з’явилися всі ці згадані фейки, видалила їх. 

До цих дивних заяв політиків і державних діячів додалися і грамотно «упаковані» теорії змови. Одним із прикладів таких фейків можна назвати фільм Plandemic, знятий активісткою руху противників щеплень Джуді Міковіц. Фільм вже недоступний на платформах на цей момент, але після його появи 26-хвилинне відео буквально розлетілося по соцмережах. У ньому авторка переконує глядачів, що коронавірусну кризу використовують еліти з метою контролю населення і навіть наводить відверто небезпечні твердження про те, наприклад, що носіння захисних масок «активує» вірус. Незважаючи на оперативну реакцію на відео з боку Google, кількість його переглядів перевищила 8 млн. А завдяки великому інтересу до цього відео деякий час воно навіть знаходилося в трендах YouTube. 

Цей факт якнайкраще продемонстрував уразливість і навіть хибність сучасної рекомендаційної моделі соціальних сервісів. Наразі при пошуку Plandemic на YouTube можна побачити тільки спростування і реакції лікарів на факти, які згадуються в фільмі. А більшість роликів супроводжується пропозицією отримати офіційну інформацію щодо Covid-19 від офіційних джерел. Попри це, ми не можемо бути впевненими в тому, що хтось із 8 млн користувачів, які подивилися ролик, не скачав його на свій комп’ютер і це відео знов не з’явиться в соціальних медіа. 

Таким чином ситуація з covid-19 ще раз продемонструвала проблему алгоритмічного відбору контенту. Курування контенту, що базується на реакціях користувачів, у разі такої болісної і суспільно важливої ​​теми, як пандемія коронавірусу, не працює. Швидкість поширення в соціальних сервісах коронавірусних фейків і активний інтерес до них з боку аудиторії призвели до того, що дурні або навіть шкідливі речі, як-от фільм Plandemic, стають ще більш популярними завдяки інтересу до них з боку аудиторії. І цьому інтересу не завадило навіть не особливо часте використання клікбейтових заголовків. Цей фільм виграв від алгоритмічного просування, опинившись не тільки в трендах, але ще й у блоках з рекомендаціями і на перших місцях в результатах пошуку. Але навіть зараз, коли соціальні платформи видалили практично всі копії фільму, інтерес до його авторки, Джуді Міковіц, не зменшується – кількість її підписників у Twitter за місяць зросла більш ніж на 100 тис чоловік. 

Розвиток фейків із плином часу

Хоча перша оперативна спроба соціальних платформ надати достовірну офіційну інформацію про коронавірус може вважатися успішною, це не врятувало соціальні мережі і медіапростір від лавини фейків абсолютно різної тематики. 

Ось деякі з тематичних напрямків фейкового контенту, пов’язаного з COVID-19 (ми не претендуємо на повноту цієї вибірки, тим більше, що теми популярних фейків могли бути різними для різних країн світу). 

– заперечення самого факту хвороби; 

– фейки щодо самої хвороби: швидкості її поширення, рівня захворюваності, способів зараження, способів лікування;

– фейки щодо статистики – як в сторону зменшення, так і в бік перебільшення – і  загалом по світу, і по окремих регіонах;

– фейки про вплив навколишнього середовища на захворювання (відомий фейк про те, що вишки технології 5G сприяють хворобі);

– фейки і теорії змови щодо хвороби і вакцинації, впровадження чіпів шляхом вакцинації;

– фейки про особливості перебігу хвороби та дії медиків і влади конкретної країни або регіону і багато іншого. 

Згодом в соцмережах почали поширюватися «коронавірусні» фейки, пов’язані не лише з хворобою і її лікуванням. Платформам доводилося боротися з рекламою підроблених масок, дивних препаратів і дезінфекторів. Серед зовсім несподіваних фрагментів контенту, на які соціальні мережі вирішили відреагувати, були організовані протести проти карантинних заходів. Унікальними можна назвати Instagram-ефекти – маски доповненої реальності, призначені нібито для діагностики коронавірусу по фото. 

У певний момент потоків брехні навколо коронавірусу стало так багато, що деякі компанії (наприклад Google) пішли на безпрецедентні заходи і запровадили не тільки цензуру, а ще й можливість публікації лише офіційно схваленого контенту від офіційних джерел. Однак ситуація навколо коронавірусних фейків буквально змусила платформи йти таким обмежувальним шляхом. 

Соціальні медіа проти коронавірусної брехні

Ми вивчили, як різні соціальні платформи боролися з фейками щодо коронавірусу. Про це ми розповімо в продовженні цього матеріалу. 

Використовувані соціальними мережами способи боротьби можна назвати таким собі тестом на міцність, квінтесенцією усіх методів та інструментів, створених і протестованих ними за останні 5 років. 

Перед тим, як розповісти про інструменти «коронавірусного» протистояння, наведемо цифри, що демонструють серйозність цієї проблеми. 

Проблему фейкового контенту щодо коронавірусу, опублікованого в Мережі і на social-media-платформах зокрема оцінити досить складно. Проте, автори дослідження, здійсненого центром Pew Research Center дійшли висновку, що 80% американців стикалися з фейками про коронавірус. 22% респондентів бачили новини про те, що пандемія є перебільшенням, 19% зустрічалися з попередженнями щодо мільйонів жертв. 

Пандемія фейків є не менш страшною, ніж пандемія COVID-19. У наступних частинах ви зможете прочитати про те, як соціальні платформи боролися з коронавірусними фейками. 

Автор Надія Баловсяк