Джерело: Кавказ.Реалии
З початком війни в Україні телеграм-канал очільника Чечні Рамзана Кадирова почав стрімко зростати – з усього 50 тисяч підписників на початку лютого до 1,6 млн. у березні та 2,6 млн. у серпні. У ньому з’являються відео відряджених на війну кадирівців та «добровольців», дописи з погрозами на адресу керівництва України, країн Заходу та прихильників невизнаної Ічкерії, відеозвернення Кадирова щодо зовнішньополітичних питань, а також його особисті фотографії. За п’ять місяців телеграм-канал став головним медіа політика (замість інстаграма, де профілі глави Чечні блокуються через санкції), а також одним із найбільших російських телеграм-майданчиків з пропагандою війни.
За даними сервісу TGSTAT, 23 лютого на канал очільника Чечні було підписано 58 тисяч осіб, 28 березня – через чотири дні після початку війни – вже 270 тисяч, 12 квітня – два мільйони. Це пов’язано із драматичним зростанням кількості дописів – у перший місяць війни на майданчику з’явилися сотні нових публікацій, зокрема із закликами до ескалації.
2020 року слово «Україна» зустрічалося в каналі Кадирова двічі, у 2021 році – чотири рази, а поточного року – понад триста. Абревіатура НАТО не з’являлася жодного разу за два роки, але в 2022 році згадується в дописах вже 16 разів. Від початку березня «гуманітарна допомога» згадувалася в каналі 53 рази і лише у контексті війни.
У квітні на каналі було опубліковано черговий допис, присвячений роздачі нібито допомоги від фонду імені Ахмата Кадирова в Маріуполі – як з’ясували журналісти-розслідувачі з Bellingcat, продукти виявилися українськими, і це свідчить про те, що кадирівці роздавали награбоване. Запис згодом було видалено.
26 лютого в телеграм-каналі Кадирова було опубліковано відео із вишикуваними в центрі Грозного чеченськими військовими, які, як повідомлялося у підписі, готові вирушити в Україну. Із цього дня на каналі щодня почали виходити по кілька відеороликів, більшість із них присвячена військовим і тим, кого Кадиров називає «добровольцями» – тобто найманцям, яких відряджають на війну через так званий університет спецназу в Гудермесі.
Втім, дописами, що отримали найбільше переглядів за увесь час, згідно з відкритими даними стали інші публікації. Це, наприклад, роздуми Кадирова про візит спікера Палати представників США Ненсі Пелосі на Тайвань, повідомлення про присвоєння звання Героя Росії колишньому опальному чеченському силовику Апті Алаудінову, а також допис, в якому голова Чечні вкотре називає себе «піхотинцем Путіна» і повідомляє, що «готовий віддати життя за цінності», які Путін «затято захищає».
Якщо до вторгнення в Україну на канал Кадирова підписувалися десятки й сотні користувачів на добу, то після початку війни кількість нових підписників почала вимірюватися десятками тисяч. Водночас з початку серпня динаміка змінилася на протилежну – незважаючи на приблизно тотожний зміст дописів, притік підписників падає. Змінюється і залученість аудиторії: у липні-серпні дописи каналу прочитували 33–34 відсотки підписників. Для порівняння, у березні-квітні ця цифра була вдвічі вищою, це може свідчити про те, що на канал активно підписувалися на початку війни, але потім перестали його відкривати.
«У каналі був великий викид контенту в березні, чотириста дописів, які масово розтягли всі інші сітки. Звідси хвиля трафіку. А далі інтерес загасає: контенту меншає, охоплення падає. У ті дні, коли на канал масово підписувалися, немає дуже помітних вливань трафіку ботів, схоже, що це справді живі підписники», – коментує статистику каналу Кадирова експерт з телеграм-аналітики, який побажав не називати ім’я та місце роботи.
«Нормально виступиш – можна більше попросити»
Медіамайданчики Кадирова, що виросли з початку війни, – це переважно частина його власної, а не загальноросійської пропаганди, вважає експерт Free Russia Foundation Денис Соколов.
«Це спосіб стати максимально корисним і вбудуватися в новий порядок денний, що голові Чечні насправді певним чином вдається. Звичайно, подекуди це перебір – як і все у нього. Знову ж таки, Кадиров був першим у формуванні брендованих підрозділів – кадирівці створювали свій бренд з перших днів війни, вони не стільки ефективні воїни, скільки добре розкручені. Це завжди стосується залучення грошей. Його підрозділи найбільш «упаковані» з погляду амуніції та озброєння: російська армія має з цим величезні проблеми, а кадирівці – ні. Тобто, якщо нормально виступиш, можна більше попросити», – розмірковує Соколов.
«ЦЕ СПОСІБ СТАТИ МАКСИМАЛЬНО КОРИСНИМ І ВБУДУВАТИСЯ В НОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИй»
Агресивна пропаганда – це зокрема реакція на руйнування ідентичності, агресивний завжди той, хто втрачає свої позиції, продовжує співрозмовник: «У цьому сенсі агресія завжди походить від того, хто втрачає ресурси. Вона покликана захистити те, що є, та сформувати маргінальну ідентичність. Як змусити людей воювати? Треба загнати їх за червону межу».
За його словами, на кадирівців та умовних «добровольців» із Чечні розраховували як на приватну армію, і якщо Росія спробує уникнути загальної мобілізації, вона воюватиме ось такими гібридними військами.
«Простій російській людині нема за що воювати в Україні. За що воювати? Щоб її потім звинуватили у військовому злочині? Призвідники всього цього хотіли б втягнути більше людей, щоб ті воювали вже за інерцією. Адже людей треба в ці окопи якось затягнути і не дати їм звідти втекти», – робить висновок Соколов.
«Дика дивізія» Путіна
Кадиров – це «дика дивізія» президента Путіна, зокрема й в інформаційному сенсі, вважає голова київського Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
«У випадку з очільником Чечні тут присутня сильна пропагандистська складова, але головне – це інформаційні інструменти особистого піару Кадирова. Оскільки Кадиров – один із тих, хто найбільш завзято та агресивно виступає за війну, це привернуло до нього підвищену увагу. Крім його звичайних підписників, до нього прийшли люди, які поділяли його погляди. Можливо, раніше вони менше звертали на нього увагу, але оскільки табір радикальних прихильників війни консолідувався, частина цих людей приєдналася зокрема й до кадирівського інформаційного поля», – вважає співрозмовник.
У Росії є практично вичавлені з інформаційного простору противники війни, лоялісти, а є – і їх не менше третини – люди з «партії війни», – перераховує Фесенко.
«Це люди з агресивними шовіністичними імперськими поглядами, які дуже налаштовані проти України. Ось цих людей до війни Кадиров міг взагалі не цікавити. А тепер для них він, як і Медведєв, як і Симоньян, стали інформаційними флагманами. Вони тепер орієнтуються ні їхню позицію. І ось серед них Кадиров став одним із важливих інформаційних об’єктів».
Влада в Чечні просто повторює ті установки, які їм спускає Кремль, каже політолог Руслан Кутаєв: «Кадиров продовжуватиме робити те, що він робить, поки в керівництві Росії не зміниться порядок денний. Це не його імпровізація – він виконує задану програму».
- Кавказ.Реалии писав про те, як після початку війни Кадиров погрожував у своєму телеграм-каналі президенту Володимиру Зеленському, чеченцям, які воюють на боці офіційного Києва та світовим лідерам.
- Після двох воєн у Чечні Росією прокотилася хвиля злочинів. У ЗМІ регулярно з’являлися публікації про те, як той чи інший колишній учасник бойових дій напав на дружину, вбив за відмову вийти заміж або як колишні солдати займалися розбоєм і пограбуванням та вбивали бізнесменів. Чи варто чекати на нову хвилю насильства – тепер уже від учасників війни в Україні? Кавказ.Реалии поговорив про це з родичами бійців, що повернулися.
- 30-річний житель Чечні Салман бере участь у російському вторгненні в Україну з 24 лютого. Мати військовослужбовця намагалася перешкодити його відправці на війну, але безуспішно. Про те, як участь у бойових діях змінила її сина, і про очікування «на пороховій бочці» мама Салмана розповіла в інтерв’ю Кавказ.Реалии.
- Служба безпеки України розпочала розслідування щодо очільника Чечні Рамзана Кадирова, його підозрюють за трьома статтями Кримінального кодексу країни: «Ведення агресивної війни», «Зазіхання на територіальну цілісність держави» та «Виправдання збройної агресії Росії проти України».
Джерело: Кавказ.Реалии
