У червні Європейська комісія та Федеріка Могеріні, верховний представник ЄС у справах спільної зовнішньої політики та безпеки, представили доповідь про реалізацію плану протидії дезінформації, переважно в контексті виборів до Європейського парламенту. На думку авторів звіту, зібраний матеріал не дозволяє стверджувати, що проводилася окрема кампанія дезінформації, спрямована саме на ці вибори, але російські джерела постійно намагаються знизити явку виборців і вплинути на виборців.

Основні механізми дезінформації добре відомі і не раз використовувалися раніше. Пропагандисти порушують теми, що поляризують суспільства. Вони підривають легітимність ЄС, охоче пишуть про проблеми міграції чи суверенітету. Згідно з доповіддю, ці дії становлять гібридну загрозу для Європейського Союзу. У документі наведено приклад: «Ворожі інформаційні суб’єкти використали пожежу в соборі Нотр-Дам у Парижі в якості доказу краху західних та християнських цінностей у ЄС. (…) Поширення інформації про те, що Європейський парламент не має законодавчої влади і контролюється лобістами, мало на меті обмежити явку виборців».

Цікава еволюція російської дезінформації – все частіше вона діє місцево, що суттєво ускладнює виявлення та розпізнання, а отже, ефективну профілактику. У звіті підкреслюється важливість системи раннього попередження, яка дозволить установам ЄС координуватись із окремими державами, а також із країнами G7 та НАТО.

Зважаючи на зростання значення соціальних мереж, Європейська комісія закликала найбільших гравців на цьому ринку спільно протидіяти дезінформації. У грудні 2018 року Facebook, Google, Twitter та інші прийняли кодекс боротьби з дезінформацією. З січня 2019 року ці платформи вживали різноманітних заходів у зв’язку з виборами. Основна увага приділялася підвищенню прозорості політичної реклами, яка належним чином маркується та зберігається у відкритому сховищі. Також було врегульовану рекламну політику, спрямовану на обмеження так званого клікбейту (використання крикливих заголовків, які мотивують користувачів натискати на посилання). Платформи почали надавати щомісячні звіти про блокування суб’єктів дезінформації.

У грудні 2019 року, рік після імплементації кодексу, Європейська Комісія планує переглянути його ефективність і, якщо вона буде недостатньою, розгляне вжиття інших заходів, включаючи можливі правові норми.

Ще одне важливе питання – підвищення обізнаності громадськості. Європейська комісія вживала різних заходів. Серед них, наприклад, кампанія «Цього разу голосую», яка заохочує до участі у виборах до Європейського парламенту. Також були організовані семінари, конференції та наради для представників ЗМІ, що сприяло кращому розумінню небезпеки дезінформації та протидії цьому явищу.

Остання із чотирьох описаних у звіті тем – захист виборів. Для цього увагу зосереджено на кращій координації виборчих органів, практичних діях із забезпечення кібербезпеки (включаючи захист особистих профілів установ ЄС та їх представників; про справу йдеться у звіті SafeGuard Cyber, описаному на StopFake), або ефективнішому захисту персональних даних у контексті політичних кампаній.

Найважливіші висновки звіту включають спостереження, що громадяни ЄС починають все більше піклуватися про об’єднання, доказом чого є висока явка на виборах до Європейського парламенту. Однак загрози для кібербезпеки зростають. Ще цього року Європейська комісія має підготувати звіт про виконання пакету заходів щодо виборів та оцінити ефективність кодексу поведінки для розробки подальшого плану дій щодо забезпечення інформаційної безпеки громадян ЄС.

Джерело: Eur-lex