Автор: Світлана Каннінгем

У міжнародному праві не існує офіційного визначення політичної пропаганди в ЗМІ.

У 2015 Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) опублікувала власне розуміння пропаганди як «… здійснення умисного впливу на людей

з метою поширення, насамперед, викривлених або перебільшених описів фактів». У звіті зі свободи ЗМІ ОБСЄ засудила, зокрема, антиукраїнську пропаганду на російському телебаченні і закликала відкрито, прозоро і правдиво висвітлювати події, що відбуваються.

Російські федеральні канали не тільки не припинили інформаційну обробку населення і поширення політичної пропаганди, а й багаторазово її посилили.

17 травня 2018 року. Ведуча шоу «Реакция» на НТВ Ольга Бєлова обговорює тему Криму і США. «Увесь той потік бруду, який вилився на нас останнім часом, все це пов’язано з Кримським мостом!», робить підводку до вечірнього випуску передачі Бєлова.

«Ось абсолютний апофеоз усього цього», з обуренням продовжує вона і показує картинку зі статтею з американської правоцентристської газети Washington Examiner під заголовком «Україні потрібно підірвати путінський міст у Крим!». Зал гуде. Шоу почалося.

Проста перевірка статті пояснює, що «підірвати» міст запропонував Україні в колонці «особиста думка» Washington Examiner колумніст Том Роган, і його стаття офіційну позицію США не відображає.

Тут таки вступає з коментарем член Ради Федерації Андрій Клімов, завсідник політичних передач на центральних каналах: «Це нахабне підбурювання до злочину. Ну навіщо стріляти по об’єктах, де є живі люди? А американці робили це в Сирії! Не так давно понад 100 ракет випустили просто тому, що подивилися там постановочне кіно».

VVV

Через півроку після кримських подій, восени 2014 року, політична пропаганда на російському телебаченні розпочала експерименти з форматами політичних ток-шоу, круглих столів і дискусій. Сітки мовлення всіх федеральних каналів почали щільно заповнюватися так званими «суспільно-політичними» передачам на гострі теми.

До 2015 в телевізорі у росіян зародилися такі шоу, як «Добров в ефире» на Рен-ТВ, «Структура момента» з Валерієм Фадєєвим на Первом канале, «60 минут» з Ольгою Скабеєвою і Євгеном Поповим на Россия-1, «Место встречи» з Андрієм Норкіним на НТВ, «Красный проект»  на ТВЦ з Дмитром Куликовим. За три роки до цього, у 2012, ТВЦ запустило годинне шоу «Право голоса» з Романом Бабаяном, а ще раніше, в 2011, Микита Міхалков відкрив «Бесогон ТВ». Журналіст Максим Шевченко трохи менше року вів суспільно-політичне шоу «В контексте» на Первом канале.

Найважливіші міжнародні теми в розпал посилення ізоляції Росії у світі подаються глядачеві з шокуючою професійною винахідливістю. Лемент ангажованих політичних експертів змішується з криками телеведучих. Іноді всі учасники лізуть в бійку, як це сталося на декількох ефірах цього року на шоу Соловйова  «Вечер с Владимиром Соловйовым» і шоу Норкіна «Место встречи» на НТВ.

Депутати Держдуми кидаються з кулаками на опонентів, ведучий ток-шоу «Время покажет» Артем Шейнін хапає гостя програми за комір, матюкається, і в прямому ефірі заявляє, що він «вбивав людей» та виносить у студію федерального каналу алюмінієве відро з фекаліями під звуки радянського військового маршу, задля посилення ефекту.

Ефір шоу «Время покажет» від 20 жовтня 2016 року. Постійний платний експерт передачі Григорій Амнуель парирує ведучому Артему Шейніну: «Розумієте, ми всі, хто займається пропагандою, і хто поінформований … Ми займаємося тією чи іншою мірою пропагандою і інформуванням людей. Те, що ми інформуємо людей так, що вони заплутані абсолютно і погано почали розумітися на чомусь … ». Журналіст Шейнін запитує: «А як треба?»

Олексій Ковальов, колишній головний редактор сайту РИА Новости, пояснює, що «Російські ЗМІ використовують усі наявні методи пропаганди».

Колишній заступник генерального директора НТВ на початку нульових, а нині журналіст «Голосу Америки» Олександр Герасимов пояснює лояльність телеведучих, які щодня сіють ненависть до «недоброзичливців Росії» в прямих ефірах не тільки прихильністю до методів пропаганди. Він називає причиною такої відданості журналістів кремлівській темі «морально-політичної порукою».

«Ти починаєш у це вірити», – каже Герасимов. – «Ці ідеї і думки ходять по колу. Ти починаєш у це вірити. У те, що увесь світ проти Росії. Реально вірити».

Центр опитувань громадської думки Левада-центр у 2016 році зафіксував, що телебачення продовжує залишатися єдиним перевіреним джерелом інформації для росіян. 59% росіян вірять, перш за все, телебаченню, стверджує Левада.

У липні 2017 року кінокритик Юрій Богомолов в інтерв’ю радіо «Ехо Москви»   розповів про недолугу радянську пропаганду. «Власне, радянська не те, щоб тонше працювала. Але якось були більш обмеженими і її кошти, і можливості», сказав Богомолов.

Російська телевізійна пропаганда маніпулює версіями подій, що реально відбуваються, заплутує глядача безліччю різних версій, замовчує факти загальновідомих і гострих подій, незручних Кремлю, виключає з діалогу незручних опонентів, і, нарешті, виробляє такий обсяг політичного контенту, що заповнює години ефірного часу пропагандою з ранку й до вечора.

В океані напівправди, в потоці взаємовиключних версій однієї й тієї ж події і акуратно підібраних аргументів на користь Кремля, узгоджених з його розпорядком, глядач заплутується і перестає довіряти інформації в цілому, починає вірити в риторику, яка пропонується політичною пропагандою.

Олександр Герасимов додає: «Чим нахабнішою є брехня, тим більше в неї вірять».

«Чим нахабнішою є брехня, тим більше в неї вірять»

«Пропаганда надзвичайно ефективна, потрібно це визнати»

VVV

До 2018 року політична пропаганда на федеральному телебаченні досягла всеохоплюючих розмірів: щодня Первый канал, Россия-1 і НТВ видають в ефір більше ніж 12 годин пропаганди на добу.

Повтори ранкових ефірів, «термінові» включення перед виступами Володимира Путіна, «недільна аналітика» від журналістів і, за сумісництвом, депутатів Державної думи мобілізована з однією метою: консолідувати суспільство в беззаперечній підтримці держави, сформувати образ зовнішніх «ворогів Росії» (підказка – це США, Україна і «англо-сакси») та згуртувати суспільство на тлі боротьби з цими «ворогами».

2 вересня на каналі Россия-1 вийшло нове авторське 60-хвилинне шоу Володимира Соловйова «Москва. Кремль. Путин», у якому широко відомий пропагандист протягом години розповідає про дієту, спортивний режим і захоплення Володимира Путіна. Серед гостей – прес-секретар президента Дмитро Пєсков, журналіст кремлівського пулу Павло Зарубін, Сергій Лавров і представники Державної думи. ЗМІ говорять, що передача створювалася задля підтримки рейтингу Путіна під час численних протестів проти пенсійної реформи.

У вихідні багатогодинні суспільно-політичні ток-шоу змінюють «аналітичні випуски новин» з Дмитром Кисельовим, Володимиром Соловйовим, Ірадою Зейналовою, Валерієм Фадєєвим, Олексієм Пушковим та іншими, пропонуючи телеглядачеві кремлівське розуміння політичних подій і скандалів.

7 грудня 2014 року. У студії Первого канала вже місяць йде нове ток-шоу «Политика». Веде передачу нинішній депутат Державної думи від «Єдиної Росії» Петро Толстой. Після бурхливої словесної перепалки щодо ціни на нафту і девальвації рубля лідер ліберал-демократів Жириновський починає кричати, що усім «потрібно думати про війну». Одразу ж у розмову, ніби за сценарієм, вступає невідомий чоловік із залу і у цілковитій тиші заспокоює глядача: «Ніякої війни не буде, колеги! Справа в тому, що ми нині знаходимося у зовсім іншій інформаційній ситуації! Згадайте 90-ті, коли коливання курсу рубля було істотим і шикувалися черги до обмінних пунктів. Немає черг! Ніхто з нас наразі не біжить у банки і не знімає свої рублі. Тому що зміцнилася Росія! Зміцнилася наша віра в державу! (Бурхливі оплески на цих словах) Все у нас буде стабільно і добре!»

Незважаючи на спотворення подій пропагандою в аналітичних випусках новин у вихідні, замовчування важливих суспільних подій і негативні, політично упереджені коментарі, спрямовані на формування негативних почуттів щодо зовнішніх «ворогів Росії», такого штибу випуски новин продовжують залишатися вкрай популярними серед глядачів. Недільні новини «Вечер с Владимиром Соловьевым», які виходять в ефір щотижня майже на три години, згідно з опитуванням «Левада-центр», проведеним у 2016 році, дивиться 50% москвичів і майже 40% росіян. Шоу Соловйова поступається за популярністю лише шоу Андрія Малахова.

Олександр Герасимов розповідає, що мовленням на федеральних каналах до до цього часу так само, як і на початку нульових, займається перший заступник голови адміністрації президента Олексій Громов. За словами Герасимова, Громов щоп’ятниці проводить збори з керівниками федеральних ЗМІ, на яких «рекомендується» та чи інша лінія мовлення.

Публіцист і політолог Олександр Морозов, навпаки, стверджує, що час Громівськіх зборів давно в минулому, але федеральними ЗМІ тепер керує жорстка самоцензура. У статті «Новым известиям» Морозов розповідає, що свідомість широкого загалу росіян повністю занурена у схему щодо ворожого заходу, який намагається знищити Росію, і Кремль готовий боротися за таку свідомість до кінця.

Чи ходять генеральні продюсери державних телеканалів на п’ятничну зустріч із Громовим чи ні, у провідних суспільно-політичних ток-шоу на телебаченні відносини з владою складаються вигідні.

Так, колишній ведучий «Воскресного времени» на Первом канале, а також шоу «Политика» і «Время покажет» Петро Толстой у 2016 став депутатом Державної думи від Єдиної Росії. Колишній ведучий того ж недільного випуску новин Валерій Фадєєв у 2017 році пішов у Громадську палату Росії, але й ще до відходу з телебачення займався політичною діяльністю у партії «Єдина Росія». Ведучий щотижневої програми новин «Постскриптум» на ТВЦ Олексій Пушков з 2011 працює в Державній думі і очолює Комітет з міжнародних справ.

У другій половині 2018 року на Первом канале і НТВ в ефір вийшли два нових суспільно-політичних ток-шоу, що займаються політичною пропагандою. Це «Большая игра» на Первом, яка відразу ж після вечірнього випуску новин обговорює російсько-американські відносини, і «Реакция» на НТВ, зі звичною росіянину щоденною низкою тем: від війни в Україні до війни у Сирії та інформаційної війни з Америкою.

«Большая игра» грає в пропаганду з розмахом. «Це програма про найголовніше – про вашу долю і ваше майбутнє!», відразу ж пояснює телеглядачеві ведучий нового шоу, 62-річний депутат Державної думи від Єдиної Росії В’ячеслав Ніконов.

«Це програма про найголовніше – про вашу долю і ваше майбутнє!»

«Це лише чергова спроба ще ширше охопити аудиторію, яка дивиться той чи інший канал. Ефект досягається за рахунок масовості покриття. Там тебе дістануть з будь-якої праски», говорить Герасимов.

Автор: Світлана Каннінгем