Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider

РІА «Новости» опублікувало розгорнутий переказ інтерв’ю з колишнім членом ЦК КПРС і другим секретарем ЦК Компартії Литви Владиславом Шведом, якого представило як «публіциста-політолога, дійсного державного радника третього класу» і дослідника історії розстрілу польських військовополонених, що утримувалися перед Другою світовою війною в радянських таборах. Матеріал має заголовок «Розкручування Катині схвалив Гітлер: хто насправді вбивав поляків?» За версією Шведа, в розстрілі винна не радянська влада, а німецькі окупанти.

Швед звертає увагу на той факт, що поховання розстріляних поляків у Катинському лісі під Смоленськом виявили німці під час окупації, і заявляє:

«Навесні 1943 року нацисти, які зазнали поразки під Сталінградом, усвідомили, що війна з СРСР буде напруженою і довгостроковою. Покладатися тільки на військову потужність стало небезпечно. Було вирішено використати якусь провокацію, спроможну внести розкол у антигітлерівську коаліцію. Так виникла Катинь як символ звірств НКВС. Нацисти нібито випадково виявили поховання убитих польських офіцерів». 

РИА «Новости» возродило советский фейк о том, что польских военнопленных в Катыни расстреляли немцы

Далі Швед додає численні подробиці, які, на його думку, спростовують версію про винність радянської влади у розстрілі. Таким доказом, наприклад, йому здається те, що на розстріляних були польські мундири з «відзнаками за хоробрість», хоча в СРСР військовополоненим «дозволялося носити формений одяг, але без знаків відмінності, присвоєного чину або посади». Різниці між знаками відмінності та військовими нагородами Швед, схоже, не бачить.

Інший «доказ» Шведа – те, що тіла розстріляних, за свідченням німецької комісії судмедекспертів, були акуратно складені так, щоб вириті могили вмістили якомога більше тіл. «Гадати, що співробітники НКВС спускалися в рів на три-чотириметрову глибину для того, щоб акуратно поскладати рядами і «валетом» розстріляних, – це зі сфери неможливого. Очевидний типовий німецький ґрунтовний підхід: забезпечити максимальну заповнюваність рову», – стверджує Швед. Вочевидь, не варто коментувати «доказ», що базується тільки на стереотипних уявленнях про національні характери росіян і німців.

Ще одне «доказ» Шведа взагалі не піддається жодному логічному поясненню: з його слів, у Катинському лісі знайшли купюри у 2 злотих 1940 року випуску, які ніяк не могли потрапити до польських військових, взятих у полон в 1939 році при захопленні радянськими військами східної частини Польщі. За його логікою, вочевидь, виходить, що розстріляні в польських мундирах – взагалі не ті самі військовополонені; впізнання, проведене німцями при виявленні поховань, видається йому сумнівним. Тобто слід думати, що німці або пригнали на східний фронт полонених поляків і там розстріляли, що сприймається як абсурд, або влаштували провокацію, одягнувши розстріляних у польську військову форму.

Подібну провокацію вони справді якось влаштували, інсценувавши напад польської армії на радіостанцію у місті Гляйвіці, яке на той час належало Німеччині, щоб отримати формальний привід для нападу на Польщу. Але пояснити, з якою метою німці підкинули своїм жертвам в Катинському лісі гроші, випущені в 1940 році в окупованій Німеччиною частині Польщі, не намагається навіть Швед.

Втім, на тлі опублікованих у 1992 році розсекречених документів із радянських архівів всі аргументи Шведа здаються дрібничками. Серед цих документів датована 5 березня 1940 року записка Лаврентія Берії на ім’я Йосипа Сталіна із пропозицією розстріляти «14700 осіб колишніх польських офіцерів, чиновників, поміщиків, поліцейських, розвідників, жандармів, осадників і тюремників», що містяться у таборах військовополонених, як «закоренілих, невиправних ворогів радянської влади» та рішення Політбюро ЦК ВКП (б), датоване тим же самим числом, про «розгляд справ без виклику заарештованих і без пред’явлення звинувачення».

Крім того, ще більше, ніж у Катині, поховання розстріляних польських військовополонених було виявлено в 1991 році біля села Мідне неподалік від Твері. У жовтні 1941 року біля Мідного було зупинено німецький наступ, село було в руках у німців не більше ніж дві доби. Абсолютно неймовірно, щоб за цей час нацисти змогли здійснити провокацію на кшталт тієї, про яку говорить Швед.

Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider