Джерело: EU vs Disinfo
Кремль про пакт Молотова – Ріббентропа
Однією з характерних рис дезінформаційної діяльності Кремля є її непослідовність. Дезінформаційні ЗМІ видають десятки неправдивих повідомлень щодо ключових проблем, таких як справа Скрипаля та MH17 … Те ж саме спостерігається і стосовно дезінформації про Другу світову війну і пакт Молотова – Ріббентропа, у цьому випадку Кремль впадає в крайнощі – то хвалить пакт, то засуджує.
У кінці травня Олексій Журавльов, депутат Державної думи Росії, вніс законопроект (одна крайність) про визнання нечинним Постанови З’їзду народних депутатів СРСР, який засуджує (інша крайність) пакт Молотова – Ріббентропа, від 24 грудня 1989 року. На думку Журавльова, З’їзд народних депутатів СРСР діяв під тиском з боку зовнішніх сил:
Постанова не відповідає принципам історичної справедливості і була ухвалена в умовах наростаючої політичної нестабільності тих років, що супроводжувалася тиском з боку зовнішніх сил. Слід зазначити, що Постанову було підготовлено за результатами роботи Комісії з політичної і правової оцінки радянсько-німецького договору про ненапад від 1939 року (далі – Комісія), яка у своїй діяльності не керувалася принципами об’єктивності і неупередженості.
Ухвалене в 1989 році рішення означало, що Радянський Союз офіційно визнав, що пакт Молотова – Ріббентропа був порушенням зобов’язань СРСР перед сусідами:
З’їзд зазначає, що в той період відносини СРСР із Латвією, Литвою та Естонією регулювалися системою договорів. Згідно з мирним договором 1920 року і договорами про ненапад, укладеними в 1926-1933 роках, їх учасники зобов’язувалися взаємно поважати за будь-яких обставин суверенітет і територіальну цілісність та недоторканність один одного. Подібні зобов’язання Радянський Союз мав перед Польщею і Фінляндією.
У вересні 2019 року Європейський Парламент ухвалив резолюцію на 80-ту річницю початку Другої світової війни. Ця резолюція посилається на вищезгадане засудження пакту Молотова – Ріббентропа З’їздом народних депутатів СРСР, але викликала бурхливу реакцію Кремля. Російські ЗМІ розпочали кампанію із зображення Польщі і влади Заходу як головних винуватців Другої світової війни. Російське агентство «Спутник» шалено накинулась на Польщу.
Пакт заради миру
Пакт Молотова – Ріббентропа створив умови, які дозволили Гітлеру і Сталіну почати територіальну експансію. Сам пакт не став причиною війни, але зробив її можливою. Він надав обом сторонам свободу дій. Йосип Сталін особисто описував відносини між Німеччиною і Радянським Союзом як «дружбу, скріплену кров’ю».
Телеграма Йосипа Сталіна міністру закордонних справ нацистської Німеччини Йоахіму фон Ріббентропу, грудень 1940: «Дружба народів Німеччини і Радянського Союзу, скріплена кров’ю, має всі підстави бути тривалою і міцною».
Пакт Молотова – Ріббентропа дозволив Радянському Союзу розширити свою територію за рахунок сусідів. Фінляндії та Румунії довелося поступитися значними частинами території; Латвія, Литва та Естонія були окуповані і анексовані; і все це відповідно до угоди з нацистською Німеччиною. Кремль кілька років намагався заперечувати наявність секретних протоколів, у яких були визначені сфери інтересів нацистської Німеччини і радянської Росії. Зі сторін, які підписали цей договір, тільки Радянський Союз зберіг за собою території, отримані згідно з угодою.
Все заплутано. Це не так.
Пакт Молотова – Ріббентропа – питання не заплутане. Він дуже добре задокументований, усі документи десятиліттями доступні для досліджень. Підсумок, причини та результати добре вивчені і широко відомі. Але Кремль відчайдушно борсається, намагаючись визначити, як ставитися до пакту. Вище ми писали, що З’їзд народних депутатів СРСР засудив його в 1989 році. Особисто Володимир Путін посилався на це засудження пакту в 2009 році у статті для щоденної польської газети «Gazeta Wyborcza» ( ось посилання на офіційний російськомовний переклад оригінального тексту):
… у нашій країні аморальний характер пакту Молотова – Ріббентропа отримав однозначну парламентську оцінку.
Через п’ять років, у 2014 році, президент Росії змінив погляди на пакт:
Радянський Союз підписав договір про ненапад з Німеччиною. Кажуть: ой як погано. А що ж тут поганого, якщо Радянський Союз не хотів воювати? Що ж тут поганого-то?
А далі він знову повернувся до критичної оцінки договору з нацистами у своїй нещодавній статті про уроки історії:
Але нагадаю також, що Радянський Союз дав правову і моральну оцінку так званому Пакту Молотова – Ріббентропа. У постанові Верховної Ради від 24 грудня 1989 офіційно засуджені секретні протоколи як «акт особистої влади», що жодним чином не відображав «волю радянського народу, який не несе відповідальності за цю змову».
Таке подвійне ставлення до минулого Росії створює проблеми навіть для тих, хто бажає підтримати прагнення Кремля використовувати історію для вирішення політичних завдань. Один із кремлівських істориків висловлює роздратування постійними змінами ставлення до пакту:
Створюються інформаційні приводи, дуже зручні для опонентів. Наприклад, висловлювання наших офіційних осіб про те, що пакт Молотова – Ріббентропа був великою перемогою радянської дипломатії. Хоча ще в 2009 р Володимир Путін, виступаючи на Вестерплатті, сформулював точну позицію: нам немає чим пишатися в зв’язку із пактом Молотова – Ріббентропа, ми про нього шкодуємо, але це було ланкою в довгій низці подій, у якій далеко не тільки ми брали участь. Однак уже з 2014 р президент став називати пакт Молотова – Ріббентропа правильним рішенням, слідом за ним й інші. Так війни пам’яті не виграють.
Так і продовжує Кремль впадати із крайності в крайність. Засудження (одна крайність) – похвала (інша крайність) – засудження (одна крайність) – похвала (інша крайність). З моменту засудження (одна крайність) пакту президентом у статті від 19 червня, обговорення законопроекту Журавльова (інша крайність) відкладено. Адже, врешті-решт, цитуючи колишнього спікера Державної думи Росії Бориса Гризлова:
Дума – не місце для політичних дискусій.
Не повинна ним бути й історія.
Джерело: EU vs Disinfo
