Джерело: The Insider

Володимир Путін  розпочав  свою промову словами «Кожне послання до Федеральних зборів — це насамперед погляд у майбутнє».  Переважно він давав вказівки та роздавав доручення, тому перевірити, що в його словах відповідає дійсності, а що ні, важко. Але без заяв, які явно розходяться з реальністю, таки не обійшлося.

ЗМІСТ
  • Про ядерну зброю у космосі
  • Про ВВП країн G7 та країн BRICS
  • Про темпи зростання російської та світової економіки
  • Про рівень бідності у Росії
  • Про тих, хто «в попередні роки набивав кишені»

Про ядерну зброю у космосі

«Останнім часом все частіше звучать голослівні звинувачення, наприклад, на адресу Росії, що ми нібито збираємося розмістити ядерну зброю в космосі. Такі вкидання — а це не що інше, як вкидання — це хитрощі лише для того, щоб втягнути нас у переговори на своїх умовах, вигідних виключно Сполученим Штатам.

Водночас вони блокують нашу пропозицію, яка лежить у них на столі вже понад 15 років. Маю на увазі проєкт договору про запобігання розміщенню зброї у космосі, який ми підготували ще 2008 року. Але реакції жодної немає. Про що вони говорять, взагалі незрозуміло. Тому ми маємо всі підстави вважати, що слова нинішньої американської влади про нібито зацікавленість у переговорах з нами з питань стратегічної стабільності — це демагогія».

Китайсько-російський проєкт договору про запобігання розміщенню зброї в космосі, висунутий у 2008 році, не має жодного стосунку до ядерної зброї. Договір про космос 1967 року, який було підписано та ратифіковано всіма ядерними державами, прямо  забороняє  розміщувати в космосі зброю масового ураження. Запропонований Китаєм і Росією договір стосується інших видів озброєнь.

США та їхніх союзників  не влаштовує  те, що китайсько-російський проєкт не враховує наземні протисупутникові системи, які активно розробляють Китай і Росія. Китай ще 2007 року випробував протисупутникову ракету, збивши свій старий метеорологічний супутник. Майбутній російський зенітно-ракетний комплекс С-500 також має бути здатним збивати супутники.

Про ВВП країн G7 та країн BRICS

«Вже 2028 року країни БРІКС з урахуванням держав, які нещодавно стали членами цього об’єднання, створюватимуть близько 37% глобального ВВП, тоді як показник „групи семи” опуститься нижче 28%. Ці цифри дуже переконливі, адже ще 10–15 років тому ситуація була зовсім іншою. Я вже говорив про це публічно. Тенденції такі, розумієте? Світові тенденції, і нікуди від цього не подітися, вони мають об’єктивний характер».

Це дійсно відповідає прогнозу МВФ, за яким у 2028 році сумарний ВВП 10 країн BRICS  буде  приблизно в 1,3 раза вищим за ВВП країн G7. Але лише за паритетом купівельної спроможності. Путін  любить  послуговуватися цим критерієм, тому що при врахуванні невисоких внутрішніх цін обсяг російської економіки здається більшим, ніж є насправді. Але в контексті світової економіки цей показник мало що означає вже хоча б тому, що ніяк не описує ситуацію з товарами, які надходять на світовий ринок. Володимир Мілов  вказував, що він «потрібний для дуже вузького академічного аналізу, зіставлення рівнів життя, але для оцінки розміру економіки та цінності того, що ви виробляєте, не годиться».

Лондонська консалтингова компанія CEBR («Центр економічних та бізнес-досліджень») регулярно випускає World Economic League Table — розгорнутий економічний прогноз у ближній та середньостроковій перспективі. За прогнозом, що вийшов у грудні 2023 року, сумарний номінальний ВВП країн G7 у 2028 році складе $56975 трлн, а 10 країн BRICS — лише $42303 трлн. Тобто відмінність приблизно в ті самі 1,3 раза, але вже на користь G7. Прогноз  складено  до 2038 року; згідно з ним, розрив між G7 і BRICS скорочуватиметься, але все одно за ці роки BRICS не випередить G7 за номінальним ВВП.

До речі, перспективи Росії за цим прогнозом не райдужні: з 11-го місця у світі за обсягом ВВП вона за підсумками 2024 року опуститься на 12-те, пропустивши вперед Мексику, а до 2038 року — на 14-те, відставши від Південної Кореї, Індонезії та Австралії.

Про темпи зростання російської та світової економіки

«Минулого року економіка Росії зростала темпами, вищими за світову. За цим показником ми випередили не лише провідні країни Євросоюзу, а й усі держави так званої великої сімки. Але що хочу у зв’язку з цим відзначити? Хочу наголосити ось на чому. Величезну роль у цьому відіграв фундаментальний запас міцності, зроблений за останні десятиліття».

Це неправда. За даними МВФ, 2023 року світова економіка  зросла  на 3,1%, а російська — лише на 3%. За прогнозом на 2025 рік, зростання світової економіки прискориться до 3,2%, а російської — сповільниться до 1,1%; це нижче ніж у всіх великих розвинених країнах, крім Японії.

Про рівень бідності у Росії

«Почну з однієї з найгостріших проблем — це, м’яко кажучи, невисокі доходи, з якими стикаються багатодітні сім’ї. У 2000 році за межею бідності в Росії перебували понад 42 мільйони людей. Відтоді ситуація справді змінилася, змінилася кардинально. За підсумками минулого року кількість людей за межею бідності знизилася до 13,5 мільйонів осіб. Звісно, ​​й це багато. Але ми тримаємо вирішення цієї проблеми у зоні постійної уваги».

За даними Росстату, до кінця 2023 року доходи нижчі за межу бідності були у 14,8 млн росіян, а не у 13,5. Значне скорочення їх у порівнянні з початком 2000-х багато в чому  пояснюється  зміною методики визначення рівня бідності. 2021 року Мінпраці  перейшло  на новий спосіб: прожитковий мінімум тепер розраховується не за вартістю мінімального продовольчого кошика, а за медіанним середньодушовим доходом. Практично «межу бідності» просто зсунули вниз.

Путін любить вихвалятися зростанням рівня добробуту росіян. Так, у березні 2020 року у великому інтерв’ю Андрію Ванденку він  заявив, що більше 70% жителів країни належить до середнього класу. Водночас майже половині жителів, за даними Росстату, доходів вистачало лише на їжу та одяг, а ще 14% — взагалі тільки на їжу.

Про тих, хто «в попередні роки набивав кишені»

«Ви знаєте, що слово „еліта” багато в чому дискредитувало себе. Тими, хто, не маючи жодних заслуг перед суспільством, вважає себе якоюсь кастою з особливими правами та привілеями, особливо маю на увазі тих, хто в попередні роки набив кишені за рахунок всіляких процесів в економіці 90-х років, вони точно не еліта. Ще раз, справжня, істинна еліта — це всі, хто служить Росії, трудівники та воїни, надійні, перевірені, які довели свою відданість Росії, гідні люди».

Назвати учасників війни елітою та пообіцяти їм якусь спеціальну кадрову програму, яка дозволить у майбутньому обійняти керівні посади, — справа нехитра. А ось «набивання кишень» минулого року успішно продовжилося. За даними Росстату, коефіцієнт Джині, що показує нерівномірність розподілу доходів, у 2023 році  зріс  із 0,395 до 0,403. До 1999 року він не досягав 0,4, максимум — 0,422 — був зафіксований у 2007 році, потім почав знижуватися, але минулого року знову почав зростати. Іншими словами, у 2023 році багаті росіяни ще більше багатіли, а бідні ще більше бідніли. Натомість хтось із них тепер, можливо, потрапить у спеціальну кадрову програму.

Джерело: The Insider