Як і для чого російські політтехнологи використовують радянські стереотипи
Наталя ІЩЕНКО
Пропагандистська акція «Безсмертний полк», мем «дідивоювали», заклик «можемо повторити» – все це наслідки роботи російської пропагандистської машини. Ця діяльність із збереження та розвитку радянських стереотипів про Велику Вітчизняну війну та просування їх і для молодих поколінь росіян і на міжнародному рівні зазнала «другого дихання» після початку війни на Сході України. Для того, щоб виправдати російську агресію, Кремль знайшов тільки одне пояснення: боротьба із фашизмом (чи нацизмом). Кремлівські пропагандисти досі не відступають від заданої рамки – лише доповнюють її новим, більш радикальним і іноді справді шокуючим змістом.
НОВИЙ ПЛАН КРЕМЛІ
Авторська стаття кремлівського політтехнолога Тимофія Сєргєйцева «Яка Україна нам не потрібна», оприлюднена 10 квітня на сайті державного інформаційного агентства РФ «РИА Новости», викликала цунамі обурення в Україні.
Текст, традиційно для продукції російської пропаганди, перенасичений фейками та маніпуляціями. Вже відома та спростована неправда використовується автором для підтвердження базових меседжів статті, зміст яких і є пропагандистською «новацією», з якою за весь час російської гібридної агресії доводиться стикатися вперше. Ці нові рамки та ідеологеми викликали майже шок у значної частини української аудиторії.
Сєргєйцев, нагадаємо, на сайті державного ЗМІ – стверджує, що в Україні встановлена фашистська диктатура, точніше, існує «фашистський спосіб втілення фактичної диктатури», та відбувається «мілітаризація», заснована на «специфічно нацистських механізмах агресії».
Відповідно, пропонується «ліквідація» цієї «нацистської спільноти», для чого потрібно буде «не тільки зрізати верхівку» керівництва, але і «очистити націфіцікований народ від нацистського впливу і залучення до нацистської ідеології та практики».
При чому «нацизм українців» – це не те, що ви подумали. На цей раз це не традиційні звинувачення роспропаганди. Сєргєйцев звинувачує громадян України в тому, що вони сповідують в якості нацистської ідеології… «європейство».
Він пише: «Україна, яка прийняла масову нацистську присягу через на перший погляд благовидний політичний вектор “прагнення до Європи”, в контексті якого, однак, “європейськість” однозначно розглядається не тільки ідеологами, а й значною частиною населення як ознака расової переваги».
Для боротьби із «євронацистами» Сєргєйцев пропонує
- припинити називати українців «братським народом», вважає не потрібним «піддобрюватися перед населенням» України, бо вони усі є винними в спротиві Росії («залучені до агресії»);
- «звільнити народ України від нацистського режиму»;
- встановити «виправний окупаційний режим по відношенню до України».
При чому, на його думку,
- Росія може самостійно провести денацифікацію і судити українців російськими «військовими трибуналами», «не залучаючи інститути міжнародного правосуддя», при чому «в рамках покарання українських воєнних злочинців» треба «призупинити дію мораторію на смертну кару».
Після такого, без перебільшення, геноцидного плану «звільнення України», Сєргєйцев заявляє про необхідність
- забезпечити гарантії воєнного нейтралітету України,
- можливо, «перезаснувати країну в якості конфедерації регіонів», не виключаючи вихід «як західних, так і східних регіонів з її складу» «якщо Україна взагалі збережеться в якійсь якості».
Важливо розуміти, що Сєргєйцев не є журналістом, публіцистом чи пропагандистом. Він політтехнолог, чи точніше методолог. А методологія — це не про комунікації, це про «форму організації життєдіяльності», як казав засновник цього напрямку Георгій Щедровицький.
Тобто, текст, опублікований в «РИА Новости» – це не просто пропагандистська «мова ненависті». По суті, текст є ідеологічною рамкою, за якою – на думку кремлівських політтехнологів та російських державних пропагандистів – має діяти російська влада.
ОБРАЗ ВОРОГА
Публікація Сєргєйцева закликає і спрямовує до створення максимально яскравого та мотивуючого образа ворога, на «перетворення» українців в «фашистів / нацистів», але не просто якихось банальних націоналістів-радикалів, а на стереотипного ворога з радянських та російських фільмів про «Велику Вітчизняну війну».
Чому саме такий підхід, пояснив свого часу російський соціолог Лев Гудков. «Фашисти та їхні союзники» – «найбільш значимий та сильний в моральному та ідентифікаційному плані образ ворога»; «Для масової свідомості в Росії ці образи задають травматичну межу людського. В пропагандистської риториці гітлерівці завжди слугували абсолютною мірою негативного: редукція до цих образів завжди означала безумовні характеристики нелюдського, аморального та злого», – написав він статті «Ідеологема ворога», що увійшла до збірника «Образ ворога» (Москва, 2005 р.).
І неважливо, що в реальності в Україні немає ніякої «нацистської диктатури». Кремлівських пропагандистів це ніколи не зупиняло від поширення наративів про «український фашизм». Але вони пішли далі – тепер кремлівські політтехнологи «призначають», навішуючи ярлик «нацизму» на європейський вектор розвитку, на «європейськість». Таким чином вони роблять ворогами всіх, хто сповідує європейські цінності – тобто тепер окрім «бандерівців» до табору «фашистів / нацистів» «приєднали» і єврооптимістів.
Ідея щодо розширення образу ворога на Європу, а може і на весь Захід, судячи з усього, не є ініціативою окремого методолога, а принципове технологічне рішення, ухвалене десь в найвищих кремлівських кабінетах.
Підтверджують цей висновок і ефіри росЗМІ за останні кілька днів, і заяви представників російської влади.
ВОРОГ НА ЗАХОДІ
Так, секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев в інтерв’ю «Комерсанту» заявив, що США фактично допомогли нацистської Німеччині напасти на Радянський Союз. «Тільки коли Гітлер оголосив, що готується до походу на Схід, Німеччині списали борги», – сказав він.
Звісно, ця заява не відповідає дійсності, але «інформаційно-психологічна бомба» вже вкинута в суспільну свідомість росіян. Її мета – «пов’язати» Сполучені Штати із гітлерівською Німеччиною, розширити німецько- нацистський образ ворога, «натягнувши» його і на американців.
В цю канву вкладається також допис Директора Департаменту інформації Міністерства закордонних справ РФ Марії Захарової щодо поїздки 8 квітня на Донбас представників Апарату з оборони при посольстві США. На чолі делегація була військовий аташе Бріттані Стюарт, який і «дісталося» від речниці МЗС РФ.
Захарова висловилася і щодо відвідування військовим аташе пам’ятнику «бойовику «Правого сектора», і щодо її шеврону «Україна або смерть».
«Ось так американські, канадські та інші натовські військові вибудовують відносини з українськими радикалами і неонацистами, носіями традицій колабораціоністів, співучасників Голокосту.
Нічого нового в тактиці НАТО немає. Після 1945 р нацисти та їхні посібники були в масовому порядку рекрутовані ЦРУ. Тепер прийшли на Україну за новим підкріпленням. Пекельна карусель», – написала представниця російського зовнішньополітичного відомства.
Насправді, загиблий, біля пам’ятника якому сфотографували американського аташе – це оперний співак Василь Сліпак. Шеврон – це офіційний нарукавний знак 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Сухопутних військ Збройних сил України. Але, звісно, це не зупинило Захарову від маніпуляційних пропагандистських заяв. Заходу було вирішено «пришити» зв’язок – при чому давній – з фашистами / нацистами, які, як ми вже знаємо – це традиційний ворог №1 росіян і усіх радянських людей. І нічого, що США та Канада, як і багато інших країн-учасниць НАТО, боролися проти Гітлера – історична правда черговий раз приноситься в жертву пропаганді.
БІЛОРУСЬКИЙ ВИМІР РОСПРОПАГАНДИ
Цікаво, що новий політтехнологічний конструкт розповсюджено і на роботу в Білорусі.
19 березня Олександр Лукашенко повідомив, що на нараді в Мінську обговорювалася тема протидії героїзації нацизму і «геноцид білоруського народу в роки Великої Вітчизняної війни».
9 квітня Генеральний прокурор Білорусі Андрій Швед опублікував заяву про порушення кримінальної справи за фактом масового знищення білорусів в роки Другої світової війни та – увага! – проти нинішньої політики «деяких» західних держав. На думку генпрокуратури, зараз Захід веде проти білоруського народу “інформаційну війну”, агресивну політику, спрямовану проти суверенітету і територіальної цілісності Білорусі, яка є продовженням геноцидної політики гітлерівської Німеччини.
Ось що заявив з цього приводу білоруський Генпрокурор:
«По відношенню до нашої держави до теперішнього часу проводиться агресивна політика, яка характеризується спробами дестабілізації правопорядку із застосуванням методів радикалізму і різних форм екстремізму.
В ході розслідування ряду кримінальних справ встановлено, що організація і фінансування зазначених зазіхань на суверенітет і територіальну цілісність Білорусі здійснюються деякими західноєвропейськими державами, причетними до масового знищення білорусів і представників інших національностей в період Великої Вітчизняної війни та повоєнний час.
Цими ж державами розгорнуто інформаційну війну, спрямована на спотворення в тому числі історичних подій.
З метою посилення соціального та історичної справедливості, усунення «білих плям» історії, зміцнення конституційного ладу і національної безпеки мною порушено кримінальну справу за фактом геноциду населення Білорусі».
Збирається Генпрокуратура розслідувати і діяльність «націоналістичних бандформувань спільників фашистів».
На базі цієї активності в Білорусі буде розгорнута широка «ідеологічна, навчально-виховна та інформаційна робота» – тобто білоруський пропагандистський фронт стане складовою більш масштабного ідеологічного протистояння Росії та Заходу, як його бачать в Кремлі.
«ЯКЩО ЗАВТРА ДОНБАС»
З огляду на всю наявну інформацію, найближчим часом від кремлівських пропагандистів можна чекати:
- посилення традиційного образа ворога №1 радянської людини, «фашиста / нациста» за допомогою медіа та інших комунікаційних каналів с засобів;
- активні спроби «натягування» цього образу ворога №1 на «колективний Захід» – на ЄС, НАТО, США… – та його «приспішників» в Україні.
Як окремі, але пов’язані з першими пунктами, буде виконуватися задачі:
- дегуманізації українців;
- дискредитації, навіть демонізації європейського вектору розвитку і загалом європейських цінностей.
Для чого це потрібно Кремлю?
- По-перше, вирішується і завдання із мобілізації власного населення: громадяни РФ – мають бути морально готові до того, щоб, «якщо завтра Донбас» (за висловом одного російського видання) – їх можна буде підняті по тривозі і мобілізувати вже в військовому сенсі цього слова.
- Другим наслідком цього етапу зусиль кремлівських політтехнологів, за задумом, має бути укріплення авторитету та підвищення рейтингу влади у росіян. Як писав Лев Гудков в книжці, яка вже згадувалася вище, «чим вище рівень ненависті і ущемленої агресивності», «тим вища довіра до президента, армії та спецслужб, тим більш впевнене і оптимістичніше відчуває себе російське суспільство».
