У новому випуску StopFake News ми розберемося, як російська пропаганда намагається приховати вплив західних санкцій на російську економіку. Санції дійсно діють і завдають ударів, про що і свідчить нещодавній обвал рубля. Також вкотре нагадаємо, що не варто користуватися російськими соцмережами, якщо не хочете, щоб вас посадили за поширення мемів. І насамкінець розвіємо фейк про те, що кожен 9 українець не може відсудити свою зарплату.

Доброго дня!

Ви дивитеся програму “СтопФейк”, в якій ми розповідаємо про дезінформацію у мас медіа, аналізуємо хто і навіщо намагається обманути вас в засобах масової інформації і як від цього уберегтися. Мене звуть Катерина Крук.

Сьогодні розпочнемо із теми, якою зазвичай дуже люблять хизуватися російські пропагандисти: мовляв, західні санкції зовсім не страшні для росії і російської економіки. Це теза, яку вони дуже люблять повторювати за кордоном, тим самим переконуючи захід відмінити санкції, котрі і так не приносять жодних ефектів. За схожим принципом працює пропаганда і в середині країни: росіян переконують, що їхня економіка дуже сильна та не боїться жодних санкцій. Ба більше, деякі заборони російська влада навіть змогла перекрутити і подати у патріотичному руслі. Так сталося із забороною Європейського Союзу на експорт продовольчих товарів до Росії, яку пропагандисти перетворили на великий привід взятися за розвиток власного сільського господарства.

Як не дивно, джерелом чергового фейку, що західні санкції принесли лише користь російській економіці, став український канал Newsone, а вірніше, колишній депутат Верховної Ради Євген Філіндаш, який і зробив цю заяву у ефірі каналу. Російські пропагандисти радо підхопили новину і почали поширювати її через свої канали. Зокрема, подібні статті з’явилися на  Eurasia Daily (EADaily), REN TV, Vesti.ru, RT Russie, RBC.ru, та інших.

Цікаво, що сам Євген Філіндаш представився як політолог, хоча, як вдалося встановити нашим аналітикам, він не має профільної освіти. Філіндаш закінчив педінститут із дипломом вчителя історії та права. Працюючи у Верховній Раді, він займався питаннями молоді та спорту, а не економіки чи міжнародних відносин. Цей випадок вкотре ілюструє прийом “думка уявного експерта”, яким часто користуються українські змі. Варто довіряти людям, які дійсно знаються на питаннях, які коментують, а не говорять загальні фрази.

Але повернімося до санкцій та їх висвітлення у російських медіа. Пропагандисти не випадково вхопилися за новину, що мовляв, санкції лише на користь росії. Адже зараз їм як ніколи потрібні такі інформаційні приводи, щоб переконувати власне населення. Бо нещодавний раунд санкцій, введенних США проти росії, таки струсонув російську економіку.

Отож, США ввели нові санкції у відповідь на отруєння Сергія Скрипаля у Британії та використання хімічної нервово-паралітичної речовини для замаху. Санкції передбачають два раунди і їхньою кінцевою ціллю є замороження доларових транзакцій державними банками росії. З такою пропозицією виступив американський сенат.

Це не перші санкції, які США вводять проти Росії. Попередні були реакцією на порушення прав людини, втручання у американські вибори, вторгнення в Україну та Сирію. Однак, це були в основному точкові покаральні заходи, а не широкомасштабне таргетування різних секторів економіки.

Отож, перший раунд нових санкцій полягає у відмові експорту до росії багатьох видів товарів, які можуть мати вплив на національну безпеку. Це, зокрема, турбіни, електроприлади та різні деталі. Росія має 90 днів, щоб представити достовірні докази, що більше не буде використовувати хімічну зброю у майбутньому та дозволить проведення перевірок. Якщо ж цього не трапиться, то Трамп буде зобов’язаний запровадити другий раунд санкцій. А це можуть бути такі заходи: припинення багатовекторної банкової підтримки для росії, широкі обмеження експорту та імпорту, або ж заборона американским банкам надавати застави для російського уряду.

Уже в перші дні введення першого раунду санкцій російський рубль похитнувся. За останні дні рубль послабився на 5% і на момент запису програми становить курс 69 рублів за 1 долар. Додамо, що російський рубль послабився вперше з листопада 2016 року, коли таким чином російська економіка реагувала на обвал світових цін на нафту. А як подає the Wall Street Journal російські біржі опустилися на 9%. І це все поки реакція на обіцяний другий раунд санкцій і очікування наступних років США. Тож як доводять цифри, не такими вже беззубими є західні санкції, коли навіть очікування їх введення може так підкосити російську економіку. Тому наступного разу, коли почуєте тезу “західні санкції не шкодять росії” пам’ятайте, що це не більше, ніж вигадки пропагандистів.

Ні для кого не є таємницею, що попри заборону російських сайтів на соцмереж в Україні, багато хто продовжує користуватися ними через vpn. Цим самим підтверджуючи, що абсолютно не розуміє серйозність питання та загрози. І як не дивно, сама росія нагадує нам про це.

Отож, зараз триває суд над мешканкою російського Барнаулу Марією Мотузною. Їй загрожує до 5 років ув’язнення за поширення мемів у вконтактє. А Меми це картинки із гумористичними чи саркастичними підписами, часто висміювання повсякденних або соціальних тем. Так ось, такі дії для російської влади є проявом екстремізму. Марія поділилися матеріалами справи, а саме інформацією, яку надало вконтактє російським слідчим. Отож, це були ір адреси, з яких Марія заходила на свою сторінку, зміни паролю, зміни прикріпленого номеру телефону, зміни імені та прізвища користувача, звернення у службу підтримки мережі. Ця справа є черговим нагадуванням, що російським соцмережам не варто довіряти і користуватися ними. Кожного разу, коли ви заходите на заборонені російські сайти, ви лише збільшуєте кількість інформації, яку має про вас фсб.

«Дев’ять з десяти українців не можуть відсудити свою зарплатню» – з таким неправдивим заголовком російське видання «Украина.ру» опублікувало новину про те, що нібито рекордна кількість українських підприємств має заборгованість із заробітної плати перед своїми співробітниками.

Видання посилається на матеріал платформи сервісу моніторингу реєстраційних даних українських компаній і судового реєстру Opendatabot. 5 червня платформа презентувала нову функцію бота – можливість перевірки, чи є компанія або підприємець боржником із виплат заробітної плати. Також аналітики Opendatabot, аналізуючи відкриті дані Міністерства юстиції України, опублікували матеріал про те, яка кількість підприємств-боржників із зарплати налічується в Україні та яким чином компанії потрапляють до реєстру боржників.

Дійсно, дані, що їх наводить Украина.ру в тексті свого матеріалу, відповідають інформації, оприлюдненій Opendatabot, чого не скажеш стосовно заголовку статті, який не має нічого спільного не тільки з першоджерелом, але й з реальною ситуацією. До слова, фотографія до матеріалу, яка нібито повинна була проілюструвати несправедливість українських суддів, насправді зроблена під час Євромайдану – учасник акції протестує під слідчим ізолятором, де перебувають незаконно затримані противники політики Віктора Януковича.

Opendatabot пише, що до «Єдиного реєстру боржників» потрапляють тільки ті компанії, щодо яких відкрито виконавчі провадження (а це завершальна стадія судового процесу, примусове виконання судових рішень). Таких компаній наразі налічується 873, їхній борг із зарплати становить усього 323 млн. грн. «Це лише 12% від загальної суми заборгованості по зарплаті, яку вказує Державна служба статистики», – йдеться в повідомленні.

Цю інформацію поширило видання «Економічна правда» з неправильним заголовком «Зарплатний борг намагається відсудити кожен дев’ятий українець, якому винні».  Можна припустити, що автор новини порахував 12% не як загальну суму заборгованості із зарплати, а як кількість працівників, які намагаються відсудити свою зарплату через суд.

В Украина.ру цей заголовок набув такої форми – «Дев’ять із десяти українців не можуть відсудити свою зарплату». По-перше, таку інформацію Opendatabot не публікували. По-друге, як нам пояснили в прес-службі сервісу, технічно всі судові справи проаналізувати таким чином не можна. До того ж усі судові провадження, з якими вони працювали, були для позивачів позитивними. Opendatabot спеціально для StopFake.org надав свої підрахунки, на підставі яких готувався матеріал.

Той факт, що тільки частину боргів із заробітної плати люди намагаються стягнути через суд пояснюється тим, що багато підприємств намагаються якомога швидше погасити заборгованість перед співробітниками. «Якась частина підприємств, можливо, має настільки незначні борги, що працівники просто не бачать сенсу витрачати кошти і час на звернення до суду», – пишуть у Opendatabot.

Водночас, назвавши кількість підприємств-боржників, автор матеріалу на Украина.ру пояснює «подібну статистику» (маючи на увазі, що вона дуже висока) тим, що зростання зарплат в Україні йде врозріз з низьким ростом економіки. Але чи великою є ця кількість підприємств-боржників? У Opendatabot пишуть : «На цей час в Україні зареєстровано понад мільйон активних підприємств. Відповідно, офіційно визнаних боржників не так вже й багато – менше 1%».

На сьогодні це все. А ми продовжимо слідкувати за пропагандистами та їхніми намаганнями маніпулювати вашою точкою зору. Якщо ви побачили інформацію, правдивість якої викликає ваші сумніви, поділіться з нами і ми її перевіримо. Висилайте новини на перевірку на нашу поштову адресу, або через форму “Повідомити про фейк” на сторінці стопфейк. орг. На цьому ж сайті ви знайдете більше аналітики та розвінчаних фейків. До зустрічі через тиждень!