На передодні Дня Незалежності України Київ виразно перейшов до наступу. Ціла серія ефективних атак в Криму на російські бази, склади боєприпасів та аеродроми застала зненацька не лише російські війська, але і самих росіян, особливо тих, хто обрав Крим новим місцем проживання або відпочинку.

У російській свідомості досі не існувало можливості, що результатом агресії стане факт, що війна завітає в домівки, які росіяни вважають своїми. Я пишу «вважають своїми», тому що Крим – це українська земля, земля кримських татар, а не родин російських моряків, представників різних служб і державної знаті. Україна, обстрілюючи російську інфраструктуру на півострові насправді не переносить військових дій за межі власної території.

Команда путіна боїться визнати, що за атаками в Криму стоїть Україна, а отже вигадує нісенітниці типу «порушення правил пожежної безпеки», які українці всіляко висміюють. Офіційно сама Україна уникає визнання скоєних нападів, але й не заперечує їх, а представники української влади вітають Збройні Сили України з успіхами. Один з радників президента прямо заявив про можливість українського нападу на Керченський міст, збудований нелегально росією. Міст, який із самого початку мав перш за все військове значення, полегшуючи транспорт російських військ в окупований Крим та символічне значення, з’єднуючи росію з окупованим Кримом. Він став також інструментом блокади Азовського моря та розташованих там українських портів. Якби його будівництво було заблоковане світом, російська агресія була б безумовно ускладнена. Сьогодні українці чекають, коли над мостом з’явиться дим, що буде сигналом попадання українських ракет у його конструкцію. Можливо такий подарунок від української армії з’явиться у День Незалежності…Зараз мостом втікають тисячі наляканих росіян, які побачили, що таке падаючі снаряди, почули протиповітряну тривогу та гуркіт вибухів. Відчули у незначній мірі те, що українці переживають у більших масштабах з 24 лютого, а так насправді те, що переживає Україна від рук російського загарбника з 2014 року.

Грабіжницька армія путіна виявилася надзвичайно слабкою. Підготовлена до крадіжок, зґвалтувань, вбивств має неабиякі проблеми із захистом власної техніки, інфраструктури та російських відпочивальників на кримських пляжах. А те що отримали, вже давно розікрали та продали. Шоковані росіяни нарешті починають замислюватися над наслідками своїх дій і починають боятися. Російські соціальні мережі переповнили знімки наляканих відпочивальників на тлі вибухів у російських базах. Те деморалізоване суспільство путінської держави налякав дим над базою російського флоту у Севастополі, злякала серія сліпих вибухів російських систем ППО. Лицемірні російські уми усвідомлюють, що будуть змушені заплатити за свою агресію.

Однак цей колос на глиняних ногах залишається небезпечним своєю непередбачуваністю. Поряд з виявленою слабкістю Росія буде все частіше вдаватися до ядерного шантажу, використовуючи страх західних суспільств. Захід виростив російське чудовисько, яке сьогодні немає сумління. Страшно, що навіть у такій ситуації німецькі політики все ще можуть говорити про запуск Nord Stream II, а Євросоюз не хоче закрити свої кордони для росіян, які далі можуть цілком вільно вести бізнес, виховувати своїх дітей (які згодом стають російськими освіченими бандитами) і насолоджуються розкішшю життя на Заході, який називають «гнилим». Закриття кордонів Євросоюзу для росіян було б таким самим сигналом, що дим над Севастополем: за підтримку путіна та війни несе відповідальність все російське суспільство. І воно повинно це відчути, бо тільки тоді є шанс, що само повстане проти путіна, або принаймні припинить його підтримувати.

Таємничі вибухи та події поширюються також на територію росії. Горять склади палива, боєприпасів, хтось виводить з ладу залізничні колії. Попередньої ночі вибухнув автомобіль, яким мав їхати головний ідеолог путінського режиму Александер Дугін. Дугін в останній момент не сів у машину, ним їхала його 30-річна донька Дар’я, яка також була відома своїми неофашистськими, або, як це називають українці, расистськими поглядами. Внаслідок нападу загинула. Світ облетіли фото і відео, на яких фанатичний великорус Дугін рве волосся над тілом дочки. Журналісти режимних російських ЗМІ кричать чому війна торкнулася дитини. Звичайно вони мовчать про українських дітей, яких щодня вбивають путінські війська, лише говорять про російську фашистську 30-річну активістку Дар’ю Дугіну. До речі, слід, що напад здійснили українські диверсанти чи партизани, малоймовірний. Однак існує багато ознак того, що в російському апараті влади щось ламається і з’являється супротив, який хоче, щоб путіна було усунено від влади. Однак залишається питання, чи захоче він покласти край війні…

Павел Боболович