Автор: Анастасія Гринько, PhD
Збір даних і кодування: Артем Лаптієв
Для StopFake
Березень 2019 р.
Вступ
Новини і процес їх висвітлення все частіше стосуються не тільки роботи мас-медіа з обміну інформацією. У дедалі більшій кількості випадків це стає частиною далекоглядних політичних і навіть військових стратегій. Будучи частиною Радянського Союзу, де система масової інформації була централізованою і контролювалася Москвою, Україна стикалася з інформаційними маніпуляціями, зокрема, із пропагандою, яка широко практикується Кремлем. Ці інформаційні маніпуляції стали більш інтенсивними з 2014 року, коли Україна опинилася в центрі гібридної війни[1], стикнувшись не лише з воєнними, а й інформаційними атаками з боку Росії у вигляді фейкових новин.
За загальноприйнятим визначенням, фейкові новини – це маніпулятивна інформація в ЗМІ про резонансні події, яка «не відповідає дійсності»[2] Згідно з останніми дослідженнями, повідомлення російської пропаганди сьогодні багато в чому повторюють схеми радянської пропаганди, що діяли раніше, і, таким чином, діяльність із дезінформації, яку здійснює Росія, не варто звужувати до сьогодення і обмежувати війною, яка йде в Україні[3].
Для протидії дедалі більшому потоку пропаганди і спростування фейків про події в Україні в березні 2014 року українські журналісти та медіа-активісти запустили проект Stopfake.org. Факт-чекери Stop Fake досліджують матеріали засобів масової інформації та пишуть про ті з них, неправдивість яких було доведено[4]. Надалі ця ініціатива переросла в інформаційний хаб, що спеціалізується на дослідженні й аналізі такого явища як кремлівська пропаганда у всіх її аспектах і проявах[5].
Тематика фейків у попередніх дослідженнях
Одне з попередніх досліджень, проведене на основі даних StopFake, визначило наративи, які були присутніми в фейкових новинах. Зокрема, фейкові повідомлення просували такі наративи про Україну, як «хунта, яку підтримує Захід» (1), «фашистська держава» (2), «держава, що не відбулася» (“failed state”) (3). Вони також зображували Росію як таку, що «не є частиною окупації/війни» (4), «легітимізували анексію Криму і окупацію Донбасу», стверджували, що «війна в Україні фактично ведеться американськими військовими НАТО або західними приватними військовими контрактниками», просували ідею «зменшення західної підтримки України» (12), «маніпулювали новинами про міжнародні організації» (13), поширювали неправдиву інформацію про «дезінтеграцію Євросоюзу» (14) і «розпад США і Заходу в цілому».
Мотивом для цього дослідження стало бажання вивчити якість висвітлення подій українськими ЗМІ в умовах гібридної війни під час президентських виборів 2019 року. Як українські ЗМІ, особливо опозиційні, висвітлюють політичні теми? Які конкретні наративи вони створюють і просувають? Бажання знайти відповіді на ці питання стало мотивом для двох останніх дослідницьких проектів про наративи щодо України та висвітлення президентської кампанії. Перше емпіричне дослідження фокусувалася на даних українських опозиційних каналів і вивчало способи, в які фейкові наративи змінювати зміст ток-шоу на цих каналах під час президентської кампанії 2018-2019 років в Україні 6]. На основі контент-аналізу дослідження визначило, що опозиційні телеканали в Україні брали участь у поширенні неправдивих і фейкових наративів щодо України та української влади. Зокрема, вони повторювали наратив «держава, що не відбулася», «бідна, зруйнована, неефективна країна в руїнах», легітимізували анексію Криму та зміщали акцент із війни та нападу Росії на «неефективну владу», «залежність від Росії» та «відсутність інтересу з боку західних країн і міжнародних організацій».
Це дослідження, спрямоване на аналіз фейкових новин, базувалося на обмежених даних щодо якості висвітлення конкретних президентських кандидатів (далі – кандидати) та фейкових наративів, що мають стосунок до цього висвітлення. Воно також фокусувалася на телеканалах і не охоплювало роботу інших ЗМІ. Таким чином, щоб пролити більше світла на якість висвітлення політичних подій засобами масової інформації в Україні під час гібридної війни та президентських виборів[7], це дослідження сфокусувалася на висвітленні онлайн-ЗМІ в останні тижні перед виборами.
Мета, вибірка і методологія дослідження
Метою цього дослідження було дослідити етику і якість висвітлення українськими ЗМІ, зокрема, президентської кампанії та вивчити наративи, що супроводжують це висвітлення.
Дослідження поставило такі дослідницькі запитання:
ДЗ1: Як українські ЗМІ дотримувалися етики (або порушували її) під час висвітлення президентських кандидатів?
ДЗ2: Як впливала на новинне висвітлення інформаційна війна, зокрема, які наративи встановлювалися і просувалися онлайн-ЗМІ в Україні?
ДЗ3: Як відібрані ЗМІ висвітлювали передвиборчу кампанію в ЗМІ в цілому і кожного президентського кандидата зокрема?
В дослідженні застосовано підхід змішаної методології (кількісний і якісний (тематичний) контент-аналіз), оскільки це дало змогу отримати уявлення як про частоту, так і про докладне розуміння тем і наративів у медіа-текстах.
Вибірка включала два онлайн-ЗМІ: https://vesti-ukr.com (далі – «Вести») і https://strana.ua (далі – «Страна»), які позиціонують себе як новинні ЗМІ. Було проаналізовано всі новини, опубліковані в цих ЗМІ за два тижні останнього місяця президентської кампанії (з 3 по 17 березня 2019 року).
Онлайн-ЗМІ «Вести» належить медіа-холдингу «Вести Україна», куди також входять газета «Вести» і сайт ubr.ua[8]; повідомлялося, що власник холдингу пов’язаний із донбаською громадською організацією[9]. нлайн-ЗМІ «Страна» не надає інформації про власників. Однак недавно проведене розслідування надало докази щодо проросійської позиції та тісні відносини з російськими ЗМІ[10]. Медіа-моніторингові громадські організації також часто називали і «Вести», і «Страну» опозиційними ЗМІ і раніше критикували їх за порушення журналістської етики та, зокрема, за відсутність балансу[11][12].
Дані включали всі новини, в яких згадувалися вибори, президентська кампанія, політична ситуація і хоча б один кандидат у президенти. Гібридний (дедуктивний та індуктивний методи) було застосовано для розробки категорій аналізу: деякі категорії аналізу використовувалися на основі попередніх досліджень ток-шоу, інші були розроблені в результаті пілотного збору даних.
Процес збору даних передбачав наявність двох блоків. Перший блок містив повідомлення, які були визначені як такі, що містять фейкові наративи. Цей блок включав 36 закодованих одиниць на сайті vesti.ua і 28 закодованих одиниць на сайті strana.ua. Другий блок включав згадування кандидатів. Загалом на сайті «Страна» було знайдено 370 згадувань, на сайті «Вести» – 208.
Основні результати
Контент-аналіз новин, опублікованих на сайтах «Вести» і «Страна», показав 14 різних наративів, визначених у попередніх дослідженнях. Як випливає із даних, наведені нижче 4 наративи обидва ЗМІ просували найчастіше (рис. 1).
- «Провал уряду/реформ», «повальна бідність»
Цей наратив в основному був пов’язаний із чинним урядом і реформами, які часто називали повною поразкою: «вдаючи, що втягнута у війну, влада ігнорувала дійсні соціальні проблеми, бідність, недоступність медичної допомоги, високі ціни на продукти… люди виснажені». «Вести» були найактивнішим засобом масової інформації з усіх, що просували це повідомлення. Його цей ЗМІ зазвичай розміщував разом із емоційними твердженнями і безпосередньо пов’язував із соціальними проблемами, зокрема, бідністю і мізерними пенсіями: «жодна з реформ не привела до успіху, більш того, привела до повного зубожіння», «старих людей і пенсіонерів обікрали, оскільки їхні пенсії заморожені». Показово, що майже у всіх випадках «Вести» розміщували цей наратив поряд із коментарями кандидата Юрія Бойка, одного із засновників «Опозиційної платформи».
- Україна – маріонетка США/Заходу»
Ще один наратив, який усіляко просувається обома засобами масової інформації, підкреслював домінуючу роль США і, зрідка, західних країн, що маніпулюють повністю залежною і слабкою Україною відповідно до своїх «таємних» інтересів. Новини, що стосуються цього наративу, часто подавалися у вигляді численних суб’єктивних тональностей, представляли одну сторону історії і, таким чином, їх важко було б назвати незаангажованими, нейтральними та збалансованими: «В Україну прилетів заступник держсекретаря США з політичних питань. Проведе огляд кандидатів» (заголовок новини від 5 березня, Strana.ua), «Україну як колонію і сировинний додаток разом із дешевою робочою силою Європа завжди готова використовувати» («Вести», новина від 14 березня).
- «Томос – це розкол» (і розпалювання війни)
Висвітлюючи новини на тему релігії, обидва онлайн-ЗМІ схилялися до просування наративу про те, що томос – це небезпечний розкол всередині церкви (і суспільства), який веде до ескалації хаосу й агресивності. У багатьох випадках, починаючи з заголовків, томос зображували як інструмент, обраний керівниками країни для «розпалювання війни». Новини, що стосуються цього наративу, містили, серед іншого, історії про «грубе захоплення церкви» і про те, як «радикали нападають на громадян, які відвідують православну церкву».
- «Легітимізація анексії Криму»
Новини, що просувають цей наратив, в основному стосувалися одностороннього суб’єктивного висвітлення і зображували анексію як повністю «мирний вибір людей». В них, наприклад, цитується президент Білорусі Олександр Лукашенко: «Скільки загинуло українців, які захищали Крим? … Жодного… Ну, значить, ви мовчки погодилися, що Крим не ваш, як мінімум… » (Новина від 4 березня, Strana.ua). У повідомленнях згадувалося про те, що Крим ніколи не повернеться, оскільки його обміняли на членство України в ЄС і НАТО.
Інші наративи
Дослідження також визначило інші фейкові наративи, які з’являлися принаймні двічі в новинах опозиційних онлайн-ЗМІ (рис. 2):
- «Україна – це фашистська держава» («вони [влада] спеціально виростили банду націоналістів, назвавши їх задля пристойності «активістами» і надавши їм місця в політиці та інформаційному просторі», «влада нічого не зробила для того, щоб допомогти переселенцям… ніхто не чекає їх в Україні за нинішньої влади»).
- «Зменшення західної підтримки», «Захід не зацікавлений в Україні» («Німеччині або Франції ще один рівноправний член [у вигляді України] не потрібен, адже він почне диктувати свої умови, а не танцювати під чужі» (14 березня, «Вести»).
- «Маніпулювання ЄС і міжнародними організаціями», не даючи повної реальної картини. («Європейський Союз готується до збільшення квот на ввезення курячої грудинки з України, проте у Брюсселі мають намір перекрити обхідний шлях, який дозволяв власнику найбільшого агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП) (близький соратник Петра Порошенка) безкоштовно експортувати найціннішу і найдорожчу частину курки в Євросоюз, обходячи обмеження на безмитний імпорт курячого філе» (15 березня, «Страна»).
- «Україна залежить від Росії» і повинна домовлятися («Українці стали краще ставитися до Росії», «Високий запит у суспільстві на мир… Серед більшості українців є розуміння, що припинити війну можна лише шляхом переговорів з Росією» (13 березня, «Страна»), «Для України важливо розуміти, що парадигма мислення наших сусідів змінюється, і поки ми занурені у свої конфлікти та проблеми, наші сусіди активно формують новий порядок денний, шукають нові моделі співпраці з Росією, частково невигідні для нас. Ми повинні не залишатися осторонь… » (3 березня, «Страна»).
Інші наративи, визначені серед тих, що найбільш часто зустрічаються на опозиційних телеканалах, у попередньому дослідженні, використовувалися тільки раз одним або обома розглянутими ЗМІ: «повальна бідність/голод в Україні» (15 березня, «Вести»: «псевдореформи загнали людей у злидні») та «Росія не нападала на Україну» (14 березня, «Вести»: «Війна – це [вигідний] бізнес… »).
Основні дійові особи маніпуляцій: журналісти й опозиційні кандидати
Контент-аналіз дав змогу виявити дійових осіб, які були залучені у просування повідомлень, що відносяться до фейків (рис. 3.1 і рис. 3.1). Журналісти – автори новин на Strana.ua були визнані найактивнішими гравцями, що створюють фейкові наративи в заголовках і текстах. Однак «Вести» частіше застосовували коментарі кандидатів для просування фейкових повідомлень, лідером серед яких став Юрій Бойко. Ще одним кандидатом, задіяним у розміщенні фейкових наративів, був Олександр Соловйов (партія «Розумна сила»), він був один раз помічений в поширенні фейку в новинах «Вести». Strana.ua також цитує кандидатів, пов’язаних із фейковими повідомленнями, зокрема, Руслана Ригованова, Юрія Бойка та Олександра Шевченка.
Цікаво, що президент Білорусі Олександр Лукашенко кілька разів з’являвся в новинах обох ЗМІ з твердженнями, що мають відношення до тих чи інших фейкових наративів. Іншими політиками, які згадувалися в новинах і брали участь в поширенні фейкових повідомлень, були представники партії «Наші» та її лідер Євген Мураєв (вони брали участь в поширенні фейкових повідомлень в «Вести» як мінімум 7 разів).
Висвітлення президентських кандидатів: «герой» Бойко проти «антигероя» Порошенка
Зібрані дані дали змогу ретельно розглянути згадування кандидатів у новинах і проаналізувати якість (і етику) цього освітлення. Також значну кількість новин було визначено як незбалансовані та необ’єктивні, насамперед, через кількість згадувань і їхню тональність (рис. 4 і 5).
На основі контент-аналізу зроблено висновок, що Петро Порошенко, Володимир Зеленський, Юлія Тимошенко і Юрій Бойко були першою четвіркою за кількістю згадувань у новинах за обраний період дослідження.
Тим не менше, дослідження показало суттєві відмінності в кількості та способах висвітлення кожного з кандидатів головної четвірки. Чинний президент Порошенко згадувався набагато частіше, незрівнянно частіше, ніж три його інших конкуренти в обох засобах масової інформації (рис. 6 і 7) і в більшості випадків з явно негативною тональністю (рис. 4 і 5). Наприклад, загальна кількість згадувань Порошенка в новинах видання «Страна» перевищила 171, і 124 з них було визначені як негативні.
Тим часом, ті ж ЗМІ згадували Зеленського тільки 31 раз за той самий період часу, Юлія Тимошенко згадувалася 22 рази, а Бойко – 18 разів. Аналогічна тенденція спостерігалася в виданні «Вести». Порошенко отримав 104 згадування в новинах, 75 з яких були визначені як негативні. Зеленський же згадувався тільки 30 разів (і тільки 3 з цих згадувань було визначено як негативні), Юлія Тимошенко – 15 разів (тільки 2 негативних) і Бойко – 20 разів (тільки 1 визначено як негативне).
Таким чином, як свідчать дані, ім’я Порошенка найчастіше поміщають поряд із повідомленнями з негативною тональністю, пов’язаними з уже згадуваним наративом про недолугість держави, провальний уряд і повальну бідність. «Вести» були особливо активними в розміщенні негативних повідомлень, наприклад, вони випустили цілу серію регулярних негативних, часто незбалансованих новин, присвячених поїздкам Порошенка по Україні для зустрічей з виборцями.
Цікаво, що негативна тональність і заангажованість в основному спостерігалися в текстах заголовків і підзаголовків, які надавали менше інформації, становлячи собою менш нейтральні та більш емоційні й суб’єктивні повідомлення. Наприклад, заголовки: «Не вдалося зустрітися – активісти відправили «Порошенка» на небеса», «Жахливі затори через автобуси – до Києва на зустріч із Порошенком звозять тисячі людей», «На Волині студентів примусово збирають на зустріч із Порошенком».
Інші негативно забарвлені незбалансовані повідомлення, в яких згадувалися інші кандидати, також було виявлено в заголовках і/або підзаголовках, наприклад: «Буде не до сміху». Західні ЗМІ оцінили шанси Зеленського на виборах», «Не заспокоїмося, поки не досягнемо мети». У мережі з’явилась розмова людей з голосами Тимошенко і Коломойського», «Автомийка під Києвом у своїй рекламі потролила Порошенка і Зеленського. Фото». У багатьох випадках новинна цінність деяких повідомлень також була визначена як сумнівна.
Лідером позитивного висвітлення в новинах видань «Вести» і «Страна» став опозиційний кандидат Бойко, який отримав найбільшу кількість позитивних згадувань в обох ЗМІ. Новинні сюжети, що висвітлювали його персону, часто створювалися з однобокої точки зору, наприклад, наводили твердження без пояснень, надаючи як новинний матеріал текст звернення кандидата Бойка до виборців. У багатьох випадках вони також містили критику чинного президента і обіцянки Бойка «встановити мир» і «подбати про пенсіонерів та інші соціально вразливі групи».
Щоправда, чотири згадані кандидати були не єдиними, про кого писали обидва ЗМІ. Значно менше, але все ж згадувалися Мураєв (здебільшого позитивно), Вілкул (здебільшого позитивно), Богомолець (в основному позитивно), Ляшко (в основному позитивно), Тарута (в основному позитивно), Садовий (в основному нейтрально), Гнап (в основному нейтрально), Гриценко (в основному негативно), Кривонос (в основному позитивно), Ригованов (в основному позитивно), Соловйов (в основному нейтрально) і деякі інші.
В цілому «Страна» була визначена як засіб масової інформації, що публікує більш нейтральні та збалансовані новини про президентську кампанію порівняно з виданням «Вести». Серед випадків, які заслуговують на увагу, слід назвати те, що «Страна» опублікувала серію матеріалів, в яких представлено програми різних кандидатів, надаючи таким чином однаковий простір кожному кандидату і даючи змогу читачеві ознайомитися із програмами різних кандидатів.
Висновки
- В цілому контент-аналіз ідентифікував наративи, що просуваються опозиційними онлайн-ЗМІ, схожі на ті, що з’являлися на опозиційних телеканалах і стали предметом дослідження раніше[13]. Зокрема, такі наративи, як «держава, що не відбулася», «неефективність влади», «повальна розруха і бідність», «легітимізація анексії Криму», а також наративи «зменшення західної підтримки», «маніпуляції західними країнами і міжнародними організаціями» і, більше того, повна «залежність від Росії» і «необхідність домовлятися з Росією» були помічені в висвітленні перед виборами як на телеканалах, так і в онлайн-ЗМІ.
- Однак онлайн-ЗМІ приділяли набагато більше уваги темі томосу, підтримуючи наратив «Томос – це розкол». Онлайн-ЗМІ також більш активно просували образ України як повністю маніпульованої маріонетки США (та інших західних гравців), «які здійснюють українську політику відповідно до своїх інтересів».
- Як і у випадку з телеканалами, теми щодо вторгнення Росії та війни, української армії, добровольчих батальйонів не були визначені як популярні теми, що висвітлювалися новинними ЗМІ в березні.
- «Держава, що не відбулася», «неефективність влади» і «повальна бідність». Так само, як і у випадку з раніше дослідженими телеканалам [14], нарративы несостоявшегося/разрушенного государства, проваленных реформ и неэффективной власти были определены популярными темами в онлайн-СМИ «Вести» и «Страна». Как и в случае с телеканалами, эти нарративы были тесно связаны с темами повальной бедности, растущей социальной катастрофы и, в конце концов, превращалось в критику действующей власти. Однако, онлайн-СМИ часто размещали этот нарратив в противовес позитивно-окрашенному освещению других кандидатов, чаще всего Бойко.
- Журналісти і опозиційні кандидати були визначені як основні дійові особи, що озвучують фейкові наративи. У написаних журналістами заголовках і лідах новин найчастіше містилися необ’єктивні та маніпулятивні повідомлення. Цей висновок відрізняється від отриманого в результаті аналізу змісту телевізійних ток-шоу, де опозиційні політики та запрошені експерти були найбільш активними в озвучуванні повідомлень, визначених як фейкові.
- Незбалансоване освітлення. Кількість згадувань. Дані свідчать про порушення нових медіастандартів і численні випадки одностороннього і незбалансованого висвітлення кандидатів у Президенти в новинах. Дисбаланс, в першу чергу, стосувався кількості згадувань кожного кандидата в новинах. Судячи з даних, найчастіше обидва ЗМІ згадували Порошенка. Набагато менше, але теж значну кількість разів, згадували Зеленського, Юлію Тимошенко і Бойка.
- Незбалансоване висвітлення. Тональності: «герой» і «антигерой». Інші докази етичних порушень стосувалися менш нейтрального і більш суб’єктивного висвітлення новин. Контент-аналіз дав змогу визначити тональність повідомлень і виявити «героїв» і «антигероїв» у тому вигляді, в якому вони були представлені виданнями «Вести» і «Страна». Зокрема, Порошенко в більшості випадків згадувався в повідомленнях з негативною тональністю в обох ЗМІ, проте отримав дуже мало (порівняно з іншими кандидатами) згадувань, які можна було б ідентифікувати як нейтральні або позитивні. З іншого боку, кандидат Бойко отримував переважно позитивне висвітлення з лише поодинокими випадками критики або нейтрального висвітлення.
Обмеження і подальші дослідження
Це дослідження розширило попереднє дослідження якості роботи ЗМІ під час президентських виборів, а також допомогло зрозуміти, як опозиційним ЗМІ вдається впоратися з викликами гібридної війни в Україні. Це дослідження надало деякі цінні емпіричні докази і дало змогу простежити деякі схожі наративи, що просуваються українськими онлайн-ЗМІ і телеканалами.
Однак, оскільки це було розвідувальне дослідження, а також через обмеженість у часі та інших ресурсах, воно охопило тільки два ЗМІ й один місяць. Подальші дослідження можуть ставити перед собою порівняльну мету, орієнтуватися на інші типи та формати мас-медіа, включаючи в вибірку засоби масової інформації, які працюють в Україні та за її межами, а також українські регіональні ЗМІ. Дослідження також може використовувати як текстові, так і візуальні дані для вивчення та порівняння стратегій створення маніпулятивних повідомлень і наративів у різних засобах масової інформації й регіонах України.
[1] Esipova N. & Ray J. Information Wars. Ukraine and the West vs. Russia and the Rest. Harvard International Review. May 6, 2016. http://hir.harvard.edu/article/?a=13043
[2] Stop Fake. https://www.stopfake.org/o-nas/
[3] Fedchenko. Y. ‘Kremlin Propaganda: Soviet Active Measures by Other Means’. Estonian Journal of Military Studies, Volume 2, 2016, сс. 140–169
[4] Kramer A. To Battle Fake News, Ukrainian Show Features Nothing but Lies. New York Times. 26 февраля, 2017 г. https://www.nytimes.com/2017/02/26/world/europe/ukraine-kiev-fake-news.html
[5] Stop Fake. https://www.stopfake.org/o-nas/
[6] Гринько, А. Тематика фейков во времена президентских выборов: Как гибридная война меняет повестку украинского телевидения. https://www.stopfake.org/tematika-fejkov-vo-vremena-prezidentskih-vyborov-kak-gibridnaya-vojna-menyaet-povestku-ukrainskogo-televideniya/
[7] Больше о вызовах СМИ во время выборов и информационной войны: https://www.stopfake.org/tematika-fejkov-vo-vremena-prezidentskih-vyborov-kak-gibridnaya-vojna-menyaet-povestku-ukrainskogo-televideniya/ (Раздел «СМИ, фейки и выборы”)
[8] Вести. Официальный сайт. http://vestiukraine.com/ru/holding/about.html
[9] http://www.theinsider.ua/infographics/2014/2015_smi/vlasnyky.html
[10] http://texty.org.ua/d/2018/mnews/
[11] https://detector.media/infospace/article/141984/2018-10-23-liderami-antireitingu-novin-stali-kpru-from-ua-znajua-politeka-stranaua-vestiru-doslidzhennya-imi-ta-tekstiv/
[12] https://imi.org.ua/news/doslidzhennya-imi-najbilshe-novyn-z-porushennyamy-zhurstandartiv-na-obozrevatel-ta-strana-ua-najmenshe-v-ukrinformi/
[13] Гринько А. Тематика фейков во времена президентских выборов: Как гибридная война меняет повестку украинского телевидения. https://www.stopfake.org/tematika-fejkov-vo-vremena-prezidentskih-vyborov-kak-gibridnaya-vojna-menyaet-povestku-ukrainskogo-televideniya/
