Джерело: The Insider
Пресбюро СЗР опублікувало реліз під заголовком: «Євроантихристи націлилися на Російську православну церкву у Вірменії». У ньому говориться:
«Пресбюро Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації повідомляє, що, за інформацією, яка надходить до СЗР, керівництво Євросоюзу агресивно взялося за видавлювання з Вірменії Російської православної церкви (РПЦ). Як обов’язкова умова євроінтеграції перед вірменською владою висувається вимога про повний розрив багатовікових релігійно-духовних зв’язків із Москвою.
Заснована у квітні цього року Партнерська місія ЄС у Вірменії в рамках вирішення цього політико-ідеологічного завдання вдається до злостивої атаки на російське православ’я. ЄС-івці намагаються позбавити Єревансько-Вірменську єпархію РПЦ прав користування церковною нерухомістю, а також блокувати її діалог із місцевими релігійними структурами, насамперед із Вірменською апостольською церквою.
Євросоюз наочно продемонстрував, як саме він збирається боротися з „гібридними” загрозами у Вірменії, здійснивши грубу атаку на настоятеля храму-каплиці Архангела Михайла при 102-й військовій базі ЗС РФ у м. Гюмрі ієрея РПЦ Тимофія Казаряна. Пригодовані Брюсселем неурядові організації „Союз інформованих громадян” та „Ванаглядський офіс Гельсінської цивільної асамблеї” звинуватили скромного священника ні багато ні мало у втручанні в майбутні парламентські вибори у Вірменії 7 червня цього року. За наявними у СЗР даними, зараз так звані європейські партнери фабрикують компромат і проти інших представників Єревансько-Вірменської єпархії РПЦ, щоб спонукати вірменську владу відкрити на неї масштабні гоніння.
Хотілося б у цьому контексті нагадати єврочиновникам, що історія взаємин Вірменії та Росії незрівнянно старша за історію Євросоюзу. Духовно-релігійні зв’язки наших братніх народів глибші й міцніші за будь-які політтехнологічні проєкти. Вони пережили багато й тим більше переживуть нападки ЄС-івців, які не мають роду й племені і давно відкинули свою культурно-історичну ідентичність».
Таку бурхливу реакцію російської розвідки викликала заява двох вірменських НУО під назвою «Як 102-а російська військова база втручається у внутрішні справи Вірменії?»:
«На дислокованій у Гюмрі 102-й російській військовій базі служить ієрей вірменського походження Тимофій Казарян (священнослужитель Російської православної церкви). Офіційно він є помічником командира бази полковника Олександра Безбородова по роботі з правовірними військовослужбовцями. При цьому він підтримує активні й тісні зв’язки з духовенством Ширакської єпархії Вірменської апостольської церкви, зокрема за допомогою спільних заходів.
У його обов’язки входять проведення індивідуальних бесід із військовослужбовцями та надання їм духовної підтримки у стресових чи складних сімейних ситуаціях. Однак, згідно з отриманою нами інформацією, ієрей Тимофій практично на щоденній основі також опікується відкритою пропагандою, спрямованою на підрив державності Вірменії.
Згідно з інформацією, отриманою із двох різних джерел, священник здійснює свою діяльність проти нашої держави у православних храмах, які діють при військовій базі, — у храмі Святої Мучениці Цариці Олександри (безпосередньо на території 102-ї військової бази) та іноді у храмі-каплиці Архистратига Михаїла на пагорбі Честі. Діяльність і зв’язки ієрея Тимофія не обмежуються 102-ю військовою базою. Ймовірно, він є одним із представників російської державної інституційної мережі, що діє у Вірменії.
Одним із яскравих підтверджень цього є пожертвування, зроблене у липні 2023 року „Будинком Москви” в Єревані на користь церков, що розташовані при військовій базі. Ієрей Тимофій особисто був присутнім на заході та привітав цю ініціативу. Відомо, що „Будинок Москви” (рос. — „Дом Москвы”) є не просто культурним центром — він фінансується урядом Москви і є одним із офіційних майданчиків російської „м’якої сили”.
Виборчий шантаж та іноземне втручання
Особливо примітно, що 102-а військова база, дислокована в Гюмрі, формально використовується для прямого впливу на виборчі процеси у Вірменії.
Громадяни Вірменії, які працюють на 102-й військовій базі, стають об’єктом тиску. Громадяни, які зателефонували нам та побажали залишитися анонімними через побоювання можливого переслідування з боку командування бази, повідомляють, що їх прямо змушують голосувати за певну політичну партію, погрожуючи звільненням. Ба більше, російське командування, ймовірно, вимагає, щоб цей тиск співробітники поширювали також на членів своїх сімей, родичів і друзів, тим самим збільшуючи кількість контрольованих голосів.
Тобто, згідно з отриманою нами достовірною інформацією, командування військової бази порушує п. 6 ч. 1 ст. 23 Виборчого кодексу РА, а також чинить діяння, передбачене ч. 1 ст. 40.8 Кодексу РА про адміністративні правопорушення та злочини, передбачені ч. 3 ст. 210 та ч. 2 ст. 211 Кримінального кодексу РВ.
Передбачувані дії командування російської військової бази та ієрея Тимофія мають стати предметом належного розслідування з боку компетентних органів. Раніше „Союз інформованих громадян” розглядав питання про те, чи підпадають під юрисдикцію Республіки Вірменія виборчі злочини, скоєні на території російської військової бази або її військовослужбовцями (працівниками)».
СЗР навіть не намагається заперечувати викладені в заяві НУО факти — а саме тиск командування бази на громадян Вірменії, які там працюють, з метою змусити їх голосувати за одну з партій. Якщо це підтвердиться, то втручання у вибори очевидне. Але розвідники вирішили, що краще перевести стрілки на підступні плани Брюсселя щодо видавлювання РПЦ із Вірменії.
Не врахували розвідники одного: РПЦ ніколи не мала хоч якогось істотного впливу у Вірменії. Більшість вірян країни належить до Вірменської апостольської церкви; це окрема гілка християнства, відмінна від католицизму, протестантизму та православ’я. Іноді цю гілку називають давньосхідним православ’ям. До неї ж належать Коптська, Сирійська, Ефіопська, Еритрейська церкви. Вона відокремилася від більшості християнських церков, коли не прийняла рішення Халкідонського собору 451 року, тобто за шість століть до поділу православ’я та католицизму.
Створеній у 2021 році Єревансько-Вірменській єпархії РПЦ належать 8 храмів: 5 парафіяльних, 1 монастирський та 2 військових. Відомостей про кількість парафіян на сайті єпархії немає. У 2007 році сайт pravoslavie.ru оцінював чисельність православної громади Вірменії у 15 тисяч осіб – приблизно 0,5% населення країни – і зазначав, що здебільшого це росіяни, українці, греки та ассирійці. Для порівняння, до Вірменської апостольської церкви належать 90% вірян у країні, ще приблизно 7% — до Вірменської католицької церкви, яка використовує у богослужінні вірменський обряд.
Отже, вплив РПЦ у Вірменії мінімальний. Неможливо зрозуміти, навіщо «брюссельським антихристам» могло б знадобитися виганяти з країни цю конфесію.
«Союз інформованих громадян» та Ванадзорський офіс Гельсінської цивільної асамблеї — відомі у Вірменії правозахисні й антикорупційні організації. Із державою вони не пов’язані й нерідко її критикують. Гранти від європейських державних організацій, зокрема від Swedish International Aid, справді отримують, але це не означає політичного контролю. ЄС приділяє значну увагу програмам підтримки громадянського суспільства, прав людини, судової реформи та демократичних інститутів.
Заява СЗР — вже другий епізод у її «протистоянні з Антихристом». У січні 2026 року пресбюро оголосило «Антихристом у рясі» та «дияволом у плоті» Вселенського патріарха Варфоломія. Тепер чергове втілення Антихриста виявили у Брюсселі. Чекаємо на нові викриття.
Джерело: The Insider
